Сили, засоби і способи повітряної розвідки

Для рішення завдань повітряної розвідки у ЗС України є:

а) в Повітряних Силах – розвідувальна авіаційна бригада (авбрр) і окрема авіаційна ескадрилія дистанційно-керованих літальних апаратів (ае ДКЛА);

б) у СВ – в складі армійської авіації – окремі розвідувальні ескадрильї безпілотних літаків-розвідників (ае БЛР).

в) у ВМС - в складі морської авіації - окремі розвідувальні авіаційні ескадрильї .

До засобів повітряної розвідки відносяться:

- літаки, вертольоти та дистанційно керовані літальні апарати (ЛА) – носії розвідувального обладнання;

- бортове розвідувальне обладнання;

- наземні технічні засоби для збору та обробки розвідувальних даних.

Крім того, для ведіння повітряної розвідки притягуються спеціально підготовлені нештатні розвідувальні авіаційні ескадрильї бомбардувальних, винищувальних і штурмових авіаційних бригад. Вона також виконується усіма екіпажами інших родів авіації одночасно з виконанням своїх бойових завдань.

Коротка характеристика сил і засобів повітряної розвідки.

Розвідувальна авіаційна бригада спроможна виконувати оперативну і тактичну розвідку.

На озброєнні бригади знаходяться літаки-розвідники Су-17М4Р і Су-24МР.

Літак Су-24МР призначений для оперативної розвідки з малих (200-1000 м включно), середніх (вище за 1000 м до 4000 м включно), великих (вище 4000 м до 12000 м включно) висот і являє собою модифікацію фронтового бомбардувальника Су-24М, бойові властивості якого були розглянуті на одному із занять. Розвідувальне обладнання літака роз­міщується в під фюзеляжних контейнерах різного типу.

Оперативний розвідник за один політ може виконати одне з наступних завдань:

- дорозвідати один-два об'єкти в інтересах ударів ракет і авіації;

- розвідати і визначити з малих і середніх висот координати двох-трьох об'єктів, віддалених один від одного на 50-100 км;

- сфотографувати з великих і стратосферних висот три-чотири об'єкти, віддалених один від одного на 100-150 км;

- виконати розвідку трьох-чотирьох дільниць, шосейних або ґрунтових залізниць загальною довжиною до 500 км з фотографуванням найбільш важливих об'єктів;

- розкрити до 30 працюючих РЛС, визначити їх призначення і приблизне місцезнаходження;

- виконати радіолокаційну розвідку двох-трьох об'єктів і визначити орієнтири на підходах до них;

- сфотографувати два-три маршрути загальною довжиною до 150 км;

- здійснити контроль результатів ударів по трьох-чотирьох об'єктах.

Тактичний розвідник Су-17 М4

На озброєнні бригади також знаходиться літак - тактичної розвідки Су-17М4Р, який створений на базі винищувача-бомбардувальника Су-17М4. Екіпаж літака 1 чоловік, максимальна швидкість польоту 1850 км/г, у землі 1350-1400 км/г , практична стеля біля 15000 м, тактичний радіус біля 460 км. Розвідувальне обладнання розміщується в підфюзеляжних, що не скидаються в польоті, контейнерах різного типу, які мають в своєму складі різноманітне обладнання, що дозволяє виконувати повітряну розвідку в комплексі різними засобами.

Тактичний розвідник (пара) за один політ може виконати одне з наступних завдань:

- визначити координати пускових установок засобів ракетно-ядерного нападу противника на площі 10-20 км в лісистій місцевості і до 80 км на відкритій;

- розвідати два-три окремих об'єкта (моста, переправи, ПУ, вузли доріг);

- розкрити один-два райони зосередження військ противника розміром 20-100 км кожний;

- розвідати декілька дільниць з.д. шосейних і ґрунтовим доріг загальною довжиною до 250 км.

- зробити дорозвідку одного-двох об'єктів або виконати контроль результатів ударів в двох-трьох районах.

Бойові можливості бригади по кількості об'єктів, що розвідуються в конкретних умовах бойової обстановки залежать від бойових можливостей поодиноких розвідників, її укомплектованості, бойового напруження і ступеня протидії ППО противника.

Бригада виконує бойові завдання переважно поодинокими розвідниками і парами.

Бойовий політ на розвідку може виконуватись самостійно або в бойових порядках підрозділів і частин інших родів авіації.

На озброєнні окремої частини БПЛА і окремих ескадрилій безпілотних літаків-розвідників знаходяться безпілотні розвідувальні системи (комплекси) (БРС/К), які складаються з безпілотного літака-розвідника (БЛР) і наземних технічних засобів, що забезпечують підготовку розвідника до пуску, його пуск, управління в польоті і привід до місця приземлення (посадки), приземлення, збір і обробку розвідданих. Основним елементом БРС(К), який визначає її можливості і призначення, є безпілотний літак-розвідник.

Безпілотні літаки-розвідники (БЛР), в порівнянні з тими, що пілотуються мають деякі істотні переваги:

- відсутність екіпажу і систем забезпечення його життєдіяльності, що дорого коштують;

- безаеродромний старт і посадка;

- можливість ведіння розвідки в зонах з високими рівнями радіації;

- простота конструкції та експлуатації;

- порівняно невисока вартість;

- великі можливості при перебазуванні по маневреності, маскуванню на марші і в позиційному районі.

Ці переваги дають можливість вирішувати багато завдань повітряної розвідки з меншими економічними витратами, спрощує базування і поповнення частин БЛР, а також дозволяє використати БЛР в умовах сильної ППО противника.

Однак, безпілотні засоби мають деякі недоліки. Основними з них є: не повністю використовуються ЛТД БЛР і його розвідувального обладнання через відсутність на ньому екіпажу, відносно великий час отримання розвідданих.

Для повітряної розвідки застосовуються: БЛР оперативного призначення "Стриж", БЛР тактичного призначення "Рейс" і "Крило-М".

БЛР оп "Стриж" забезпечує ведення розвідки на глибину до 400 км. Він може виконувати повітряне фотографування, вести телевізійну, інфрачервону, лазерну, радіаційну розвідку.

БЛР "Стриж" являє собою крилату ракету з відокремлюваною носовою частиною (приладовим контейнером), де розміщується розвідувальне обладнання.

Після виконання розвідки і повернення літака розвідника в район посадки, відповідно до програми польоту, він виконує "гірку" різко набирає висоту, гасить швидкість і після розкриття основного парашута, приземляється в запланованому районі, БЛР може бути використаний до 5 разів.

На озброєнні ое БЛР знаходяться БЛР "Рейс" і "Крило-М".

Тактичний безпілотний літак-розвідник “Рейс”

Основні характеристики БЛР

БЛР "Рейс" може виконувати повітряне фотографування, телевізійну зйомку місцевості і передачу зображення в реальному масштабі часу, радіаційну розвідку. Літак забезпечує ведіння розвідки на глибину до 75 км і може бути використаний до п'яти разів. Посадка розвідника здійснюється парашутним способом.

БЛР тп "Крило-М" забезпечує ведення розвідки на глибину до 30 км. Він може виконувати повітряне фотографування, вести телевізійну і інфрачервону розвідку.

Запуск БЛР здійснюється з рухомих пускових установок під кутом 10-20° до горизонту. Політ по маршруту виконується, як правило, з постійною швидкістю. Висота польоту витримується автоматично відповідно до заданої програми або змінюється по командах із землі.

Нарівні з розвідувальним обладнанням на борту розвідника встановлюється відповідна апаратура управління, яка забезпечує політ по визначеному маршруту і відповідний режим роботи розвідувального обладнання.

У процесі виконання бойових завдань розвідувальна авіація застосовує різні способи ведення повітряної розвідки.

Під способом повітряної розвідки потрібно розуміти процес виявлення, спостере­ження (пізнання) і фіксацій результатів спостереження.

Основними способами повітряної розвідки є:

- візуальне спостереження;

- розвідка із застосуванням оптико-електронних засобів;

- розвідка із застосуванням радіоелектронних засобів.

Візуальне спостереження застосовується у всіх випадках, коли є умови для зорового спостереження об'єктів противника. Головна перевага даного способу полягає в тому, що він дозволяє швидко обстежити великі райони і негайно доповісти про здобуті розвіддані командуванню. Недоліками візуального спостереження є: суб'єктивність розвіданих, отриманих екіпажами, його велика залежність від рівня підготовки льотного складу, висоти і швидкостей польоту, а також від маскування об'єктів, часу доби і метеоумов.

Для візуального спостереження вночі застосовують штучні джерела світла - авіабомби які світяться (САБ), і НУРС типу С-5-0, які можуть використовуватися також для позначення цілі. Досвід бойових дій авіації в Республіці Афганістан показав, що найбільш ефективними для освітлення цілей були бомби САБ-100 і САБ-250, час горіння яких становив 6-9 мін. Як бачимо застосування штучних засобів світла дозволяє лише короткочасно освітлювати місце, тому, як показує досвід, результати візуального спостереження вночі на 40-50% нижче, ніж в денних умовах.

Повітряна розвідка із застосуванням оптико-електронних засобів поділяється на:

- повітряне фотографування;

- повітряну телевізійну розвідку;

- повітряну лазерну розвідку;

- повітряну інфрачервону (теплову) розвідку.

Повітряне фотографування ведеться з допомогою денних і нічних аерофотоапаратів (АФА) і дозволяє добувати найбільш достовірні, повні і об'єктивні дані про противника і місцевість, виявляти зміни в угрупуванні і положенні військ і об'єктів противника, отримувати фотодокументи, необхідні для забезпечення бойових дій військ, а також здійснювати контроль за їх бойовими діями. Крім того, повітряне фотографування дозволяє отри­мувати матеріали для складання і виправлення топографічних планів і карт.

Головна перевага повітряного фотографування полягає в тому, що воно забезпечує отримання найбільш повних, достовірних і документальних розвідданих.

Основними недоліками повітряного фотографування є витрата великого часу на отримання розвід документів і залежність від радіаційної обстановки, метеоумов і часу доби.

Повітряне фотографування поділяється на:

а) в залежності від часу доби:

- денне;

- нічне;

б) в залежності від положення оптичної осі об'єктиву аерофотоапарата:

- планове;

- перспективне;

- планово-перспективне;

в) в залежності від способу виконання фотографування:

- одиночне;

- маршрутне;

- ділянкове.

Повітряне фотографування в роки ВВВ було основним способом ведіння повітряної розвідки. За роки війни радянська РА сфотографувала площу що дорівнює 6,5 млн. кв. м. На території з такою площею можна було б розмістити всю Північну Європу.

Повітряна телевізійна розвідка ведеться вдень при наявності оптичної видимості за допомогою бортових станцій, що забезпечують спостереження за об'єктами і місцевістю з негайною передачею зображення на наземний телевізійний приймальний пункт, розміщений як правило, в районі КП, командира, в інтересах якого виконується розвідка.

Основною перевагою телевізійної розвідки є забезпечення практично миттєвої передачі зображення місцевості і об'єктів, над якими пролітає літак-розвідник, на наземні приймальні пункти. Недоліки телевізійної розвідки: залежність від метеоумов в районі розвідки і часу доби, невисока в порівнянь з аерознімком чіткість, зображення, обмежена глибина розвідки, можливість створення радіоперешкод противником.

Повітряна лазерна розвідка ведеться за допомогою спеціальної бортової апаратури вночі з підсвіченням земної поверхні і об'єктів променем лазера (активний режим) і вдень без використання лазера (пасивний режим). Зображення місцевості і об'єктів реєструється на плівку на борту літака і одночасно може передаватися по радіоканалу на наземний пункт.

Позитивні якості лазерної розвідки: скритність, висока дозволяючи спроможність в порівнянні з повітряною радіолокаційною розвідкою і тепловою (інфрачервоною) розвідкою і більш висока завадостійкість в порівнянні з повітряною радіолокаційною розвідкою. Недоліки: деяке обмеження по висоті ведення повітряної розвідки і залежність якості зображення від характеру відбиття світла різними об'єктами (дзеркально відбиваючи об’єкти, наприклад літаки, спостерігаються з висоти, в дві-три рази більшої, ніж дифузно відбиваючі об'єкти).

Повітряна інфрачервона (теплова) розвідка дозволяє добувати дані про об'єкти, які володіють температурним контрастом по відношенню до місцевості, на якій вони розташовані. Позитивною якістю цього способу є його незалежність від часу доби і ступеня маскування об'єкта. Розвідка виконується за допомогою апаратури, яка сприймає інфрачервоне випромінювання, що після перетворення фіксується на фотоплівку, а також може передаватися по телевізійному каналу на наземний приймальний пункт.

Повітряна розвідка з застосуванням радіоелектронних засобів поділяються на:

- повітряну радіолокаційну;

- повітряну радіотехнічну;

- повітряну радіаційну;

- повітряну магнітометричну.

Повітряна радіолокаційна розвідка виконується за допомогою літакових РЛС, які дозволяють розкривати радіолокаційні контрастні цілі. Вона забезпечує отримання розвідданих у різних метеоумовах, у день і вночі.

Повітряна радіотехнічна розвідка виконується за допомогою літакових прийомо-пеленгацій­них приладів і призначена для добування даних про РЕЗ противника.

Повітряна радіаційна розвідка виконується з метою встановлення радіаційної обстановки в районі бойових дій.

Повітряна магнітометрична розвідка дозволяє виявляти об’єкти, які володіють магнітною масою.

Способи ведення повітряної розвідки повинні застосовуватись комплексно. Правильне їх поєднання в конкретній обстановці дозволяє збільшити кількість, підвищити якість і ступінь достовірності добування розвідданих, знизити залежність повітряної розвідки від метеоумов, часу доби і ступеня маскування об’єктів.

Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації

1. Призначення і завдання розвідувальної авіації.

2. Вимоги до повітряної розвідки.

3. Види повітряної розвідки.

4. Сили і засоби повітряної розвідки.

5. Способи бойових дій розвідувальної авіації.

6. Способи повітряної розвідки.

Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №1

1. Суть та зміст тактики авіації Повітряних Сил.
2. Основні завдання тактики авіації Повітряних Сил.
3. Призначення і завдання авіації Повітряних Сил.
4. Склад та організація авіації Повітряних Сил.
5. Призначення, задачі і організаційна структура авіаційної бригади.
6. Призначення, завдання та організаційна структура тилу авіаційної бригади.
7. Призначення, завдання та склад підрозділів забезпечення.
8. Які основні типи бойових літаків стоять на озброєнні авіації Повітряних Сил України?
9. Шляхи підтримання справності, боєготовності та підвищення бойового потенціалу авіації Повітряних Сил.
10. Що таке принципи ведення бойових дій апч?
11. Що таке способи бойових дій?
12. Що таке бойовий порядок?
13. Основні параметри бойового порядку.
14. Види бойових порядків.
15. Основні форми бойових порядків.
16. Основні форми бойового застосування авіаційних підрозділів, частин.
17. Суть бойової готовності апчз і її основні компоненти.
18. Фактори, які впливають на бойову готовність апчз.
19. Ступені бойової готовності, встановлені у Збройних Силах України.
20. Суть готовності до бойового вильоту і кількість встановлених ступенів.
21. Необхідність встановлення готовності до бойового вильоту.
22. Призначення та завдання авіачастин ВТА.
23. Основні ЛТД військово-транспортних літаків.
24. Стисла характеристика озброєння, військово-транспортних літаків.
25. Стисла характеристика обладнання військово-транспортних літаків.
26. Бойові властивості літаків.
27. Способи бойових дій ВТА,
28. Групи тактичного призначення в бойовому порядку ВТА.
29. Види та форми бойових порядків ВТА.
30. Перерахувати групи завдань, які вирішує АА,назвати основні вогневі завдання АА.
31. Бойові властивості вертольотів АА..
32. Які групи тактичного призначення входять у склад бойового порядку підрозділів та частин АА?

33. Призначення та завдання бомбардувальної авіації.

34. Основні ЛТД літака Су-24М.

35. Коротка характеристика озброєння літака Су-24М.

36. Коротка характеристика обладнання Су-24М.

37. Бойові властивості літаків-бомбардувальників.

38. Способи бойових дій апч БА.

39. Що називається бойовим порядком?

40. Тактичні групи в бойових порядках апч.

41. Види бойових порядків фронтових бомбардувальників Су-24.

42. Основні форми бойових порядків.

43. Призначення та завдання ША.

44. Основні ЛТД літака Су-25.

45. Коротка характеристика озброєння літака Су-25.

46. Коротка характеристика обладнання літака Су-25.

47. Бойові властивості літака-штурмовика.

48. Що називається способом бойових дій?

49. Що називається бойовим порядком?

50. Види бойових порядків, їх характеристика.

51. Накреслити на класній дошці і пояснити форми бойових порядків.

52. Способи бойових дій ША при ураженні наземних (морських) об’єктів.

53. Способи бойових дій ША при ураженні вертольотів (літаків) противника.

54. Групи (літаки) тактичного призначення в бойовому порядку ША. Види і форми бойових порядків ША.

55. Призначення та завдання ВА.

56. Основні ЛТД літаків ВА.

57. Стисла характеристика озброєння і устаткування літаків ВА.

58. Бойові властивості літаків ВА.

59. Що називається способом бойових дій?

60. Способи бойових дій ВА при ураженні наземних (морських) цілей.

61. Що називається бойовим порядком?

62. Групи (літаки) тактичного призначення в бойових порядках ВА.

63. Види бойових порядків та їх характеристика.

64. Форми бойових порядків.

65. Призначення і завдання розвідувальної авіації.

66. Вимоги до повітряної розвідки.

67. Види повітряної розвідки.

68. Сили і засоби повітряної розвідки.

69. Способи бойових дій розвідувальної авіації.

70. Способи повітряної розвідки.