Облік дорожньо-транспортних пригод

Підприємства та Перевізники ведуть облік усіх ДТП за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця скоєння пригоди, її наслідків і вини водія у журналі за відповідною формою.

Облік ДТП ведеться з метою оцінки стану аварійності, аналізу причин ДТП і вжиття заходів для їх усунення.

Державний облік ДТП ведеться органами внутрішніх справ.

Автоуправління та Державний департамент автомобільного транспорту ведуть облік ДТП, при яких загинули або травмовані три і більше чоловік, у журналах за відповідною формою окремо для Підприємств і окремо для Перевізників.

Аналіз пригод ведеться згідно з класифікаторами статистичного обліку подій, які розробляються з урахуванням вимог Державного класифікатора надзвичайних ситуацій і затверджуються Міністерством транспорту. Класифікатори ДТП визначають вид та причини ДТП, їх наслідки, розподіл ДТП за основними службами, місцями виникнення тощо.

Для оцінки стану безпеки руху застосовуються абсолютні та питомі показники. Питомі показники затверджуються відповідним наказом Міністерства транспорту. До основних питомих показників оцінки стану безпеки руху відносяться: кількість загиблих та кількість травмованих на 100 ДТП, кількість ДТП на 100 автомобілів та кількість ДТП на об'єми виконаних робіт, кількість загиблих при ДТП на мільйон зареєстрованих автомобілів на рік, кількість загиблих на мільйон жителів на рік.

Інформування. Інформування керівництва Міністерства транспорту про

ДТП здійснюється негайно після отримання повідомлення:

у робочий час - Управлінням безпеки транспорту;

у неробочий час,

у вихідні та святкові дні - черговим по Мінтрансу згідно з вимогами інструкції черговому Мінтрансу.

Інформування Міністра транспорту, першого заступника Міністра, заступника Міністра, на якого покладено забезпечення безпеки руху на автотранспорті, про стан аварійності здійснюється Управлінням безпеки транспорту:

щотижня (в п'ятницю до 15 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на транспорті, та заходи, які вживаються для попередження ДТП в майбутньому;

щомісяця (до 15 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на транспорті та про наглядову діяльність у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Інформування про ДТП та стан аварійності керівництва Державного департаменту автомобільного транспорту здійснюється не пізніше однієї години після отримання повідомлення:

у робочий час - відповідним структурним підрозділом, на який покладені питання безпеки руху;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по Державному департаменту автомобільного транспорту згідно з вимогами Інструкції черговому;

щотижня (у п'ятницю до 12 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на автомобільному транспорті та заходи, які вживаються для їх попередження;

щомісяця (до 5 числа наступного за звітним місяця) шляхом

надання оперативної інформації про стан аварійності на автомобільному транспорті та про наглядову діяльність в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Аналіз стану аварійності.

Основні цілі аналізу ДТП зводяться, по-перше, до систематичному пошуку можливостей попередження подій, і, по-друге, до виявлення провини, визначення міри

покарання причетних до нього осіб. Розрізняють наступні види аналізу:

- аналіз одиничних ДТП (інакше – детермінований причинно-наслідковий, юридичний аналіз, експертиза ДТП);

- аналіз аварійності, як масового явища (інакше параметричний, імовірнісний, статистичний аналіз).

Перший заснований на детальному дослідженні причин конкретного ДТП і його наслідків, другий - на використанні облікових даних про ДТП і інші статистичні дані про

водіях, транспортних засобах і так далі

Загальна схема причинно-наслідкового підходу до аналізу ДТП

- побудова моделі механізму здійснення ДТП. Аналіз цій моделі і дозволяє виявити можливості попередження події і реалізувати тим самим першу з названих цілей аналізу ДТП.

Для аналізу одиничних ДТП з метою встановлення зв'язку між фактом ДТП і порушеннями норм і правил, що регламентують БД (юридичний аналіз, експертиза ДТП), можливості використання імовірнісних оцінок причинних зв'язків дуже обмежені, оскільки виводи аналізу, будучи підставою для притягання до кримінальної відповідальності, повинні відповідати жорстким вимогам високої міри достовірності.

При аналізі відомостей про велику кількість подій з'ясовується які тенденції зміни показників що характеризують аварійність, з якими чинниками зв'язаний найбільший ризик виникнення ДТП і на чому повинні бути сконцентровані зусилля по їх попередженню. При цьому початкові дані не претендують на віддзеркалення причинно-слідчих зв'язків, а тільки на констатацію фактів. Проте на основі зіставлення різних показників можна отримати важливі оцінки, тобто, не проникаючи в механізм здійснення ДТП встановити, які чинники, які умови підвищують вірогідність ДТП і наскільки отримані виводи можуть бути використані і застосовно до окремих ДТП при обґрунтуванні заходів щодо їх попередженню. Як основний метод аналізу аварійності застосовується метод зіставлення, для використання якого треба чітко представляти які об'єкти, процеси, чинники слідує зіставляти між собою, по яких характеристиках, властивостях показникам повинне проводитися зіставлення, яка конкретна розрахункова процедура повинна бути покладена в основу зіставлення.

До основних методів аналізу динаміки аварійності відносять оцінку зміни показників аварійності:

- по відношенню до попереднього періоду часу;

- по відношенню до базового періоду часу;

- по відношенню до середнього значення за декілька попередніх років (крапка до середнього);

- за середніми показниками, наприклад по середніх за 2 п'ятирічки (середні до середнього).

Результати аналізу представляються у вигляді таблиць, графічних залежностей, діаграм, карт. Вивчення і зіставлення динаміки зміни показників аварійності проводиться, як правило, для оцінки результатів діяльності по забезпеченню БДД, виявленню несприятливих тенденцій, що є підставою для подальшого аналізу направленого на з'ясування причин цих несприятливих змін з метою ухвалення необхідних попереджувальних заходів. Аналіз динаміки по відношенню до попереднього періоду зводиться найчастіше до констатації «зростання - зниження» показників ДТП. При цьому зростання подій оцінюється як ознака незадовільній діяльності, а зниження або колишній

рівень числа подій дозволяє позитивно оцінити роботу по БДР. Проте, як наголошувалося в роботах різних авторів, така оцінка далеко не завжди справедлива. Раніше всього, невірним є закладене в основу такої оцінки припущення, що об'єктивний рівень БДД характеризується значеннями показників попереднього періоду, що далеко не завжди правильно. ДТП за своєю природою - випадкова подія тобто спостережуване число подій змінюється під впливом випадкових чинників, цей вплив необхідно враховувати, щоб отримати правильніші виводи про зміну показників ДТП.

При аналізі динаміки по відношенню до базового року, важливе значення має вибір точки бази. Якщо це була крапка найвищого рівня аварійності, то незначне зниження показників аварійності протягом ряду років не може говорити про позитивній тенденції в забезпеченні БДД. Коливання аналізованих показників можна згладити, якщо проводити аналіз динаміки за середніми показниками. Період усереднювання береться, як правило, в 3 або 5 років. Таким чином підраховуються середні показники аварійності за подальших періоди в 3-5 років.

При аналізі динаміки за принципом «крапка до середнього» дані за один подальший період часу порівнюються з середніми за декілька (як правило, 3) попередніх періодів часу. На основі проведення подібного аналізу часто дуже наочно можна показати спекулятивность виводу про поліпшення діяльності по БДД на основі порівняння показників по відношенню до одного попереднього періоду часу («крапка до крапки»).