Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення

Оперативне (бойове) забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на досягнення високої ефективності бойових дій своєї авіації і зниження ефективності застосування сил і засобів противника.

До оперативного (бойового) забезпечення відносяться:

1. розвідка;

2. радіоелектронна боротьба (РЕБ);

3. протидія технічним засобам розвідки (ПД ТЗР);

4. маскування;

5. забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного (бактеріологічного) захисту (РХБ захисту);

6. штурманське забезпечення;

7. навігаційне забезпечення;

8. топогеодезичне забезпечення;

9. метеорологічне забезпечення;

10. радіотехнічне, що містить радіолокаційне та радіосвітлотехнічне забезпечення;

11. пошуково-рятувальне забезпечення.

Розвідка організується і проводиться з метою забезпечення бойових дій апчз даними:

- про об’єкти дій, розташування сил та засобів ППО;

- базування авіації противника;

- про результати авіаційних ударів;

- про стан погоди і міри радіоактивного зараження повітряного простору на маршрутах польоту і в районі бойових дій.

Основним видом розвідки в апчз є повітряна розвідка. В залежності від виду повітряної розвідки, вона організується або вищим штабом, або штабом авіаційної частини.

Радіоелектронна боротьбаявляє собою сукупність взаємопов’язаних за метою, місцем та часом заходів і дій по:

- виявленню систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- вогневого ураження систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- радіоелектронного придушення;

- радіоелектронного захисту своїх систем та засобів управління;

РЕБ організується і ведеться з метою:

- дезорганізації управління військами і зброєю ППО противника;

- зниження ефективності застосування бойових засобів та зброї противника, а також його розвідки з використанням технічних засобів;

- забезпечення сталого управління своїми військами та зброєю.

Для ведення РЕБ у Повітряних Силах ЗС України є окремі батальйони РЕБ, вертолітні ланки РЕБ, вузли комплексного технічного контролю, крім того на кожному ЛА в залежності від отриманого завдання та типу ЛА встановлюються авіаційні засоби РЕБ.

РЕБ планується і організується штабом апчз на основі рішення командира та розпорядження по РЕБ вищого штабу. Відповідальність за організацію РЕБ несе начальник штабу авіаційної частини. Безпосереднім організатором заходів по РЕБ є начальник РЕБ частини.

Прикладом, що підтверджує необхідність і важливість такого виду забезпечення як РЕБ є наступне: при плануванні і проведенні повітряно-наступальної операції силами БНС в зоні Перської затоки РЕБ приділялася велика увага. Так, за добу до початку операції були поставлені перешкоди наземними засобами РЕБ всім черговим силам і мережам управління. Під час операції перешкоди застосовувались як спеціальними літаками РЕБ (Е-111, ЕС-130, ЕА-6В) так і індивідуальними засобами постановки перешкод тактичної авіації.

Наявність на озброєнні ЗС США засобів РЕБ ефективного придушення РЛС ППО, КХ і УКХ радіо засобів, порушували сталість системи управління ЗС Іраку. В окремих випадках вплив засобів РЕБ в зоні Перської затоки було зафіксовано на території Закавказзя.

Протидія технічним засобам розвідки (ПД ТЗР) це комплекс організаційних та технічних заходів спрямованих на усунення або ускладнення добування технічними засобами розвідки противника відомостей, що охороняються, про об’єкти захисту (озброєння, військова техніка), стан і діяльність військ ПДТЗР – є одним із головних завдань маскування.

Маскування являє собою комплекс погоджених за метою, місцем та часом заходів і дій, спрямованих на введення противника в оману щодо складу, стану, бойової готовності авіаційних підрозділів і частин, їхнього істинного базування, дій і намірів та підвищення живучості авіації.

Маскування завжди впливало на успіх бойових дій авіації. Вміло здійснюване маскування дуже сприяє досягненню потаємності підготовки та раптовості дій авіації, збереженню її живучості та боєздатності.

Виконання завдань маскування досягається використанням різноманітних прийомів. Так, одним з прийомів маскування є створення удаваних аеродромів, призначених для введення противника в оману щодо дійсного базування авіації. Про ефективність цього прийому говорить той факт, що, використовуючи удавані аеродроми, Ірак зумів зберегти велику частину авіації та аеродромів. Авіація БНС в багатьох випадках завдавала удари по макетах.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту організується з метою виключення або максимального зниження втрат о.с. від радіоактивного, хімічного, біологічного (бактеріологічного) зараження, для маскування військ та об’єктів аерозолями (димами) запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та аварій, пов’язаних із розповсюдження радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), а також забезпечення радіаційної безпеки льотних екіпажів в польоті.

До заходів РХБ захисту відносяться:

- виявлення та оцінка радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної) обстановки;

- забезпечення військ озброєнням РХБ захисту;

- ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно- і хімічно- небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ;

- підтримка безпеки військ в умовах РХБ зараження;

- радіаційний та хімічний контроль о.с., літаків (вертольотів), озброєння та іншої техніки, а також матеріальних засобів;

- спеціальна обробка військ і УПС, РД, МЗ літаків, споруд ділянок місцевості та доріг;

- проведення заходів по забезпеченню радіаційної безпеки, в тому числі і в повітряному середовищі;

- аерозольна димова протидія технічним системам розвідки та ураження противника.

Загальна організація РХБЗ здійснюється штабом, безпосередня – начальником служби РХБ захисту частини (з’єднання). Заходи РХБ захисту здійснюються силами та засобами самих військ. Найбільш складні та специфічні заходи, що вимагають окремої підготовки о.с. і застосування спеціальної техніки, виконуються частинами (підрозділами) РХБ захисту.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- забезпечення підрозділів авіаційної частини пристроями прийому навігаційної інформації;

- організація отримання, обліку та своєчасного доведення до користувачів змін у порядку навігаційного забезпечення відповідних документів та програмного забезпечення;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення, підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Штурманське забезпечення полягає в організації і проведенні заходів, спрямованих на своєчасне подання командиру довідкових даних, штурманських розрахунків і пропозицій, необхідних для прийняття рішення, на досягнення високої точності навігації та ефективності бойового застосування АЗУ (десантування), РЕБ, підвищення надійності наведення на задані повітряні та наземні (морські) цілі.

До основних заходів штурманського забезпечення відносяться:

- вивчення та оцінка обстановки;

- підготовка довідкових даних і виконання необхідних штурманських розрахунків;

- участь у виробленні командиром рішення на бойові дії шляхом доповідання йому пропозицій, обґрунтованих висновками з оцінки обстановки, довідковими даними, розрахунками;

- організація застосування засобів РТЗ польотів (спільно з начальником зв’язку);

- організація підготовки льотного складу і розрахунків ПУ в штурманському відношенні і веденню б.д.;

- вирішення питань штурманського забезпечення в ході бойових дій.

Штурманське забезпечення організовується і здійснюється старшим штурманом авіаційної частини на основі вказівок командира і розпорядження щодо штурманського забезпечення вищого штабу.

Навігаційне забезпечення здійснюється з метою досягнення найбільшої точності визначення місцеположення військ та військової техніки, підвищення ефективності управління з’єднання (частини) та бойового застосування.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- навігаційне обладнання району польотів авбр;

- забезпечення підрозділів авбр пристроями прийому навігаційної інформації;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Топогеодезичне забезпеченняорганізовується і здійснюється з метою своєчасної підготовки топографічних даних, необхідних командиру, штабу і льотному складу для планування, організації і ведення бойових дій.

Основні заходи топогеодезичного забезпечення:

- своєчасне забезпечення частин топографічними і спеціальними картами та іншими топогеодезичними документами;

- топогеодезична підготовка аеродромів базування авіачастин, позиційних районів радіотехнічних систем навігації, наведення та управління БПЛА;

- забезпечення штабів розрахунково-геодезичними даними для організації та ведення бойових дій.

Безпосереднє керування топогеодезичним забезпеченням в авіаційній частині здійснює старший штурман.

Радіотехнічне забезпеченняв апч містить радіолокаційне і радіосвітлотехнічне.

Радіолокаційне забезпеченняорганізовується і здійснюється для вирішення завдань виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних цілей, видачі даних повітряної обстановки на ПУ, наведення літаків (вертольотів) на повітряні, наземні чи морські цілі та здійснення контролю за польотами своїх літаків (вертольотів).

Для радіолокаційного забезпечення застосовуються радіолокаційні засоби і засоби автоматизованого управління, розміщені на місцевості для створення суцільного радіолокаційного поля в заданих кордонах повітряного простору.

Радіосвітлотехнічне забезпечення організується і здійснюється для вирішення завдань управління авіацією, літаководіння, цілевказування, взаємного розпізнавання авіації, зльоту та посадки літаків (вертольотів) в районах аеродромів.

Для радіосвітлотехнічного забезпечення застосовуються засоби, що розміщуються на аеродромах та підходах до них по типовим схемам, а також засоби розгорнуті рішенням старших і взаємодіючих штабів.

За організацію РТЗ в авіаційній частині відповідає начальник зв’язку та РТЗ.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється з метою врятування льотного складу і пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію як на своїй території, так і на території, займаній противником, шляхом організації їх пошуку та евакуації спеціально виділеними силами і засобами.

До основних заходів пошуково-рятувального забезпечення відносяться:

- оснащення льотного складу аварійно-рятувальними засобами та підготовка їх до застосування;

- підготовка в спеціальному відношенні екіпажів літаків, що використовуються у пошуку і рятуванні;

- оснащення пошуково–рятувальних вертольотів (літаків) спеціальним обладнанням;

- організація чергування виділених сил і засобів;

- організація та здійснення пошуку, надання допомоги і евакуація екіпажів та пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію;

- організація та здійснення взаємодії пошуково-рятувальних сил, забезпечення та управління.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється начальником пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби з’єднання (частини).

Метеорологічне забезпеченняорганізовується та здійснюється з метою найбільш повного використання метеоумов для застосування авіації та забезпечення безпеки при організації і проведенні польотів, а також врахування метеоумов при проведенні заходів щодо ЗМУ апчз.

Основні заходи метеорологічного забезпечення:

- організація спостережень за станом погоди у землі та на висотах до практичної стелі літаків;

- за польотами птахів в районах аеродромів;

- збирання метеорологічної інформації;

- підготовка аеросиноптичних матеріалів;

- своєчасне забезпечення зацікавлених посадових осіб всіма видами даних необхідних для оцінки метеорологічного стану;

- організація та здійснення оповіщення й попередження посадових осіб та льотного складу про небезпечні явища погоди та різкі її зміни;

- розробка пропозицій з урахування метеорологічних умов на виконання бойових завдань, організації і проведення радіолокаційної та повітряної розвідки погоди.

Метеорологічне забезпеченняорганізовується начальником штабу авбр і здійснюється начальником метеорологічної служби та о.с. метеорологічних підрозділів служби.

Повітряна розвідка погоди ведеться спеціально призначеними екіпажами-розвідниками та всіма екіпажами поряд із виконанням бойових завдань.

Важливе місце в діяльності командирів і штабів займає проведення заходів щодо забезпечення польотів в авіаційних підрозділах та частинах.

Забезпечення польотів включає:

- забезпечення аеронавігаційною інформацією;

- орнітологічне забезпечення;

- об’єктивний контроль польотів;

- парашутно-рятувальне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- метеорологічне забезпечення;

- зв’язок і радіотехнічне забезпечення;

- інженерно-авіаційне забезпечення;

- аеродромно-технічне забезпечення;

- медичне забезпечення.

Забезпечення польотів аеронавігаційною інформацієюорганізовується начальником штабу і здійснюється старшим штурманом, начальником зв’язку та РТЗ, начальником КП бригади у відповідності з Інструкцією по організації аеронавігаційної інформації в авіації ЗС України з метою своєчасного доведення до льотних екіпажів відомостей про стан, характеристику і радіотехнічне обладнання аеродромів, щодо порядку виконання польотів в районах аеродромів (аеровузлів), даних про роботу засобів зв’язку та навігації на повітряних трасах, місцевих повітряних лініях і маршрутах поза ними.

Орнітологічне забезпеченняздійснюється з метою запобігання зіткнення літаків з птахами, здійснюється о.с. (підрозділів) тилу, зв’язку та РТЗ, метеослужби, які призначаються на польоти в складі спеціально призначених оперативних груп та постів.

Об’єктивний контроль польотіворганізовується і здійснюється у відповідності з рішенням командира бригади на польоти і Положенням про організацію об’єктивного контролю польотів в авіації ЗС України з метою контролю дій екіпажів в польоті, ІТС, осіб групи керування польотами (ГКП), розрахунків ПУ, РЛС, РСП (радіолокаційна система посадки), дієздатності АТ та засобів зв’язку і РТЗ польотів.

Парашутне та пошуково-рятувальне забезпеченняпольотів організовується начальником пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби бригади й проводиться у відповідності до рішення командира бригади на проведення польотів і вимогам настанов з парашутно-рятувальної та десантної підготовки авіації ЗС України і Настанов з авіаційно-рятувальної служби з метою рятування льотного складу, пошуку та надання допомоги екіпажам і пасажирам літаків, які потерпіли аварію.