Хвороби сільськогосподарських культур

У практичній роботі хвороби рослин прийнято поділяти на дві групи: інфекційні або паразитні та непаразитні. Збудниками паразитних хвороб є живі організми та віруси. Непаразитні спричинюються несприятливими для розвитку рослин умовами (температура, вологість, живлення).

Паразитні хвороби бувають: грибні (тікози), бактеріальні (бактеріози), вірусні (вірози).

Грибні хвороби. Більшість (80%) інфекційних хвороб сільськогосподарських культур (рак, парша та фузаріоз картоплі; фітофтороз картоплі та помідорів; борошниста роса пшениці та огірків; тверда, стеблова та летюча сажки, кореневі гнилі, іржа пшениці, кореневі гнилі, крапчастість льону й ін.) викликається грибами. Гриби належать до нижчих рослин, не мають в своєму складі хлорофілу, не можуть самостійно засвоювати вуглекислий газ. Розмножуються гриби вегетативно або репродуктивно. Спори, що утворюються в результаті репродуктивного (статевого) розмноження призначені для перенесення несприятливих зовнішніх умов. Утворюючи велику кількість спор, гриби швидко поширюються за допомогою вітру, води, комах.

Бактеріальні хвороби. Вони спричиняються бактеріями (бактеріози пшениці, огірків; чорна ніжка картоплі; бородавчаста парша кртоплі; кільцева гниль картоплі, бактеріальні плямистості цукрового буряка). Бактерії – дуже дрібні, одноклітинні організми. Як і гриби, вони не мають хлорофілу і живляться готовими органічними речовинами.

Джерело бактеріальної інфекції – насіння, посадковий матеріал, післязбиральні рослинні рештки, ґрунт. У період вегетації бактерії поширюються дощовою водою, вітром, комахами.

Вірусні хвороби. Вони найбільшої шкоди завдають в картоплярстві і овочівництві, 70-80% втрат врожаю (мозаїки, віруси стовбура, віруси скручування-закручування листя картоплі, карликовість пшениці). Віруси – нуклеопротеїди (білок і нуклепротеїнова кислота). У живих клітинах здатні відтворювати подібні собі частини, нагромаджуючись у великій кількості в рослині.

Всі вірусні хвороби заразні та попадають у здорові рослини лише через пошкодження, або за допомогою комах (цикадок) – розповсюджувачів.

Непаразитні хвороби. Характерною їх особливістю є те, що вони не передаються на здорові рослини і часто спричиняються неправильним живленням рослин. Найбільш поширеними у картоплі – утворення бульбочок “діток” на поверхні або в середині бульб; цукристість бульби; цвітуха, хлороз та краєлистий некроз на цукрових буряках.

Кожна хвороба рослин характеризується зовнішніми ознаками, або симптомами. Тому прийнято поділяти основні типи хвороб на групи з подібними зовнішніми ознаками. Найчастіше виявляються такі типи захворювань: в’янення, відмирання тканин або некрози, руйнування окремих органів рослин, гнилі, утворення нальотів, з’явлення пустул (подушечок), деформація органів рослин, нарости, муміфікація, виділення камеді, зміна кольору.