Грошова маса, її агрегати і механізм дії

Нормальне функціонування грошей у структурі грошового обороту забезпечується певною кількістю грошей. Розмір цієї величини є важливою характеристикою стану грошового обороту і ринкової кон'юнктури в країні, а безпосередні зміни кількості грошей в обігу впливають на інтенсивність обороту грошей, формування платоспроможного попиту і на розвиток економіки. Регулювання кількості грошей в обігу становить ключовий елемент державної грошово-кредитної політики.

Маса грошей- це вся сукупність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуговують економічні зв'язки і належить фізичним та юридичним особам і державі у певний момент. До грошової маси належать:

а) всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб;

б) всі депозитні гроші короткострокового характеру;

в) окремі банки й економісти до грошової маси нині відносять також будь-які активи, яким властива ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо) і вони здатні замінювати гроші в процесі реалізації грошового обороту.

Складність відносин, які обслуговують гроші, творить складну кількісну та якісну структуру й динаміку руху грошової маси. Кількісна сторона охоплює:

1) всю масу готівки і депозитні гроші коротко- та довгострокового характеру (М_о + Д);

2) певний кількісний вираз на визначений момент.

Якісна характеристика маси грошей охоплює її структуру та динаміку руху. Структурний аспект грошової маси охоплює аналіз та групування грошової маси за такими критеріями:

а) за ступенем готовності окремих елементів до ліквідності, тобто до обертання;

б) за формою грошових засобів (готівка, депозитні гроші);

в) за розміщенням грошової маси у суб'єктів грошового обігу;

г) за територіальним розміщенням.

Складність структуризації маси грошей за ступенем ліквідності дозволяє визначити різні за складом і обсягом грошові агрегати.

Грошовий агрегат- це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. В Україні нині визначають і використовують чотири грошові агрегати: М0, М1,М2, М3.

АгрегатМ_о відображає масу готівки, що перебуває поза банками, у вигляді банкнот, розмінної монети, а в деяких країнах і казначейських квитків. Це найліквідніша частина грошової маси, але її питома вага в розвинених країнах з ринковою економікою складає 5-7%, тому фінансовою статистикою самостійно не розглядається.

АгрегатМі складається з елементів агрегату М_о і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах без попередження банків.

АгрегатМ₂ обіймає усі компоненти М₁ а також включає кошти строкових і заощаджувальних депозитів у комерційних банках, кошти на рахунках капітальних вкладень й інших спеціальних рахунках, а також короткотермінові державні цінні папери.

АгрегатМ₃ охоплює всі компоненти М₂ плюс довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати у спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку.

Між агрегатами грошової маси потрібно підтримувати належну рівновагу, яка настає за таких умов:

а) компоненти коштів власне агрегату М₂ мають бути більшими розмірів М1;

б) компоненти коштів власне агрегатів М₂ + М₃ також мають бути більшими величини М1. Це означає, що грошовий капітал із готівкової форми переміщується у безготівкову.