Комплексні мінеральні добрива

Випускаються з різним співвідношенням двох, трьох і більше елементів живлення – азоту, фосфору, калію та окремих мікроелементів. Їх поділяють на подвійні (фосфорно-калійні, азотно-фосфорні, азотно-калійні) та потрійні (азотно-фосфорно-калійні).

У даний період виготовляються наступні їх види:

- амофос – містить 12% азоту та близько 52% фосфору (рис. 7.5);

- діамофос з вмістом азоту 18% і фосфору 48%;

- нітроамофоска – в його склад входить по 17 відсотків азоту, фосфору й калію;

- нітрофос - це складний вид добрива, що містить 23-25% азоту й 19-22% фосфору;

- нітрофоска є одним з поширених видів складних мінеральних добрив.

 
Рис. 7.5.Амофос

Амофос (NН4Н2РО4) – це концентроване водорозчинне, гранульоване азотно-фосфорне добриво. Амофос вносять навесні або восени під оранку ґрунту, а також для підживлення протягом вегетаційного періоду. Вноситься під всі основні сільськогосподарські культури. Застосовується в умовах захищеного ґрунту. На основі амофосу готуються будь-які марки тукосумішей. Рекомендовані середні норми внесення добрива: дляозимих 120-250 кг/га; дляярих 100-200 кг/га; для овочевих 200-400 кг/га. Норми внесення добрив залежать від результатів агрохімічного аналізу ґрунту та запланованої врожайності культури.

Найбільшим попитом серед комплексних мінеральних добрив користується нітроамофоска (азофоска) 16:16:16.

Нітроамофоска (рис. 7.6) проходить спеціальну обробку, в результаті чого не злежується та зберігає свої сипучі властивості тривалий час. Кожна гранула містить рівну кількість азоту, фосфору і калію, корисні речовини рівномірно розподіляються в ґрунті, не порушуючи вегетацію рослин. Фосфор нітроамофоски більш рухомий у ґрунті, ніж фосфор суперфосфату, і легко засвоюється рослинами.

 
Рис. 7.6.Нітроамофоска

Нітроамофоску застосовують для основного, передпосівного і локального внесення в рядки при посіві, а також для підживлення рослин. При основному внесенні на чорноземних ґрунтах і на важких глинистих ґрунтах нечорноземної зони нітроамофоску доцільно вносити під зяблеву оранку, а на легких ґрунтах – навесні. Рекомендовані середні норми внесення добрива: дляприпосівного удобрення озимих та ярих70-100 кг/га;дляярових500-700 кг/га;длякукурудзи 500-1000 кг/га; длякартоплі 600-800 кг/га; для цукрового буряка600-800 кг/га;для овочевих 600-1000 кг/га. Норми внесення добрив залежать від результатів агрохімічного аналізу ґрунту та запланованої врожайності культури.

Випускається переважно азотно-сульфатна нітрофоска з вмістом водорозчинного фосфору 55-65% і з таким співвідношенням елементів живлення: азоту, фосфору й калію – відповідно 11:10:11.

З рідких комплексних добрив (РКД), що представляють собою розчин солей і містять 2-3 поживні елементи (азот, фосфор і калій), освоєно виробництво з вмістом останніх відповідно 9:9:9 і 7:20:0.

Новим видом складного азотно-фосфорного-калійного добрива є кристалін.

Тукосуміші

 
Рис. 7.7. Тукосуміш

Результати дослідів доводять, що в сільському господарстві з ціллю збільшення продуктивності рентабельності землеробства, в структурі внесених добрив необхідно враховувати співвідношення між елементами живлення: наприклад, збільшити відносну частку азоту за рахунок зниження частки фосфору або калію. Тукосуміші (рис. 7.7) мають перевагу перед комплексними добривами із сталим складом, які не завжди підходять для внесення під певні культури і на різних ґрунтах. Комбінуючи пропорційність компонентів для тукосумішей, можна підібрати оптимальний варіант під певну с/г культуру та враховуючи агрохімічний аналіз ґрунту. Таким чином, в ґрунт вносяться тільки необхідні поживні речовини.

Виготовлення тукосумішей (табл. 7.1) є одним з найбільш гнучких способів виробництва складних добрив із заданим співвідношенням поживних речовин. Важливою умовою для виробництва якісних тукосумішей є правильний підбір початкової сировини із заданими хімічними й фізичними властивостями, а також наявність якісного обладнання для змішування.

До компонентів, що використовуються для виготовлення тукосумішей висуваються жорсткі вимоги: високі показники сипучості, мінімально можливі показники вологості, якісний гранулометричний склад. Основними інгредієнтами, що використовуються для змішування є: амофос, хлористий калій, аміачна селітра, карбамід, сульфоамофос, а також сірка та мікроелементи Fe, Ca, B, Cu, Mn, Zn, Mo, Mg, S.

Мікроелементи – хімічні елементи, необхідні для життєдіяльності живих організмів в дуже незначній кількості.

Значення мікроелементів в житті рослин:

- мікроелементи за рахунок своєї каталітичної дії дозволяють рослинам більш ефективно використовувати основні елементи живлення – енергію сонця, воду та мікроелементи – азот (N), фосфофор (Р) та калій (К), що, в свою чергу, позитивно впливає на продуктивність рослин та якість врожаю;

- входять до складу ферментів та ферментних систем, без яких є неможливим перебіг біохімічних процесів в організмі рослини;

- мікроелементи здатні посилювати властивість тканин рослини до відновлення, що в значному ступеню зменшує ураження рослин захворюваннями;

- більшість мікроелементів є активними каталізаторами біохімічних процесів в рослинах. Крім того, мікроелементи впливають на напрямок перебігу біохімічних реакцій у рослинах за рахунок впливу на біоколоїди рослин.

Найважливішим показником якості є вміст поживних для рослин речовин і гранулометричний склад. Основними діючими речовинами є сполуки азоту, фосфору і калію.

 

Таблиця 7.1

Комплексні мінеральні добрива тукосуміші

Марка добрив Культура
для осінньо-польових робіт:
N:P:K 6:26:30 Універсальне комплексне добриво для основного внесення
N:P:K 4:17:40 Цукровий буряк та картопля
N:P:K 11:13:30 Озимий ріпак
N:P:K 5:21:36 Кукурудза, соняшник
N:P:K 10:19:28 Льон
N:P:K 8:26:26 Озимі зернові
N:P:K 9:17:31 Для передпосівного внесення під озимі культури
для весняно-польових робіт:
N:P:K 18:14:18 Ярі зернові, ранньовесняне підживлення озимих
N:P:K 19:15:15 Ярі зернові, ранньовесняне підживлення озимих
N:P:K 25:11:8 Ярі зернові та ярий ріпак
N:P:K 20:20:10 Озимі, кукурудза на силос
N:P:K 24:10:10 Ріпак та ярі зернові культури
N:P:K 18:12:20 Кукурудза на силос
N:P:K 16:16:20 Кукурудза на зерно
N:P:K 10:19:28 Льон
N:P:K 16:14:22 Кукурудза на зерно

 

Тукосуміші – економічно ефективна форма збалансованого живлення рослин. Оптимальне співвідношення азоту, фосфору і калію індивідуально для кожного типу ґрунту. Економічна перевага тукосумішей досягає 20-30% в порівнянні з рештою добрив, особливо на таких культурах, як пивоварний ячмінь, цукровий буряк, овочі тощо. Норми внесення добрив залежать від результатів агрохімічного аналізу ґрунту та запланованої врожайності культури.

При розробці системи удобрення досить важливо встановити оптимальні норми і співвідношення поживних елементів для окремих сільсько-господарських культур і сівозміни в цілому. Визначення оптимальних норм добрив під окремі культури проводять такими методами:

- визначення норм добрив за результатами польових дослідів із добривами;

- балансово-розрахункові методи за виносом поживних речовин з урахуванням коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив;

- визначення норм добрив на запланований приріст урожаю;

- визначення норм добрив за нормативами витрат поживних речовин для одержання одиниці продукції та одиниці приросту врожаю;

- визначення норм добрив за рівнем природної родючості (бальною оцінкою) ґрунту та ін.

Норми поживних речовин, встановлені за цими методами, залежать від стану окультурення ґрунту, економічного становища господарства, можливостей придбання мінеральних добрив, а також заготівлі, зберігання та застосування органічних добрив.

У зв'язку з недостатнім випуском складних добрив виникає необхідність змішування простих (звичайних) видів добрив безпосередньо в господарствах. Враховуючи те, що за своїм складом суміші можуть бути різноманітними, з їх допомогою можна краще задовольняти потреби рослин у кількості та співвідношенні поживних речовин. Проте змішувати можна лише добрива з високими фізико-хімічними якостями та вирівняним гранулометричним складом (табл. 7.2). Адже важливо, щоб суміші тривалий час зберігали сипучість. В інших випадках суміші злежуються, що вимагає значних додаткових витрат на підготовку їх до внесення.

 

Таблиця 7.2

Допустимість змішування різних форм добрив

Форма добрива Аміачна селітра Сульфат амонію Сечовина Суперфосфат простий Суперфосфат гранульований Суперфосфат подвійний Преципітат Фосфоритне борошно Амофос, діамонійфосфат Хлористий калій Калійна сіль Сірчанокислий калій Каїніт
Аміачна селітра М* П Н Н П П П Н П П П П П
Сульфат амонію П М П М М М М М М П П М П
Сечовина Н П М Н П П П П П П П П П
Суперфосфат простий Н М Н М М М М Н П П М Н П
Суперфосфат гранульований П М П М М М М М М П П М П
Суперфосфат подвійний П М П М М М М М М П П М П
Преципітат П М П М М М М М М П П М П
Фосфоритне борошно П М П М М М М М М П П М П
Амофос, діамонійфосфат П М П М М М М М М П П М М
Хлористий калій П П П П П П П П П М М М М
Калійна сіль П П П П П П П П П М М М М
Сірчанокислий калій П М П М М М М М М М М М М
Каїніт П П П П П П П П М М М М М

* Примітка: М – змішувати можна; П – змішувати можна незадовго перед внесенням; Н – змішувати не можна

 

 






Дата добавления: 2016-07-18; просмотров: 4080; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2019 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.007 сек.