ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ В УМОВАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Узагальнено найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у формі № 2 фінансової звітності. Безпосередньо за даними форми № 2 можуть бути розраховані наступні показники фінансових результатів:

– прибуток (збиток) від реалізації;

– прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності;

– прибуток (збиток) звітного періоду;

– прибуток (збиток) від іншої реалізації (основних засобів і іншого майна);

– прибуток (збиток) інший

– чистий прибуток.

У формі № 2 за всіма перерахованими показниками наводяться також для співставлення дані за аналогічний період минулого року.

Показники фінансових результатів (прибутку) в бухгалтерському обліку характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства по всіх напрямах його діяльності: виробничій, збутовій, постачальницькій, фінансовій і інвестиційній. Вони складають основу економічного розвитку підприємства і основу його фінансових відносин зі всіма учасниками господарського процесу.

Проте різних користувачів фінансової звітності цікавлять тільки певні показники фінансових результатів.

Наприклад, адміністрацію підприємства цікавлять маса одержаного прибутку і його структура, чинники, що впливають на його величину; податкові інспекції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові бази оподаткування – оподаткованого прибутку; потенційних інвесторів цікавлять питання якості прибутку, тобто стійкості і надійності отримання прибутку в найближчій і подальшій перспективі для вибору і обгрунтування стратегії інвестицій.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає:

– обов'язкові елементи (оцінку змін по кожному показнику за аналізований період або «горизонтальний аналіз» показників; оцінку структури показників прибутку і змін структури або «вертикальний аналіз» показників; вивчення динаміки зміни показників за ряд звітних періодів або «трендовий аналіз»; виявлення чинників і причин зміни показників прибутку і їх кількісна оцінка);

– детальні елементи (оцінка рівня і динаміки показників прибутку; факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг); аналіз фінансових результатів від іншої реалізації і фінансової діяльності; аналіз і оцінка використання чистого прибутку; аналіз взаємозв'язку витрат, об'єму виробництва (продажів) і прибутку; аналиі взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу і потоку грошових коштів; оцінка якості прибутку).

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №15 «Доход» (Закон України про бухгалтерський облік і фінансову звітність від 14 червня 2001 року сказано, що доходом (виручкою) від реалізації продукції ( товарів, інших активів) вважається дохід при виконанні наступних умов:

– покупцю передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

– підприємство не здійснює далі управління і контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена ;

– є упевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Саме ці умови свідчать про те, що прибуток уже створений.

Відповідно до П(С) БУ № 15 можна виділити наступні види прибутку у бухгалтерському обліку:

1. Прибуток від операційної діяльності (валовий прибуток) - виручка від реалізації продукції, робіт і послуг за вирахуванням собівартості реалізованої продукції.

2. Прибуток від іншої операційної діяльності - від реалізації оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, неустойки, штрафи; від списання кредиторської заборгованості; одержані гаранти, субсидії і інші види прибутку.

3. Прибуток від фінансових операцій - від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки по облігаціях, інші види.

4. Прибуток від іншої звичайної діяльності - реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації активів; не операційних курсових різниць; безоплатно одержані оборотні активи; зниження ціни активів і фінансових інвестицій.

5. Прибуток від надзвичайних подій - різниця між доходами і витратами по надзвичайних подіях (відшкодування збитків від надзвичайних подій; техногенних катастроф, стихійних лих).

Відповідно до перерахованих документів представлена структурно-логічна схема формування прибутку підприємства в умовах бухгалтерського обліку (рис. 4.1.).

Джерело: Фінанси підприємств // під заг.ред Поддерьогіна А.М, С. 70

Більш наглядно процес формування і використання прибутку підприємства дозволяє прослідкувати Звіт про фінансові результати підприємства (табл.. 4.2.).

Таблиця 4.2.

Порядок формування і використання прибутку підприємства за офіційною фінансовою звітністю

По першому стовбцю зібрані всі фінансові результати підприємства, які є результативними показниками четвертого стовбцю, по другому – дозволені види доходів, третьому – витрати поточного періоду.

Одержаний підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних асигнувань. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку до Державного бюджету. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Отже, одержаний підприємством прибуток є об'єктом розподілу.

Безперечно основним фінансовим результатом є одержаний чистий прибуток.

До реформування системи бухгалтерського обліку використання прибутку здійснювалося по різних напрямах, він міг акумулюватися у таких фондах: резервному, споживання, накопичення, розвитку підприємства, тощо.

З реформуванням бухгалтерського обліку у відповідності з міжнародними стандартами, при розподілі прибутку підприємства зобов'язані указувати тільки наступні напрями використання чистого прибутку:

– створення за рахунок чистого прибутку резервного фонду;

– виплата за рахунок прибутку дивідендів;

– поповнення статутного фонду;

– інші напрямки використання (без деталізації) (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Порядок розподілу чистого прибутку за П(С)БУ.

Прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства, не слід ототожнювати з чистим прибутком. Державні нормативні акти визначають, що за рахунок прибутку підприємства повинні виплачуватися ще і штрафи в таких випадках: за порушення господарських договорів з суб'єктами господарювання; за невчасне надання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків; за прострочені банківські позики; за інші порушення.

Використання чистого прибутку підприємства може здійснюватися через попереднє формування цільових грошових фондів або направляючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливо також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат. Як вже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти від яких прямують на фінансування поточних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснюється безпосередньо.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між його накопиченням і споживанням. Ці напрямки можна встановити на основі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат або заходів.