Службове розслідування: призначення, мета та сутність

Дорожньо-транспортні пригоди за участю дорожніх транспортних засобів автотранспортного підприємства в усіх випадках (незалежно від вини водія) призводять до нанесення державі в особі автотранспортного підприємства матеріальної шкоди. Крім того, необхідно враховувати, що за наявності повної або часткової вини водія (при певних обставинах), дорожньо-транспортна пригода може бути кваліфікована за статтею 196 Кримінального кодексу України «Необережне знищення або пошкодження майна».

Саме тому для встановлення причин та умов дорожньо-транспортної пригоди, під час якої пошкоджено майно, визначення, винних осіб та ступеня їх вини у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, розміру завданої державі шкоди, а також для висвітлення інших питань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, в автотранспортному підприємстві повинно бути призначене та проведене службове розслідування.

Розслідування здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. N 270, Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. N 1094 та Інструкції про порядок службового розслідування службового розслідування і розбору дорожньо-транспортних пригод КД-238 УРСР Мінтрансом УРСР, 1990|

Метою службового розслідування дорожньо-транспортних пригод є:

1) встановлення обставин, умов і причин його виникнення;

2) виявлення порушень норм і правил безпеки дорожнього руху, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод;

3) розробка заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод.

Як видно, службове розслідування містить у собі широке коло важливих питань. Для їх вирішення потрібні певна кваліфікація інженерно-технічних працівників автотранспортних підприємств, час, технічні засоби (устаткування, дорожні транспортні засоби) і ін. Питання, що стосуються реконструкції механізму дорожньо--транспортної пригоди, є частиною службового розслідування й повинні вирішуватися службовою експертизою, її сутність повинна відображатися в документі — висновку службової експертизи дорожньо-транспортної пригоди. Останній повинен становити частину загального документа — акта службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди.

Висновки службової експертизи дорожньо-транспортної пригоди повинні бути підтверджені розрахунками, вимогами нормативних документів і т. ін.

З дозволу працівників органів дізнання і слідства посадова особа, що проводить службове розслідування повинна ознайомитися з первинною документацією по дорожньо-транспортній пригоді. Але слід зазначити, що нині такої взаємодії між вказаними суб'єктами поки що немає. Це призводить до низької якості розслідування дорожньо-транспортних пригод у цілому.

Первинні дані по дорожньо-транспортній пригоді мають першочергове значення для реконструкції пригоди. Це стосується й службової експертизи (службового розслідування), інформація якої, безумовно, може об'єктивно впливати на відновлення механізму дорожньо-транспортної пригоди після оцінки слідчими органами або органами дізнання.

Потрібно знати те, то об'єктивність розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди повністю залежить від особи, яка його проводить, і, звичайно, від особи, що проводить дізнання (слідство) по дорожньо-транспортній пригоді.

Взаєморозуміння (з технічної точки зору) і взаємодія цих осіб визначають успіх у рішенні поставлених питань для об'єктивного відновлення механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Взаємовідносини цих осіб повинні бути визначені відповідними правовими документами. Ця обставина підтверджується результатами вивчення багатьох матеріалів службових розслідувань. У виняткових випадках дві сторони — автопідприємство і органи слідства — приходять до спільного висновку при дослідженні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Нажаль, у більшості випадків маємо негативні результати. Залишаються осторонь об'єктивні дані, які не використовуються при розслідуванні дорожньо-транспортної пригоди, але, могли б допомогти об'єктивному відновленню механізму пригоди.

У висновок службової експертизи, ґрунтуючись на практиці судових автотехнічних експертиз, повинні входити наступні розділи: вступ, інженерно-дослідницький, заключний (висновки) .

Залежно від складності питань, які вирішуються під час розслідування не всі позиції повинні увійти у висновок службової експертизи. Однак, у другому розділі висновку в обов'язковому порядку повинні зайняти місце: розрахунок, схема дорожньо-транспортної пригоди (обов'язково в масштабі), фотографії ушкодженого в дорожньо-транспортній пригоді дорожнього транспортного засобу.

Відсутність інженерно-технічної, довідкової й методичної літератури з розслідування дорожньо-транспортних пригод в автотранспортних підприємствах не дає змоги об'єктивно вирішувати це важливе питання. Звідси й незадовільний рівень результатів після проведення цього заходу.

Службове розслідування, як правило, повинно проводитися у взаємодії з органами дізнання: Державної автомобільної інспекції та організаціями, які відповідають за стан автомобільної дороги. При його проведенні, по сугі справи, кожна особа «вариться у власному соку», що впливає на достовірність результату.

При проведенні службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди практично не використовуються розрахунки. Цей недолік є першопричиною незадовільного розслідування дорожньо-транспортної пригоди. У першу чергу, на підставі результатів службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди повинна поліпшуватися робота з попередження дорожньо-транспорт-них пригод і, отже, тяжких їхніх наслідків.

Кожен випадок катастрофи, аварії, ушкодження і поломки повинен розслідуватися негайно. Якщо дорожньо-транспортна пригода закінчилася тяжкими наслідками (травматизмом чи загибеллю людей, значним матеріальним збитком), керівник автотранспортного підприємства зобов'язаний негайно повідомити прокуратуру і одночасно призначити адміністративне розслідування. Розслідування катастроф і інших пригод, пов'язаних із загибеллю людей чи які спричинили інші тяжкі наслідки, керівник автотранспортного підприємства проводить особисто, інші пригоди — призначена ним особа.

Якщо повідомлення про пригоду отримано не від працівників Державної автомобільної інспекції, то остання, а також прокуратура сповіщаються про скоєну пригоду.

Для проведення адміністративного розслідування призначається посадова особа служби безпеки дорожнього руху, а у випадках, передбачених наказами і директивами міністерства і відомства до якого входить дане автопідприємство, — комісія. Як правило, комісія займається розслідуванням найбільш складних пригод, що вимагають вивчення і дослідження великої кількості документального матеріалу, виконання широкого спектру дій по виявленню і установленню фактичних обставин пригоди.

Розслідування пригоди проводиться з метою встановлення його обставин, характеру ушкодження на дорожньому транспортному засобі, причин пригоди, ступеня винності водія, старшого машини і інших посадових осіб автотранспортного підприємства в скоєній пригоді, а також визначення величини збитку, нанесеного цією пригодою. Розслідування повинне бути закінчене в десятиденний термін. У необхідних випадках цей термін керівником (начальником) вищого органу може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.

Посадова особа (голова комісії), що проводить адміністративне розслідування, повинна під розпис ознайомити з усіма зібраними ним матеріалами і висновком осіб, які притягуються до відповідальності і потерпілих. Оцінка про ознайомлення робиться на зворотній стороні останнього аркуша висновку. Особа, що проводила розслідування по таких фактах збирає і прилучає до матеріалів розслідування документи медичного характеру.