Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно
Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки
Історія розвитку людства із стародавніх часів визначена увагою до умов діяльності людині, у тому числі і охорони її здоров’я.
Деякі приклади розвитку науки про охорону праці у хронологічному порядку.
Гіппократ- вперше почав вивчати умови праці людини.
(460 – 370 рр. до Р.Х.)
Аристотель
(384 – 322 рр. до Р.Х.) -здійснив реформу античної медицини і показав
її зв'язок з умовами діяльності людини.
Парацельс- вперше вивчав шкідливі та небезпечні фактори,
(1493 –1544 рр.), що пов’язані з гірничою справою.
відомий лікар епохи
Відродження.
"Все є отрута і все є ліки, і тільки одна доза (поняття концентрації)робить речовину отрутою або ліками".
Парацельс
Агрікола Георгій -вперше описав випадок виділення та вибуху
(1494 – 1555 рр.) рудничного газу.
Ломоносов М.В. -розробив теорію природної вентиляції шахт;
(1711 – 1764 рр.), - дав рекомендації з безпеки при використанні драбин
великий російський і сходин;
вчений - пропонував використання робочого одягу (як індиві-
дуального засобу захисту);
- розробив блискавковідвід;
-у 1742 р. видав книгу "Первые основания металлур-
гии или рудных дел".
Нікітін А.М. - вперше описав заходи попередження професійних
(1793 - 1858 рр.) захворювань та аварій;
- у 1847 р. видав книгу "Хвороби робітників із зазна-
ченням попереджувальних заходів".
Кірпічов В.Л. -вперше провів дослідження технологічних процесів
(1845 -1913 рр.), у машинобудуванні;
ректор Київського - у 1882 р. на з'їзді Технічного товариства зробив до-
політехнічного інституту повідь "Про заходи запобігання при поводженні з
машинами і приводами".
Ерисман Ф.Ф. - надрукував першу книгу про гігієну праці – "Курс
(1842 – 1915 рр.), гігієни" у 1887 р.;
професор Московського - видав 19 томів матеріалів з дослідження фабрик і університету заводів Московської губернії (це були перші роботи
з гігієни праці).
Сєченов І.М. -у 1901 р. розробив фізіологічні критерії, за якими
(1829 – 1905 рр.), установлюється тривалість робочого часу. Вони
академік Російської не втратили актуальність і в теперішній час.
академії наук
Жуковський М.Є. - розробив теорію розрахунку вентиляційних
(1847– 1921 рр.)., систем.
академік Російської
академії наук
Скочинський А.А. – вперше проводив дослідження пожеж та вибухів у
(1874 – 1960 рр.), вугільних шахтах.
академік Російської
академії наук
Зелінський М.Д. - у 1915 р. розробив принципову конструкцію
(1861– 1953 рр.), протигазу.
академік Російської
академії наук
Семенов М.М. -розробив теоретичні основи вибухів та горіння.
(1896 – 1986 рр.),
академік Російської
академії наук
Патон Б.О. -розробив ідентифікацію професійної небезпеки.
(р. 1918 - рр.),
академік Української
академії наук
Значний внесок у розвиток охорони праці як науки був зроблений рядом сучасних вчених – це С.В. Бєлов, В.В. Бєляєв, Ю.М. Бурашников, Я.Я. Васильєв, М.П. Гандзюк, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Дашевський, Г.Ф. Денисенко, Є.П.Желібо, В.Ц. Жидецький, Б.А. Князевський, М.П. Купчик, В.М. Лапін, А.С. Максимов, В.С. Нікітін, Д.Г. Сегеда, Л.І. Семенов, Д.А. Скверчак, М.О. Халімовський, А.С. Юдін та інші.
Таким чином, можна констатувати, що відомі вчені стояли біля витоків розвитку науки з охорони праці і розглядали її як необхідний чинник виробничої діяльності людини.
Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно
ДСТУ 2293 – 99
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.
Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників в умовах виробництва, і на цій основі обґрунтовує профілактику несприятливого впливу умов праці, заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників.
Небезпечний (виробничий) чинник – це такий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння, різкого погіршення здоров’я або до смерті.
Шкідливий (виробничий) чинник – це такий чинник, вплив якого за певних умов може привести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров’я нащадків.
Примітка. Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.
Безпека– станзахищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Рівень безпеки – оцінка безпеки посиланням на прийнятний ризик.
Промислова безпека – безпека від аварій на виробничих об’єктах і наслідків цих аварій.
Небезпека – потенційне джерело шкоди.
Безпечні умови праці; безпека праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено, або вплив шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих значень.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1356;