Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно

Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки

Історія розвитку людства із стародавніх часів визначена увагою до умов діяльності людині, у тому числі і охорони її здоров’я.

Деякі приклади розвитку науки про охорону праці у хронологічному порядку.

Гіппократ- вперше почав вивчати умови праці людини.

(460 – 370 рр. до Р.Х.)

Аристотель

(384 – 322 рр. до Р.Х.) -здійснив реформу античної медицини і показав

її зв'язок з умовами діяльності людини.

Парацельс- вперше вивчав шкідливі та небезпечні фактори,

(1493 –1544 рр.), що пов’язані з гірничою справою.

відомий лікар епохи

Відродження.

"Все є отрута і все є ліки, і тільки одна доза (поняття концентрації)робить речовину отрутою або ліками".

Парацельс

Агрікола Георгій -вперше описав випадок виділення та вибуху

(1494 – 1555 рр.) рудничного газу.

Ломоносов М.В. -розробив теорію природної вентиляції шахт;

(1711 – 1764 рр.), - дав рекомендації з безпеки при використанні драбин

великий російський і сходин;

вчений - пропонував використання робочого одягу (як індиві-

дуального засобу захисту);

- розробив блискавковідвід;

-у 1742 р. видав книгу "Первые основания металлур-

гии или рудных дел".

Нікітін А.М. - вперше описав заходи попередження професійних

(1793 - 1858 рр.) захворювань та аварій;

- у 1847 р. видав книгу "Хвороби робітників із зазна-

ченням попереджувальних заходів".

Кірпічов В.Л. -вперше провів дослідження технологічних процесів

(1845 -1913 рр.), у машинобудуванні;

ректор Київського - у 1882 р. на з'їзді Технічного товариства зробив до-

політехнічного інституту повідь "Про заходи запобігання при поводженні з

машинами і приводами".

Ерисман Ф.Ф. - надрукував першу книгу про гігієну праці – "Курс

(1842 – 1915 рр.), гігієни" у 1887 р.;

професор Московського - видав 19 томів матеріалів з дослідження фабрик і університету заводів Московської губернії (це були перші роботи

з гігієни праці).

Сєченов І.М. -у 1901 р. розробив фізіологічні критерії, за якими

(1829 – 1905 рр.), установлюється тривалість робочого часу. Вони

академік Російської не втратили актуальність і в теперішній час.

академії наук

Жуковський М.Є. - розробив теорію розрахунку вентиляційних

(1847– 1921 рр.)., систем.

академік Російської

академії наук

Скочинський А.А. – вперше проводив дослідження пожеж та вибухів у

(1874 – 1960 рр.), вугільних шахтах.

академік Російської

академії наук

Зелінський М.Д. - у 1915 р. розробив принципову конструкцію

(1861– 1953 рр.), протигазу.

академік Російської

академії наук

Семенов М.М. -розробив теоретичні основи вибухів та горіння.

(1896 – 1986 рр.),

академік Російської

академії наук

Патон Б.О. -розробив ідентифікацію професійної небезпеки.

(р. 1918 - рр.),

академік Української

академії наук

Значний внесок у розвиток охорони праці як науки був зроблений рядом сучасних вчених – це С.В. Бєлов, В.В. Бєляєв, Ю.М. Бурашников, Я.Я. Васильєв, М.П. Гандзюк, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Дашевський, Г.Ф. Денисенко, Є.П.Желібо, В.Ц. Жидецький, Б.А. Князевський, М.П. Купчик, В.М. Лапін, А.С. Максимов, В.С. Нікітін, Д.Г. Сегеда, Л.І. Семенов, Д.А. Скверчак, М.О. Халімовський, А.С. Юдін та інші.

Таким чином, можна констатувати, що відомі вчені стояли біля витоків розвитку науки з охорони праці і розглядали її як необхідний чинник виробничої діяльності людини.

Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно

ДСТУ 2293 – 99

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників в умовах виробництва, і на цій основі обґрунтовує профілактику несприятливого впливу умов праці, заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників.

Небезпечний (виробничий) чинник – це такий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння, різкого погіршення здоров’я або до смерті.

Шкідливий (виробничий) чинник – це такий чинник, вплив якого за певних умов може привести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров’я нащадків.

Примітка. Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.

Безпека– станзахищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Рівень безпеки – оцінка безпеки посиланням на прийнятний ризик.

Промислова безпека – безпека від аварій на виробничих об’єктах і наслідків цих аварій.

Небезпека – потенційне джерело шкоди.

Безпечні умови праці; безпека праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено, або вплив шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих значень.