Повішення та його діагностичні ознаки

Повішення - це такий вид механічної асфіксії, коли петля на шиї затягується під вагою власного тіла чи його частини. У першому випадку труп повністю висить, у другому - він може мати точку опори і перебувати в напівсидячому, напівлежачому стані і т. ін.

Повішення – типове, атипове.

Петля: рухома, нерухома. Або жорстка, напівжорстка, мяка.

При повішенні —

Зовнішні ознаки

1) странгуляційна борозна, яка має високе положення, косовисхідний напрям, нерівномірну вираженість,

2) випадання язика й защемлення його між зубами,

3) наявність трупних плям на нижніх кінцівках (при перебуванні трупа у вертикальному положенні )

Внутрішні ознаки:

1) крововиливи в грудинно-ключично-соскоподібні м’язи (ознака Вальтера),

2) та крововиливи в грудні м’язи (ознака Рейтера)

3) поперечні надриви інтими оболонки загальної сонної артерії (ознака Амюса),)

4) Ушкодження хребта. Серпоподібні крововиливи в між хребцеві диски(ознака Сімона)

Генез смерті

1) Відб. притиснення кореня язика до задньох стінки глотки, який закриває просвіт гортані

2) Затягування петлі на шиї спричинює стиснення яремних вен зменшується відтік венозної крові підвищення вн.черепного тиску набряк ГМ

3) Розтягнення стовбура блук.нерва та стиснення його верхньогортанних гілок à рефлекторне сповільнення роботи серця, або його повна зупинка.

4) При повішенні ривком à розрив СМ в шийному відділі або ушкодження довгастого мозку відростком ІІ хребця.

Діагностика за життєвості повішення

· Синці,крововиливи, сліди защемлення шкіри петлею м’яких тканин шиї, синцеві валики з 2-ма борознами(подвійна петля).

· Гістологічно:

ü борозна – ознаки запалення(гіперемія, набряк дерми, крововиливи, крайове стояння лейкоцитів)

ü Легені – гостра альвеолярна емфізема, ателектаз, набряк, нерівномірність кровонаповнення

ü Стовбури n.vagus – подразнення, розтягнення розриви.

· Біохімічно: - підвишений вміст у стр.борозні медіаторів запалення серотоніну, гістаміну,

- модуляторів запалення – ПГ Е та F, гепарину,

-антагоністів медіаторів запалення – катехоламінів

· Заг. Реація ор-му на асфіксію.

-перикардіальній рідині і ліквор підвищ. Рівня катехоламінів

-фуксинофільна дегенерація міокарда у всіх відділах серця.

-тезиграфічне дослідження ліквора – специфічна кристалізація ліквора

Задушення петлею

Задушення петлею-вид механічної асфіксії, коли стиснення органів шиї відбувається під дією петлі, що затягнулась за допомогою сторонньої сили – сторонніми руками чи сторонніми механізмами.

При задушенні петлею

· — странгуляційна борозна, яка має горизонтальний напрямок,

· рівномірну вираженість,

· замкненість і

· низьке розташування,

· висунутий і затиснутий між зубами язик,

· переломи хрящів гортані і під’язикової кістки(частіше при повішенні).

Найчастіше з.пє вбивством. При задушенні петлею на ростині виявляють всі загальноасфіктичні ознаки ( ціаноз обличчя ,добре виражені трупні плями, субкон’юнктивальні екхімози, парез сфінктерів).

Задушення руками.

При задушенні руками —

· наявність саден(дугоподібні, півмісяцеві і смугоподібні)

· і синців (овальної чи круглої форми) на передній і бічній ділянках шиї

· з крововиливами в м’які тканини від стискання шиї пальцями рук,

· перелом під’язикової кістки та хрящів гортані.

Механизм смерти при удавлении руками наиболее близок к механизму смерти при удавлении петлей. Удавление руками встречается сравнительно редко и всегда обусловлено воздействием посторонней руки, так как очень быстро развиваются адинамия и потеря сознания. Резкое, сильное сдавление шеи может вызвать переломы рожков

подъязычной кости, щитовидного хряща, хрящей гортани. Такие повреждения свидетельствуют о значительном насилии посторонней рукой. В одних случаях вследствие раздражения ветвей блуждающего нерва и каротидного синуса имеет место рефлекторная остановка сердца. Это сердечная смерть. Она может наступить как у лиц с болезненными изменениями сердца, так и у здоровых субъектов. Такая рефлекторная остановка сердца, особенно у лиц с повышенной возбудимостью каротидного синуса, может возникнуть при шутливом схватывании рукой за шею, при ударах в область гортани. В других случаях смерть обусловлена сдавлением просвета дыхательных путей и наступает через 4—5 мин. При значительном повреждении хрящей гортани очень быстро развивается отек голосовых связок, и смерть также наступает от задушения. В зависимости от механизма смерти бывает различная картина при вскрытии трупа. Выражены общие признаки асфиктической смерти, часты явления застоя на лице и шее в виде цианоза и мелких кровоизлияний. Решающее значение имеют следы на шее от сдавления пальцами. Они располагаются больше слева, поскольку при удавлении чаще

применяется правая рука, четыре пальца которой приходятся на левую сторону. Следы представляют собой небольшие поверхностные ссадины в форме неправильных пятен, иногда полос (при скольжении руки); иногда они полулунной формы и напоминают вдавления от ногтей. При разрезе таких ссадин часто видны кровоизлияния в коже и подкожной клетчатке. Внутреннее исследование позволяет обнаружить в мягких тканях шеи обширные кровоизлияния, которые могут быть отмечены в толще корня языка, для выявления которых необходимы соответствующие разрезы. Типичны переломы подъязычной кости, щитовидного хряща и хрящей гортани. Они могут возникать и при повешении, удавлении петлей. Следует обратить внимание на расположение отломков: внутрь —при удавлении руками, кнаружи —при повешении, удавлении петлей.

Сдавление органов шеи, если за этим последовала смерть, обусловлено, как уже было отмечено, действием посторонней руки, что, как правило, сопровождается борьбой, поэтому на теле пострадавшего могут быть обнаружены различные повреждения. Более типичны повреждения в затылочной области, возникающие во время прижатия затылка к твердым предметам. Отмечаются повреждения в виде кровоподтеков и Даже переломов ребер при сдавлении грудной клетки коленом нападающего во время прижатия тела пострадавшего к земле, полу и т. д.