Класифікація сівозмін

Сівозміни класифікують за трьома ознаками: за використанням, провідними культурами і кількістю полів.

За використанням визначають типи сівозміни:

- польові (вирощують переважно польові зернові і технічні культури, на долю яких у цих сівозмінах припадає понад 50% усієї площі);

- кормові (вирощують переважно кормові культури, до таких сівозмін відносяться прифермські і лукопасовищні сівозміни);

- спеціальні (вирощують переважно певні специфічні культури, які не доцільно вирощувати в польових сівозмінах – овочеві, рисові, льонові, а також ґрунтозахисні).

За наявністю провідних культур у сівозмінах визначають їх види. Наприклад, за вирощування переважно зернових і просапних культур таку сівозміну називають зерно-просапною. Виділяють також зерно-парову, зерно-паро-картопляну, просапну та інші сівозміни.

За кількістю полів сівозміни бувають п’яти-, шести-, семи- десяти- і т.д. пільними.

У Лісостеповій зоні України найпоширенішими є 8-10- пільні сівозміни, наприклад: 1) пар (однорічні трави, кукурудза на зелений корм), 2) озима пшениця, 3) цукрові буряки, 4) кукурудза на зерно, 5) горох, 6) озима пшениця, 7) цукрові буряки, картопля, 8) кукурудза на силос, 9) ярі зернові. Також у цій зоні є сівозміни з короткою ротацією: 1) зернобобові, 2) озима пшениця,
3) цукрові буряки, 4) кукурудза на зерно, 5) ярі зернові (ячмінь, гречка, просо та ін.).

Для фермерських господарств та приватних землекористувачів, які спеціалізуються на виробництві картоплі, можна запропонувати наступні сівозміни:

I. 1) конюшина або однорічні трави, 2) картопля, 3) ячмінь з підсівом конюшини або ячмінь, овес.

II. 1) конюшина або однорічні трави, 2) озимі, 3) картопля, 4) ячмінь з підсівом конюшини або ячмінь, овес. За відсутності нематод можливе й більш спрощене вирощування на постійному місці з поліпшуючим чергуванням картоплі з озимим житом, що використовується навесні як зелене добриво:

1) картопля + озиме жито на зелене добриво.

Рекомендованою схемою чергування сільськогосподарських культур для зерново-бурякової сівозміни крупних аграрних підприємств Волині є 5-пільна сівозміна (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Схема 5-ти пільної сівозміни: 1 – багаторічні трави, 2 – озима пшениця, 3 – цукрові буряки, 4 – кукурудза, 5 – ячмінь

Як правило, у кожному полі сівозміни висівають одну культуру. Якщо виникає необхідність висіву кількох культур, то використовують так звані збірні поля, на яких вирощують більш-менш біологічно спорі­днені культури за вимогами до ґрунту та технологією вирощування. В одному полі, наприклад, можна висівати озиму пшеницю і озиме жито, кукурудзу та картоплю. Для збірного поля рекомендують такі групи культур: 1) озимі зернові (пшениця, жито); 2) просапні (кукурудза, картопля, буряки); 3) ярі зернові (ячмінь, овес);

4) зернобобові (горох, лю­пин, вика).

Зважаючи на біологічні особливості сільськогосподарських культур, окремі із них можливо вирощувати на одному полі 2-3 роки поспіль. Такі посіви називаються повторними. Деякі культури можливо розміщувати на одному полі і більше 3-х років підряд. Тривале беззмінне (більше 3-х років) вирощування культури на одному полі назива­ють монокультурою.

За реакцією на беззмінне вирощування культури поділяються на такі групи: 1) дуже чутливі (льон, зернобобові, буряки, ярі зернові); 2) середньо-чутливі (озимі зернові); 3) малочутливі (картопля, кукурудза, рис, коноплі, тютюн, бавовна). В цьому зв'язку при складанні сівозмін необхідно користуватися терміном повернення сільськогосподарської культури на попереднє місце в сівозміні. Наприклад, для умов Полісся цей термін, включаючи рік посіву, складає: для озимої пшениці – 2-3 роки, озимого жита – 2, ячменю та вівса – 2, гороху – 3-4, картоплі та кукурудзи – 1-2, кормових та цукрових буряків – 3-4, льону-довгунця та люпину – 6-7 років.

Сівозміни за структурою посівних площ (%) та призначенням поді­ляються на польові, кормові та спеціальні.

Польові сівозміни, в свою чергу, за складовою ознакою поділяються на зерно-траво-просапні, зерно-бурякові, зерно-просапні, просапні, си­деральні та інші.

Прикладом польової сівозміни, поширеної в зоні Полісся, може слугувати картопле-льоно-зернова сівозміна з насиченням зерновими 44,4 %, картоплею – 11,1 %, льоном – 11,1 %, кормовими культурами – 33,3 % за схемою: 1) конюшина;
2) озима пшениця; 3) льон-довгунець; 4) кукурудза на зелену масу; 5) озима пшениця; 6) люпин; 7) озиме жито; 8) картопля; 9) овес з підсівом конюшини.

Зразкова схема польової траво-зерно-просапної сівозміни для Лісостепу: 1) люцерна; 2) люцерна; 3) озима пшениця; 4) цукрові буряки; 5) кукурудза на силос; 6) озима пшениця; 7) картопля; 8) горох; 9) ячмінь з підсівом люцерни.

Просапною польовою сівозміною вважається сівозміна, в складі якої просапні культури займають 50% і навіть більше, наприклад: 1) трави; 2) трави; 3) картопля; 4) коренеплоди; 5) капуста; 6) овес з підсівом трав.

Польова сидеральна сівозміна передбачає вирощування зеленої маси рослини та загортання її в ґрунт як добриво. Для цього використовуєть­ся зелена маса бобових рослин - люпину, середели та інших. Сидерація застосовується на легких за гранулометричним складом ґрунтах. Для прикладу приведемо схему сидеральної сівозміни, в якій на зелене доб­риво під озиме жито загортається в ґрунт маса люпину: 1) люпин на зелене добриво; 2) озиме жито; 3) картопля;
4) овес.

Кормові сівозміни за призначенням спрямовані на кормовиробництво і організовуються поблизу тваринницьких ферм. У таких сівозмінах понад 50 % займають кормові культури, які дають соковиті корми.

Схема кормової сівозміни для Полісся: 1) багаторічні трави; 2) багаторічні трави; 3) кукурудза; 4) люпин на зелену масу; 5) озимі на зелену масу; 6) кормові буряки; 7) кукурудза, 8) вико-вівсяна суміш з підсівом багаторічних трав.

Схема кормової сівозміни для Лісостепу: 1) багаторічні трави; 2) багато-річні трави; 3) кукурудза; 4) горохо-вівсяна суміш; 5) озимі з викою; 6) корене-плоди; 7) кукурудза, горох; 8) вико-вівсяна суміш з підсівом багаторічних трав.

Спеціальні сівозміни впроваджуються для вирощування таких культур як овочеві, коноплі, тютюн, рис, бавовна, які дуже вибагливі до родючості ґрунту. Ґрунтозахисні - теж спеціальні сівозміни. Для прикладу розглянемо схему овочевої сівозміни: 1) багаторічні трави; 2) капуста; 3) огірки; 4) помідори; 5) цибуля; 6) коренеплоди; 7) ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

Відповідно до прийнятої схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні складається ротаційна таблиця – це чергування культур в часі й просторі, тобто кожна культура проходить через всі поля сівозміни за певну кількість років (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Ротаційна таблиця 6-пільної сівозміни