Кількісні методи збирання інформації

Кількісні методи звичайно ототожнюють з проведенням різного роду опитувань, які засновані на використанні структурованих питань закритого типу, на які відповідає велика кількість респондентів.

Переваги та недоліки різних форм проведення опитування наведені в табл. 4.2

Таблиця 4.2 – Порівняльний аналіз форм проведення опитування

Процедура опитуванняреспондентів складається з таких елементів:

1) визначення предмета (предметів) опитування – демографічних, соціально-економічних та інших ознак, знань мотивів поведінки, орієнтації, намірів, попиту;

2) визначення об’єкта опитування (споживачі, покупці, посередники, експерти тощо);

3) розрахунок кількості опитуваних (вибірки);

4) встановлення кількості одночасно опитуваних (персональне чи групове опитування);

5) визначення форми опитування (особисто, по телефону чи по пошті);

6) встановлення частоти опитування (одноразово, періодично, регулярно);

7) встановлення міри стандартизації інтерв’ю (структуроване, довільне);

8) розробка опитувального листка (анкети);

9) відбір інтерв’юерів та їх підготовка;

10) опитування;

11) одержання й обробка даних;

12) формування та презентація звіту.

Анкета складається з трьох частин.

1. Вступ. Тут міститься інформація щодо мети опитування; мотивації до заповнення анкет; характеристик того, хто проводить опитування, часу, необхідного для проведення опитування, тощо.

2. Реквізитна частина: характеристики респондента (вік, стать, соціальний статус, вид заняття, родинний стан, прізвище, адреса тощо); ідентифікація анкети (назва, дата, час і місце тестування, прізвище інтерв’юера).

3. Основна частина: питання до респондента.

При розробці анкети використовуються такі типи питань:

– альтернативні (відповідь «так» чи «ні»);

– з вибірковою відповіддю (три і більше варіантів відповіді);

– шкала Лайкерта (відповідь – вираження міри згоди чи незгоди з якимось твердженням);

– семантичний диференціал (відповіді – шкала розрядів між двома протилежними поняттями);

– шкала важливості (відповіді – шкала розрядів між оцінкою «дуже важливо» та «зовсім неважно»);

– оціночна шкала (відповідь – оцінка від «2» до «5» або від «1» до «100»);

– неструктуровані питання (потребують текстової відповіді);

– підбір словесних асоціацій;

– завершення речення чи оповідання;

– тематичний аперцепційний тест (створення оповідання за малюнком);

– питання у вигляді таблиць.