Бухгалтерський облік внутрішньогрупових розрахунків за товари

Причому правильне відображення внутрішньогрупових розра­хунків і операцій у бухгалтерському обліку є важливою методо­логічною основою для консолідації фінансової звітності. Скла­даючи консолідований баланс, усі внутрішньогрупові розрахунки (як між основними і дочірніми підприємствами, так і між дочір­німи підприємствами однієї групи) необхідно усунути. Ця вимога обумовлена тим, що консолідована звітність відображає фінансо­во-господарські відносини групи тільки з третіми особами. Взає- мовиключні статті відображаються як актив у балансі одного підприємства групи і як пасив у балансі іншого:

в активі — «Дебіторська заборгованість по внутрішніх роз­рахунках» (код рядка 200 Балансу) — заборгованість пов’язаних сторін і дебіторська заборгованість по внутрішніх розрахунках;

у пасиві — «Поточні зобов’язання по внутрішніх розраху­нках» (код рядка 600 Балансу) — заборгованість підприємства пов’язаним сторонам і кредиторська заборгованість за внутрі­шніми розрахунками.

Таке узагальнення дасть змогу в кінці року (на дату балансу) мати системну інформацію, необхідну для складання консолідо­ваної звітності, зокрема коригування проміжного узагальнення.

Вилучення дивідендів, виплачених у групі, а також нереалі­зованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій, які включаються в балансову вартість активів підприємства.

Нарахування амортизації гудвілу, а також суми дооцінки необоротних активів, яка виникає при дооцінці вартості активів до справедливої вартості на момент придбання.

Виділення частки меншості в окремих показниках консолі­дованого балансу пропорційно частці інших акціонерів (учасни­ків) дочірнього підприємства у статутному капіталі. Це треба ро­бити, якщо інвестиції материнського підприємства в дочірнє становлять менше 100 % статутного капіталу останнього.

Для здійснення вказаних вище коригувань складають робочу таблицю. Ця таблиця вміщує показники звітів усіх підприємств, які підлягають консолідації, коригувальні записи та інформацію про суми, які будуть формувати консолідовану звітність.

Зміст коригувальних записів наведемо в табл. 10.14. Однак слід пам’ятати, що регулювальні проведення в робочих таблицях— це допоміжні проведення. їх ніколи не відображають на рахунках бух­галтерського обліку материнського або дочірнього підприємства.

Зауважимо, що перелік наведених внутрішньогрупових опе­рацій, які підлягають усуненню, не є вичерпним. Він залежить від специфіки суб’єктів господарювання і видів їх діяльності. Крім того, як було зазначено, в консолідовані звіти неправомірно вклю­чати показники підприємств, діяльність яких суттєво відрізняєть­ся від діяльності інших підприємств групи (наприклад, банків).

Найбільш типовими прикладами внутрішньогрупових опера­цій, які повинні бути виключені під час складання консолідова­ного звіту про фінансові результати, є:

виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), дочірнім підприємствам (або материнському підприємству);

собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої дочірнім підприємствам (або материнському підприємству);

сплачені або отримані проценти за позиками, які відповідно отримані від дочірніх підприємств або надані ним;

орендна плата або інші доходи, отримані від надання послуг дочірнім підприємствам (або материнському підприємству);

орендна плата або інші витрати на послуги, надані дочірніми підприємствами (або материнським підприємством);

дивіденди (сплачені, отримані).

Таблиця 10.14