Звіт з лабораторної роботи

1. Мета роботи.

2. Схема установки й короткий опис принципу її роботи.

3. Дані дослідів і розрахунків.

4. Таблиця результатів випробування пасової передачі.

5. Криві ковзання і ККД.

6. Висновок.

6.7. Контрольні питання

1. Що таке пасова передача?

2. Назвіть основний недолік пасових передач, що не мають натяжних пристроїв.

3. Перелічіть ознаки класифікації пасової передачі.

4. Перелічіть достоїнства й недоліки пасової передачі.

5. Чим відрізняються шківи клинопасових передач від поліклинових?

6. Що таке пружне ковзання?

7. Покажіть дугу пружного ковзання на ведучих і веденому шківах.

8. Від яких параметрів пасової передачі залежить сила натягу F₀?

9. Коротко охарактеризуйте роботу пасової передачі в зоні часткового буксування (рис. 6.3).

10. Які критерії працездатності пасової передачі?

11. Охарактеризуйте коефіцієнт тяги пасової передачі й ККД.

Список літератури

1. Гузенков П.Г. Детали машин. учеб. пособие для студентов вузов. 3-е издание, переработанное и дополненное. – М.: Высш. шк. – 1982. – С. 311.

2. Иоселевич Г.Б. Прикладная механика. – М.: Высш. шк. –1989.– С. 351.

3. Иванов М.Н. Детали машин. М.: Машиностроение. – 1989. – С. 391.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОЇ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ ВАЛА

Мета роботи

Експериментально і теоретично визначити критичну частоту обертання вала із закріпленою на ньому масою, порівняти результати експерименту з розрахунковими значеннями критичної частоти.

Устаткування та матеріали

Лабораторна установка для визначення критичної частоти.

Теоретична частина

Обертові вали знаходяться під дією крутильних і поперечних коливань. Найнебезпечніші останні, які можуть призвести до руйнування вала в умовах резонансу.

Резонанс наступає при збігу частот змушених сил і власних коливань вала. При цьому різко зростає амплітуда коливань, що може призвести до поломки вала.

Кутова частота змушеної сили і частота обертання вала, при яких наступає резонанс, називаються критичними. Найбільше поширення дістали розрахунки основних частот коливань, тому що ці коливання є найнебезпечнішими.

Частоти власних коливань для найпростіших валів із зосередженою масою:

, (7.1)

де g – прискорення вільного падіння; 9,81 м/с²;

y_ст – статичний прогин вала під вагою диска, мм.

Частота обертання, при якій настає резонанс, називається критичною:

. (7.2)

Статичний прогин визначається за формулами опору матеріалів залежно від схеми навантаження вала. Для лабораторної установки із двоопорним закріпленням вала й зосередженою масою розрахунковий статичний прогин визначається, мм:

, (7.3)

де G_ДК – вага диска з кільцями;

G_В – вага вала;

a – відстань від лівої опори до диска;

ℓ – відстань між опорами, мм;

E – модуль пружності матеріалу вала (Е=2,1 10⁵ Н/мм²);

I – осьовий момент інерції перетину вала (I=1017 мм⁴).

Для зменшення впливу резонансу виконують наступні заходи:

– для валів, що працюють у дорезонансній зоні, підвищують жорсткість, а, отже, і власні частоти коливань;

– для робочої частоти повинна виконуватися умова:

; (7.4)

– при зупинці обладнання прохід через критичні частоти обертання здійснюють із можливо більшою швидкістю, застосовуючи різні способи гальмування (від простого механічного гальмування до електронного протифазного гальмування електродвигуном);

– при великих частотах обертання, наприклад, для швидкохідних турбін і центрифуг застосовують балансування. Балансування приводить центр обертових мас до осі обертання та у багато разів зменшують відцентрові сили, які викликають небезпечні поперечні коливання;

– застосовують спеціальні обмежувачі амплітуд коливань.