Попит на ресурси відповідно до теорії граничної продуктивності

Припустимо, що фірма набуває певний ресурс на конкурентному ринку і продає власний продукт на конкурентному ринку. Похідний характер попиту на ресурси означає, що стабільність попиту на будь-який ресурс буде залежати від: 1) продуктивності ресурсу при створенні блага і 2) ринкової вартості, або ціни, блага, виробленого за допомогою цього ресурсу.

Звідси граничний фізичний продукт ресурсу визначається як зростання обсягу виробництва внаслідок збільшення застосування деякого ресурсу, тоді як кількість усіх інших ресурсів залишається незмінним.

Оскільки попит на ресурси є похідним, виробник повинен знати, який дохід він може отримати від продажу продукції, виробленої за допомогою додаткових ресурсів, а також граничний фізичний продукт ресурсу. Зміна доходу, отриманого внаслідок продажу додаткового продукту, виробленого внаслідок споживання одної одиниці ресурсу, називають граничним продуктом у грошовому виразі, або граничною дохідністю ресурсу (MRP).Тобто це -приріст загального виторгу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного вхідного фактора. Витрати на придбання кожної додаткової одиниці ресурсу називають граничними витратами на ресурси (MRC).

Для максимізації прибутку фірма повинна використовувати додаткові одиниці будь-якого ресурсу доти, доки кожна наступна одиниця дає більший приріст загального виторгу фірми, ніж приріст її загальних витрат. Отже, можна сформулювати правило використання ресурсів: фірма буде мати прибуток при застосуванні додаткових одиниць ресурсу до тієї точки, в якій граничний продукт у грошовому виразі цього ресурсу дорівнює граничними витратамина ресурс, тобто MRP = MRC.

В умовах досконалої конкуренції крива MRP є кривою попиту на ресурс. Положення цієї кривої залежить від граничної продуктивності ресурсу і ціни продукту. За умов чистої конкуренції ціна продукту постійна; отже, зниження граничної продуктивності – єдина причина того, що крива попиту на ресурс є спадною.

Нисхідний характер кривої попиту на виробничі ресурси завжди спричиняє її перетин з кривою граничних витрат, а точка перетину вказує на оптимальний обсяг застосовуваного фірмою ресурсу.

Рис. 13.1. Крива попиту на ресурси за досконалої конкуренції

Ступінь нисхідного нахилу кривої попиту на виробничі ресурси залежить від цінової еластичності попиту на фактори виробництва. На величину цінової еластичності попиту на ресурси впливають такі чинники:

1. Цінова еластичність попиту на продукт.

2. Коефіцієнт зниження граничного продукту ресурсу.

3. Взаємозамінність ресурсів.

4. Частка ресурсу у загальних виробничих витратах.

5. Еластичність пропозиції інших ресурсів.

Тепер перейдемо від цінової еластичності попиту на ресурс, яка зводиться до змін в обсязі попиту, до динаміки самого попиту. Зміна ціни ресурсу за інших рівних умов зумовлює переміщення вздовж кривої попиту на ресурси. Але крім ціни даного ресурсу на попит ресурсів впливають ще й інші чинники, які спричиняють зрушення усієї кривої попиту на ресурс. Зміни у попиті на ресурс, тобто переміщення усієї кривої попиту, визначається такими чинниками:

· Зміною у попиті на продукт.

· Зміною продуктивності.

· Цінами і обсягами інших ресурсів.

Якщо ресурси взаємозаміннюють один одного, як, наприклад, праця і капіталу, то зміни у попиті на них будуть визначатися співвідношенням ефекту заміщення та ефекту обсягу виробництва. Ефект заміщення означає, що фірма буде купувати більше того ресурсу, відносна ціна якого знизилася, і навпаки, використовувати менше ресурсу, відносна ціна якого зросла. Отже, зниження ціни капіталу збільшить відносну ціну праці і зменшить попит на працю. Ефект обсягу виробництва існує тоді, коли зміна ціни фактора змінить витрати виробництва і обсяг продукції, що максимізує прибуток, у тому ж напрямі. Зниження ціни на капітал знизить витрати виробництва, збільшить обсяг виробництва, який максимізує прибуток, і збільшить попит на працю.