Поняття про архівну систему, мережу та систему архівних установ
Архівна система – це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів і технологій її ведення, що забезпечують цілісність та скоординованість функціонування архівних установ. Архівна система має конкретно-історичний зміст, є похідною від суспільно-державного ладу, політичного устрою, національно-культурних традицій держави, регулюється відповідними законодавчими актами і функціонує в правовому полі.
За принципами побудови і характером управління архівні системи поділяють на дві основні групи:
1) централізовані, де управління архівною справою здійснюється єдиним державним органом на спільних засадах;
2) децентралізовані, що містять автономні підсистеми управління архівною справою.
Однак у чистому вигляді такі системи майже не трапляються. Найпоширенішими є мішані системи з елементами централізму і децентралізму.
Як показує досвід історії, централізовані архівні системи властиві країнам з абсолютистськими або тоталітарними режимами, що встановлюють тотальний контроль за всіма сферами суспільного життя, у тому числі архівною справою. Прикладом централізації архівної справи є архівна система колишнього СРСР. Бюрократичний централізм позначився на архівних системах країн так званої соціалістичної співдружності. Пріоритет елементів централізації архівної системи зберігається у Франції, Бельгії, Італії, Португалії, скандинавських країнах. Політика децентралізації архівної справи притаманна Великобританії, США, Канаді, Німеччині, Японії та деяким іншим країнам.
Архівна система України, як і будь-якої іншої країни, складалася історично. Вона має давню традицію і своїми витоками пов’язана з княжою добою Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Тривалий час за радянської доби (1920–1980) їй були притаманні риси централізованої архівної системи, характерні для всього СРСР. Із відновленням державної незалежності України (1991) у її архівній системі сталися істотні зміни, пов’язані з відродженням національних традицій архівної справи.
З поняттям "архівна система" тісно пов'язані поняття система архівних установ, під якою розуміють ієрархічно побудовану сукупність архівних установ, та мережа архівних установ – сукупність архівних установ, розташованих на певній території. Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують формування Національного архівного фонду, його зберігання та використання відомостей, що містяться в архівних документах, здійснюють управлінські, науково-дослідні та довідково-інформаційні функції в архівній справі.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи» систему архівних установ України складають такі групи:
1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства – Державна архівна служба України (далі – Укрдержархів);
2) центральні державні архіви України;
3) галузеві державні архіви;
4) державний архів в Автономній Республіці Крим;
5) місцеві державні архівні установи;
6) інші місцеві архівні установи;
7) архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек;
8) архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій;
9) архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності;
10) архівні установи, засновані фізичними особами та/або юридичними особами приватного права;
11) науково-дослідні установи, а також підприємства та організації у сфері архівної справи та діловодства.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства є Державна архівна служба України[6](Укрдержархів), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації (далі – СФД), а також міжгалузеву координацію з питань, що належать до її компетенції. Укрдержархів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Положенням про Державну архівну службу України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.
Основними завданнями Укрдержархіву є:
1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи СФД, забезпечення її реалізації;
2) організація формування, державного обліку та зберігання документів Національного архівного фонду, використання відомостей, що в ньому містяться;
3) координація і контроль за формуванням страхового фонду документації, його веденням, утриманням і видачею користувачам копій документів страхового фонду документації, необхідних для поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також у сфері збереження інформації про культурні цінності, забезпечення зберігання та використання архівних електронних документів;
4) контроль за діяльністю архівних установ, служб діловодства, управління та контроль відповідно до законодавства за діяльністю підприємств, установ, організацій СФД;
5) організація проведення науково-дослідних робіт у сфері архівної справи, документознавства, археографії, формування та зберігання СФД.
Мережа архівних установ, підпорядкованих Укрдержархіву, включає 682 установ. Серед них:
1. Дев’ять центральних державних архівів України:
- Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України);
- Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО України);
- Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України);
- Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України);
- Центральний державний кінофотофоноархів України імені Григорія Пшеничного (ЦДКФФА України імені Григорія Пшеничного);
- Центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТА України);
- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України);
- Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ);
- Центральний державний електронний архів України, м. Київ (ЦДЕА України).
2. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства.
3. Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ.
4. Державний центр збереження документів НАФ.
5. Дирекція з експлуатації комплексу споруд центральних державних архівів.
6. Державний архів в Автономній Республіці Крим.
7. Двадцять чотири державні архіви областей.
8. Державні архіви міст Києва і Севастополя.
9. Чотириста вісімдесят вісім архівних відділів райдержадміністрацій.
10. Сто п’ятдесят чотири архівних відділів міських рад.
Загальна чисельність працівників цих архівних установ – близько 3700 осіб. В архівних установах системи Укрдержархіву зосереджено понад 57,1 млн. одиниць зберігання різних видів документів Національного архівного фонду. З 1956 р. Укрдержархів є членом Міжнародної ради архівів – неурядової міжнародної професійної організації, що діє під егідою ЮНЕСКО.
Укрдержархіву в організаційно-методичному відношенні підпорядковані архівні установи інших міністерств і відомств з правом постійного зберігання документів:
1. 14 галузевих архівів:
- Галузевий державний архів Служби безпеки України;
- Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України;
- Галузевий державний архів Міністерства оборони України;
- Галузевий державний архів Державного комітету по гідрометеорології;
- Галузевий державний архів - Державна установа “Державний картографо-геодезичний фонд України” Міністерства охорони навколишнього середовища України;
- Галузевий державний архів – Державне науково-виробниче підприємство “Державний інформаційний геологічний фонд України”;
- Галузевий державний архів фінансових посередників Фонду державного майна України;
- Галузевий державний архів Державного департаменту України з питань виконання покарань;
- Галузевий державний архів Управління державної охорони України;
- Галузевий державний архів документів, пов'язаних із захистом прав та інтересів України в закордонних юрисдикційних органах;
- Галузевий державний архів Міністерства закордонних справ України;
- Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України;
- Галузевий державний архів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- Галузевий державний архів Державної прикордонної служби України;
2. Архівні установи Національної академії наук України:
- Науковий архів Інституту археології;
- Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка;
- Рукописні фонди Інституту мистецтва, фольклористики та етнології імені Максима Рильського;
- Інститут архівознавства та Інститут рукопису НБУВ;
- Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника;
3. Архівні установи Міністерства культури і туризму України:
- Відділ рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені Володимира Короленка;
- Одеська державна наукова бібліотека імені Максима Горького;
4. Архівні установи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:
- Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського державного університету імені Івана Франка;
- Відділ рідкісних книг та рукописів Наукової бібліотеки Одеського державного університету імені Іллі Мечникова;
- Відділ колекцій рідкісних видань та рукописів Харківського національного університету імені Василя Каразіна.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 6087;