Грошова маса, її агрегати і механізм дії
Нормальне функціонування грошей у структурі грошового обороту забезпечується певною кількістю грошей. Розмір цієї величини є важливою характеристикою стану грошового обороту і ринкової кон'юнктури в країні, а безпосередні зміни кількості грошей в обігу впливають на інтенсивність обороту грошей, формування платоспроможного попиту і на розвиток економіки. Регулювання кількості грошей в обігу становить ключовий елемент державної грошово-кредитної політики.
Маса грошей- це вся сукупність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуговують економічні зв'язки і належить фізичним та юридичним особам і державі у певний момент. До грошової маси належать:
а) всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб;
б) всі депозитні гроші короткострокового характеру;
в) окремі банки й економісти до грошової маси нині відносять також будь-які активи, яким властива ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо) і вони здатні замінювати гроші в процесі реалізації грошового обороту.
Складність відносин, які обслуговують гроші, творить складну кількісну та якісну структуру й динаміку руху грошової маси. Кількісна сторона охоплює:
1) всю масу готівки і депозитні гроші коротко- та довгострокового характеру (Мо + Д);
2) певний кількісний вираз на визначений момент.
Якісна характеристика маси грошей охоплює її структуру та динаміку руху. Структурний аспект грошової маси охоплює аналіз та групування грошової маси за такими критеріями:
а) за ступенем готовності окремих елементів до ліквідності, тобто до обертання;
б) за формою грошових засобів (готівка, депозитні гроші);
в) за розміщенням грошової маси у суб'єктів грошового обігу;
г) за територіальним розміщенням.
Складність структуризації маси грошей за ступенем ліквідності дозволяє визначити різні за складом і обсягом грошові агрегати.
Грошовий агрегат- це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. В Україні нині визначають і використовують чотири грошові агрегати: М0, М1,М2, М3.
АгрегатМо відображає масу готівки, що перебуває поза банками, у вигляді банкнот, розмінної монети, а в деяких країнах і казначейських квитків. Це найліквідніша частина грошової маси, але її питома вага в розвинених країнах з ринковою економікою складає 5-7%, тому фінансовою статистикою самостійно не розглядається.
АгрегатМі складається з елементів агрегату Мо і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах без попередження банків.
АгрегатМ2 обіймає усі компоненти М1 а також включає кошти строкових і заощаджувальних депозитів у комерційних банках, кошти на рахунках капітальних вкладень й інших спеціальних рахунках, а також короткотермінові державні цінні папери.
АгрегатМ3 охоплює всі компоненти М2 плюс довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати у спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку.
Між агрегатами грошової маси потрібно підтримувати належну рівновагу, яка настає за таких умов:
а) компоненти коштів власне агрегату М2 мають бути більшими розмірів М1;
б) компоненти коштів власне агрегатів М2 + М3 також мають бути більшими величини М1. Це означає, що грошовий капітал із готівкової форми переміщується у безготівкову.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1774;