Розвиток національної архівної справи в незалежній Україні

Відновлення державної незалежності поклало початок новому етапу розвитку архівної справи України, відродженню її національних традицій, демократизації архівної системи. З падінням тоталітарного режиму, виходом України з Союзу РСР гостро постала проблема правового врегулювання нових відносин в архівній сфері, створення нормативно-правової бази, яка б відповідала сучасним реаліям, вирішенню питань правонаступництва щодо Державного архівного фонду колишнього СРСР.

Важливою віхою реформування архівної системи Українистало прийняття Верховною Радою України в грудні 1993 р.Закону «Про Національний архівний фонд і архівні установи». Уперше на законодавчому рівні було визначено правові засади функціонування системи архівних установ та запроваджено нову цілісну категорію культури і права – Національний архівний фонд (НАФ). П’ять років по тому день прийняття галузевого Закону – 24 грудня – Указом Президента України від 30 жовтня 1998 р. був визнаний професійним святом українських архівістів і щорічно відзначається як День працівників архівних установ.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері архівної справи і діловодства є Державна архівна служба України (Укрдержархів), на який покладено функції управління архівною справою, контролю і нормативно-методичного забезпечення ведення діловодства. Спираючись на науково-дослідний потенціал галузі, співпрацюючи з установами Національної академії наук України, вищими навчальними закладами, Укрдержархів розробляє стратегію архівного будівництва, конкретні програми її реалізації, впливає на матеріально-фінансове забезпечення архівів, кадрову політику. Він також контролює діяльність архівних установ і служб діловодства, організовує нормативно-правове, науково-методичне, інформаційне забезпечення їхньої діяльності. Важливе значення для репрезентації українських архівних ресурсів у Всесвітній мережі Інтернет мало відкриття офіційного веб-сайта Укрдержархів (http://www.archives.gov.ua).

Результати наукових досліджень з теорії і методики архівознавства, документознавства, спеціальних історичних дисциплін, публікації архівних документів друкуються в науковому щорічнику «Студії з архівної справи та документознавства», археографічному щорічнику «Пам’ятки», серійних виданнях «Історія архівної справи: спогади, дослідження, джерела» та «Архівні і бібліографічні джерела української історичної думки», міжвідомчому збірнику наукових праць «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство».

Центральні державні архіви і місцеві архівні установи як галузеві й регіональні науково-методичні центри працюють над створенням документального літопису історії архівної справи, упровадженні результатів наукових досліджень, організовують наукові конференції, проводять публікаторську й консультативну діяльність. Дедалі більшу популярність здобувають періодичні видання, засновані архівами або з їхньою участю: альманах «Константи» (Херсон), журнал «Кримський архів» (Сімферополь), інформаційний вісник «Архівіст» (Суми), «Праці Державного архіву Одеської області» (Одеса).

Регіональні архіви беруть активну участь у реалізації затвердженої 2000 р. програми «Архівні зібрання України», що передбачає видання архівних довідників, які сприяють розширенню доступу до архівної інформації і висвітлюють склад і зміст НАФ. У рамках цієї програми вийшли путівники ЦДАГО України, ЦДІАЛ України, державних архівів Чернігівської, Сумський, Тернопільський областей, «Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (червень 1945–1955)» ЦДКФФА України. З метою стимулювання архівознавчих досліджень в регіонах 2000 р. було запроваджено галузеву премію ім. В.Веретенникова за кращі наукові дослідження в галузі архівної справи та документознавства.

Крім архівних установ, вирішенню проблем архівної справи сприяє створена в травні 1992 р. Спілка архівістів України (далі – САУ) – громадська організація, покликана сприяти розвитку архівної справи, задоволенню і захисту законних соціальних, наукових, економічних, творчих, національно-культурних інтересів архівістів, змінити ставлення суспільства до архівної справи, підвищити престиж професії архівіста. Члени Спілки архівістів України беруть участь у наукових дослідженнях в галузі архівної справи, вивченні різноманітних аспектів діяльності архівів, поліпшенні професійної підготовки архівістів. З метою інформування про діяльність Спілки було засновано друкований орган САУ – інформаційний бюлетень «Вісник САУ» (з 1998 р. – «Архівіст: вісник САУ»). Представники САУ беруть участь у заходах Міжнародної ради архівів, співпрацюють у професійних комітетах МРА.

Отже, архівна справа в Україні має давню історію, національні традиції, що тісно пов'язані зі світовими тенденціями розвитку архівістики. За багатовікову історію нагромаджено великий досвід збирання, зберігання документів та використання архівної інформації, удосконалення технологій та методик. Творче використання цього досвіду є важливим чинником зростання ролі архівів у духовному й державному житті, підвищення соціального статусу архівістів.