Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки.

Безперервність суспільного процесу відтворення потребує й неперервності руху грошей. Для з ясування закономірностей і особливостей руху грошей в процесі суспільного відтворення економістами заходу розроблено умовну модель грошового обороту, яка включає:

а) рух продуктів, що фактично відображає обсяг ВВП;

б) ринок ресурсів;

в) грошовий ринок на якому реалізуються тимчасово вивільнені грошові кошти;

г) світовий ринок.

Всі суб’єкти грошового обороту згруповано у чотири укріплені групи:

а) фірми – всі ті юридичні і фізичні особи, які приймають участь у створенні і реалізації ВНП;

б) сімейні господарства – усі сімейні одиниці, які отримують самостійні грошові одиниці і несуть видатки з сімейного бюджету;

в) уряд – державні управлінські та інші структури , що забезпечують розподіл та перерозподіл національного доходу та національного продукту;

г) фінансові посередники - суб’єкти грошового ринку, які діють посередниками, акумулюючи та розміщуючи вільні грошові кошти на грошовому ринку від свого імені і за свій рахунок (банки, страхові, інвестиційні, фінансові компанії тощо).

Для зясування механізму взаємодії грошового обороту і грошових потоків як кругообороту доходів і продуктів розроблено функціональну модель, в якій застосовано ряд припущень і узагальнень. Зокрема, все розмаїття доходів і видатків кожної з групи об'єднано у кілька економічно відособлених основних грошових потоках. Звичайно, рух грошей відбувається всередині кожної з груп, які є складовою частиною сукупного грошового обороту, але дана модель абстрагується від них.

Для спрощення побудови моделі, відомої як кругооборот доходів і продуктів, в ній використано сім припущень:

1) в економічній системі панує приватну власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств, яку вони продають фірмам через ринок ресурсів;

2) фірми перебувають у власності сімейних господарств, тому весь їх прибуток надходить сімейним господарствам як дивіденди за ресурси;

3) всі податкові надходження уряд отримує тільки від сімейних господарств;

4) уряд усі свої непокриті податками видатки забезпечує коштами позиченими на внутрішньому грошовому ринку;

5) фірми свої інвестиційні потреби для розширення виробництва покривають мобілізацією коштів на внутрішньому грошовому ринку;

6) у грошових потоках сімейних господарств відображено рух заощаджень і кредитів без зустрічних повернень і відсотків;

7) потоки, що пов'язують внутрішній ринок із зовнішнім, відображають лише платежі, які опосередкують чистий експорт чи чистий імпорт.

Провідними грошовими потоками в даній моделі сукупного грошового обороту є:

• Грошовий потік № 1. За його допомогою реалізуються грошові платежі фірм для придбання ресурсів (робоча сила, земля, будівлі й ін.).

• Грошовий потік № 2. Відображає сукупний обсяг виробництва й реалізації національного доходу. В свою чергу розподіл і перерозподіл національного доходу створює ще три окремі потоки.

• Грошовий потік № 3. Відображає більшу частину національного доходу, що йде на споживання сімейних господарств й реалізується на ринку продуктів.

• Грошовий потік № 4. Відображає рух податкових платежів для їх використання урядом і не супроводжується зустрічним рухом реальних цінностей

• Грошовий потік № 10. Означає рух грошей для придбання споживацьких товарів на світовому ринку, тобто забезпечує імпорт товарів.

• Решту коштів сімейних господарств складають їхні заощадження, які розміщуються на грошовому ринку, внаслідок чого формують грошовий потік № 5.

• Грошовий потік № 6 утворюють грошові кошти, що означають звернення фірм до грошового ринку з метою розширення капіталу за допомогою фінансових посередників. Він охоплює рух кредитних ресурсів і доходи від емісії цінних паперів.

• Грошовий потік № 7 утворюється внаслідок інвестиційних витрат фірм на розширення виробництва, тобто придбання на ринку продуктів додаткових засобів виробництва.

• Грошовий потік № 8 складає звернення уряду до фінансових посередників для покриття власних видатків шляхом розміщення облігацій, бон казначейських векселів тощо.

• Грошовий потік № 9 забезпечує державні закупівлі коштом мобілізованих грошових ресурсів потоку № 8.

• Грошовий потік № 11 охоплює платежі іноземних фірм за експортні поставки засобів виробництва і товарів на світовому ринку. Іноземні покупці можуть розраховуватися вільно конвертованою національною валютою або іноземною, яку фірми продадуть на валютному ринку за національні гроші, що збільшить їх масу в обороті країни.

• Грошовий потік № 12 утворюють платежі, що надходять фірмам за продані товари на ринку продуктів.

• Грошовий потік № 13 становлять додаткові іноземні інвестиції, що мобілізуються на світовому ринку та спрямовуються у цінні папері і фінансові активи у внутрішньому грошовому ринку.

• Грошовий потік № 14. Відображає експортні грошові кошти, які спрямовуються фінансовими посередниками у інвестиції на світовому ринку. Він характеризує процес відпливу грошового капіталу за кордон.

• Грошові потоки № 15 і № 16 відображають операції центрального банку для поповнення грошового обороту додатковою масою грошей шляхом кредитування комерційних банків (потік № 15) або вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення обсягів кредитування (потік№16).

 

 

 

Дана модель показує, що коли б домашні господарства здійснювали всі закупівлі на внутрішньому ринку продуктів, то для реалізації всього національного доходу достатньо було б лише 3,7 і 9 грошових потоків. Але відкрита економіка та її зв'язки зі світовим ринком будь-якої країни постійно розвиваються. Внаслідок цього формуються потоки:

№ 10 - оплата продуктів, що надходять в країну на основі імпорту;

№ 11 - надходження в країну грошей зі світового ринку як оплата експорту;

№ 14 - чистий відплив капіталу з внутрішнього ринку на світовий;

№ 13 - чистий приплив капіталу зі світового ринку на внутрішній.

Постійна взаємодія грошових потоків врівноважує не тільки приплив і відплив грошових коштів за чистим імпортом і чистим експортом, а й забезпечує вирівнювання двох ключових потоків - національного доходу та реалізацію національного продукту. Між ними діє внутрішній взаємозв'язок, в основі якого лежить єдність процесу суспільного відтворення. Водночас між грошовими потоками є відмінності. Потоки, що опосередковують рух реальних благ і належать до сектора грошового обігу, позначені двома стрілками (потоки -1, 2, 3, 7, 9, 10, 11, 12). Решта потоків-4, 5, 6, 8, 13, 14, 15, 16 - складають фінансово-кредитний сектор, в якому можна вказати фіскально-бюджетний потік (4) і кредитні потоки (5, 6, 8, 13, 14, 15, 16). У складі цих потоків є суто фінансові платежі, пов'язані з придбанням права власності (акції, іноземна валюта).






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1570; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.026 сек.