Сучасні засоби платежу

Грошовий оборот здійснюється у двох формах: готівковій і безготівковій. Рух грошей у формі готівки обслуговують банкноти, розмінні монети і паперові гроші (скарбницькі квитки) у функції засобу обігу і в ряді випадків у функції платежу. Вони забезпечують: розрахунки, що безпосередньо пов'язані з реалізацією товарів і послуг; виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги; виплати страхових відшкодувань, оплату цінних паперів і доходів за ними; платежі за комунальні послуги тощо.

При цьому сучасні банкноти мдють кредитну основу, але, потрапляючи під дію закономірностей обігу паперових грошей, здатні знецінюватися під тиском інфляції. Основними каналами емісії банкнот стали:

а) банківське кредитування господарських суб'єктів, що забезпечує зв'язок грошового обігу з динамікою суспільного продукту;

б) банківське кредитування держави у випадках банківської емісії замість державних боргових зобов'язань.

Основними причинами розвитку цього процесу стали:

1) готівкові розрахунки надто дорого коштують, тому що включають значні затрати на друкування грошових знаків, їх зберігання, транспортування й інкасацію;

2) готівкові розрахунки уповільнюють платіжний оборот, ускладнюють контроль за ним з боку суспільства, здатні породжувати тіньовий бізнес і відплив коштів за кордон;

3) збільшення готівкової маси в обігу викликає зростання чисельності працівників, що обслуговують її рух: касирів, контролерів, інкасаторів та ін.;

4) скороченню готівкового обігу сприяє впровадження електронних розрахунків і системи кореспондентських рахунків у банківській системі.

Для підтримання суворої дисципліни на підприємствах усіх форм власності запроваджено такі обов'язкові вимоги єдиних правил готівкових платежів:

а) у касі підприємства готівкою можна утримати лише законодавчо встановлену суму, ліміт якої визначається масштабами грошово-фінансових операцій. Решта обігових коштів підприємства зберігається на розрахунковому чи поточному рахунку у банку;

б) для виплати заробітної плати підприємство отримує готівкові гроші у банку зі свого розрахункового рахунку;

в) отримати гроші у банку підприємство може лише за наявності вільного залишку коштів на розрахунковому або іншому рахунку;

г) усі надходження і видатки готівкових грошових коштів підприємство обліковує у касовій книзі. Записи в ній здійснюються негайно після отримання грошей або видачі їх за кожним ордером. Касир щоденно виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає звіт з прибутковими і видатковими документами до бухгалтерії;

д) за перевищення встановленого ліміту залишків готівки у касі, перевищення норми витрачання готівки, неповне чи несвоєчасне оприбуткування готівки в касі та за інші неврахування у безспірному порядку.

Безготівкові розрахунки- це рух вартості без участі наявних готівкових грошей. Він здійснюється двома способами: 1) переказуванням грошових коштів з одного рахунку на інший у кредитних закладах; 2) проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівки.

Основними принципами організації безготівкових розрахунків в Україні є:

1) обов'язковість зберігання грошових коштів на розрахункових, поточних та інших рахунках банків;

2) підприємства свої грошові платежі і розрахунки здійснюють через банки шляхом самостійного вибору форми рахунків, що закріплюється у договорах і угодах з банками;

3) платежі покупців за товарно-матеріальні цінності й послуги здійснюються через банки лише за наявності достатніх коштів на рахунках платників;

4) кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням власника. Безакцептна форма списання коштів застосовується лише у виключних випадках, що встановлені законами України;

5) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до терміну відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) зарахування коштів на рахунок утримувача, як правило, проводиться після списання відповідних сум з рахунку платника;

7) підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків.

Грошові кошти у безготівкових розрахунках, не маючи речового виразу, існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках. Вони стають виконувати грошові функції лише за умов зняття з депозиту шляхом виписування таких розрахункових документів:

• платіжних доручень;

• платіжних вимог-доручень;

• чеків;

• акредитивів;

• векселів;

• платіжних вимог;

• інкасових доручень (розпоряджень).

При цьому розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку мають відповідати вимогам встановлених стандартів, мати визначені реквізити, у випадку відсутності яких документи до виконання не приймаються. Розрахункові документи можуть подаватися до банку як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахунків.

Платіжне доручення- це письмово оформлене доручення клієнта до свого обслуговуючого банку про переказування вказаної суми коштів з його рахунку на користь отримувача.

Платіжна вимога-дорученняскладається одержувачем коштів і надсилається платникові. Вона становить комбінований розрахунковий документ, який складається з верхньої частини - вимоги постачальника до покупця сплатити вартість поставленої за договором продукції, і нижньої доручення платника своєму обслуговуючому банкові переказати з його рахунку суму, проставлену в рядку "сума до оплати".

Чек- письмовий наказ власника поточного рахунку банкові про виплату певної суми грошей вказаній у ньому особі.

Акредитив- грошовий документ, за яким одна кредитна установа згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акредитиву певну суму грошей. Згідно з чинним законодавством банк-емітент може відкривати:

а) покритий акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника повною сумою на окремому рахунку в банку-емітенті або в банку, що повинен виконати платіж;

б) непокритий акредитив - такий, що за браком коштів у платника гарантовано оплачується банком емітентом за рахунок банківського кредиту.

Крім цього, акредитив буває відкличний, який може бути зміненим або анульованим банком-емітентом, і безвідкличний, зміну чи анулювання якого можна здійснити лише за згоди бенефіціара, тобто сторони, що має право на отримання коштів.

Вексель- встановленого зразку абстрактне письмово оформлене боргове зобов'язання, за яким одна сторона угоди зобов'язується заплатити іншій певну суму грошей в указаний термін. Специфічні ознаки векселя:

Інкасові дорученнязастосовуються у випадках, коли банк за дорученням свого клієнта отримує гроші на основі розрахункових документів і зараховує ці кошти на його рахунки у банку. Банківська операція інкасо може передбачати й інші зобов'язання банка здійснити доручені операції.

Платіжна картка- грошовий документ, що засвідчує наявність відповідної суми грошей на банківському рахунку її власника в кредитній установі.