Режими руху механізму

<17 18 192021 22 23 >

У роботі механізму (або машини) відрізняють три характерні періоди руху:

а) період розбігу;

б) період усталеного руху;

в) період вибігу.

За період розбігу (пуску машини) швидкість руху початкової ланки зростає від нуля ( ₀ = 0) до деякої середньої (робочої) швидкості ( = _р ).

Рівняння руху механізму (4.32) набирає вигляду

Враховуючи, що m_{зв >0}, то для періоду пуску механізму справедлива така нерівність:

З цього випливає, що в період пуску механізму робота рушійних сил має бути більшою за суму робіт сил корисного і шкідливого опору.

Надлишок роботи А_р витрачається на збільшення кінетичної енергії механізму, тобто збільшення швидкості рухомих мас.

Часто для скорочення часу пуску машини знімають з неї корисне навантаження (А_к_o = 0). Рух машини без корисного навантаження називають холостим ходоммашини.

При усталеному русімашини швидкість початкової ланки (головного вала) механізму чи машини коливається навколо середнього значення, яке відповідає робочій швидкості цієї ланки. Проміжок часу, по закінченні якого положення, швидкості й прискорення початкової ланки механізму набирають початкового значення, називають періодомзміни кінетичної енергії механізму або циклом t_Ц усталеного руху.

Швидкості початкової ланки на початку і в кінці циклу усталеного руху рівні між собою ( ₀ = = _р ). Тоді рівняння руху (4.32) набуває вигляду

Отже, при усталеному русі механізму (машини) робота рушійних сил за один цикл дорівнює сумі робіт корисного і шкідливого опору.

У середині циклу ця рівність може не зберігатись, а тому мають місце коливання швидкості початкових ланок механізму. Очевидно, коли А_р > А_ко + А_шо, рухмеханізму буде прискорений і, навпаки, коли А_р < А_к0 + А_ш0 - сповільнений,

тому в обох випадках умова _р = const буде порушена.

При вибігу (зупинці) машини насамперед треба зупинити подачу рушійної енергії машини (відключити двигун), тобто Ар = 0. Кінцевим станом машини буде спокій, при якому швидкість початкової ланки = 0 ; а початкова швидкість ₀ = _р. Для цього випадку рівняння руху машини набуває вигляду

З рівняння (4.42) видно, що зупинка машини буде досягнута тільки тоді, коли вся нагромаджена машиною кінетична енергія рухомих мас буде поглинута роботою сил корисного і шкідливого опору.

На практиці для скорочення часу зупинки машини дуже часто штучно збільшують роботу сил шкідливого опору за допомогою установки гальм.

Таким чином, у період розбігу кінетична енергія машини збільшується за рахунок надлишку роботи рушійних сил над роботою сил опору (А_р > А₀); у період усталеного руху кінетична енергія на початку і в кінці

кожного циклу (періоду) однакова (А_р = А₀); нарешті, у період вибігу - кінетична енергія повністю поглинається роботою всіх сил опору

.

Рис. 4.14. Залежність швидкості руху початкової лапки механізму від часу роботи машини

На рис. 4.14 показано приклад залежності швидкості руху початкової ланки механізму від часу t. Час усталеного руху t_УР залежить від часу одного циклу і кількості циклів k (t_ур = kt_ц). Кількість циклів визначається технологічним процесом, який виконує машина. Слід відзначити, що цикл роботи механізму (машини) незавжди відповідає одному оберту початкової ланки. Так, наприклад, у чотиритактному двигуні внутрішнього згорання протягом циклу корінний вал двигуна робить два оберти.

Багато машин, механізмів і приладів (вантажопідіймальні машини, екскаватори, реле, контактори і т.п.) не працюють у режимі усталеного руху, їх рух, як правило, складається з розбігу й вибігу.

<17 18 192021 22 23 >

Дата добавления: 2016-06-15; просмотров: 1708;

Режими руху механізму

Публикации по технике и механике

Публикации по биологии

Публикации по информатике

Публикации по строительству

Публикации по физике

Публикации по химии

Публикации по электронике

Публикации по искусству

Публикации по истории

Публикации по медицине

Публикации по педагогике