Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці (ОП)

Соціальна державна політика України безпосередньо визначає соціальне значення охорони праці. Її основні аспекти визначаються у сприянні росту ефективності суспільного виробництва за рахунок:

- поліпшення умов праці;

- підвищення безпеки праці;

- зниження виробничого травматизму і профзахворювань;

- зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам ОП.

Підвищення соціального статусу ОП має вже конкретні результати в наступному проявленні:

- зростанні продуктивності праці;

- збереженні трудових ресурсів;

- збільшенні сукупного національного продукту.

Зростання продуктивності праці досягається за рахунок підвищення ефективності праці внаслідок зниження мікротравм і часу на їх лікування, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку, які виключають передчасне стомлення і покращення умов праці.

Збереження трудових ресурсів спрямоване на підвищення тривалості активної виробничої діяльності працівника, що сприяє підвищенню професійного рівня, кваліфікації, майстерності і можливості виховання наступного покоління працівників сучасної кваліфікації.

Збільшення сукупного національного продукту відбувається як результат покращання факторів продуктивності праці і трудових ресурсів.

Економічне значення охорони праці важко переоцінити. Для цього достатньо установити ієрархічну структуру виробництва, в якій, безапеляційно, перша роль належить трудовим ресурсам, їх якісному складу та їх відтворенню. Досвід праці відомих фірм ЄС і країн світу вказує на те, що стабільність їх роботи в значній мірі залежить від рівня охорони праці. Він однозначно показує, що порушувати вимоги правил охорони праці економічно невигідно як для роботодавця, так і для працівника. Слід відмітити, що в Україні не завжди роботодавець і особливо власник сприяють впровадженню у життя досягнень цього досвіду. У результаті рівень травматизму в Україні залишається високим і в 2-3 рази, а в окремих сферах діяльності людини і більше, перевищує середньостатистичній у країнах Євросоюзу (ЄС). Його види до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) наведені в табл. 1.1. Тому стан охорони праці в Україні не можна признати задовільним.

Загальна статистика нещасних і смертельних випадків у світі за даними міжнародної організації праці ( МОП ) має наступний характер:

- близько 125 млн. людей за рік травмується на виробництві;

- кожні 3 хвилини гине одна людина;

- кожні 2 секунди травмується 8 осіб;

- ціна помилки однієї людини безперервно зростає з 2-4 (1945 р.) до 10-12 (2007 р.).

У країнах Євросоюзу:

- 10 млн. осіб на рік потерпають від нещасних випадків та профзахворювань;

- 8000 осіб щороку гине на виробництві.

В Україні:

- 80 – 85 осіб травмується щоденно на виробництві;

- з них до 10 % стають інвалідами і до 2 % гине.

Таблиця 1.1 – Стан виробничого травматизму в Україні