Загальні вимоги і класифікація сховищ

Сховища (притулки) ЦО призначені для захисту людей від зброї масової поразки - вибуху ядерних боєприпасів, дії отруйних і бактеріальних речовин а також від наслідків НС природного і техногенного характеру. Ці спорудження повинні так само забезпечувати захист від так званих вторинних факторів, обумовлених дією ударної хвилі й світлового випромінювання ядерного вибуху. До вторинного ставляться фактори: вплив уламків будинків, що руйнуються, вибухи зріджених газів і нафтопродуктів при руйнуванні технологічних ємностей і резервуарів, інтенсивні пожежі й т.п. При проектуванні й розрахунку притулків основними є повітряна ударна хвиля, хвиля стиску в ґрунті й іонізуючі випромінювання ядерного вибуху.

Захисні споруди цивільної оборони по своєму призначенню й захисним властивостям діляться на сховища (притулки) й протирадіаційні укриття (ПРУ).

У містах будуються, як правило, притулки подвійного призначення, які використаються в мирний час для потреб суб'єктів господарювання, а в особливій період - для вкриття людей. З виникненням погрози нападу або виникнення НС, для повного забезпечення населення міст захисними спорудженнями, будуються швидко збудовані сховища, які по своїх захисних властивостях майже не уступають притулкам, побудованим завчасно. Під притулки можуть пристосовуватися також деякі підвальні або напів підвальні приміщення, придатні для цієї мети.

Нижче сформульовані основні вимоги, пропоновані до притулків цивільної оборони. Конструкції, що обгороджують сховища, повинні бути міцними й забезпечувати ослаблення іонізуючих й інших випромінювань до припустимого рівня. Вони повинні також:

- забезпечувати захист від прогріву при пожежах і задовольняти вимогам теплотехнічного розрахунку в умовах експлуатації притулків у мирний і воєнний час;

- мати входи й виходи з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу їх - аварійні виходи;

- мати вільні підходи, де не повинне бути спаленних або матеріалів, що сильно димлять;

- крім того, мати основні приміщення висотою не менш 2,2 м і рівень підлоги, що лежить вище рівня ґрунтових вод не менш як на 20 см.

Фільтровентиляційне встаткування сховищ повинне очищати повітря від всіх шкідливих домішок і забезпечувати подачу чистого повітря в межах установлених норм.

Сховища варто розміщати в максимальній близькості від місць перебування людей. Місце розташування притулків пов'язане з їхньою місткістю й залежить від щільності заселення розглянутої території, поверховості будинків й інших факторів.

Швидке й своєчасне заповнення сховищ забезпечується обладнанням їх входами, що мають необхідну пропускну здатність. На випадок можливого руйнування входів або їхнього завалу уламками наземних будинків, притулки необхідно обладнати аварійним виходом, що

забезпечує самостійний вихід людей із притулку. При визначенні загальної пропускної здатності входів варто враховувати технологічні входи, призначені для проходу людей і проїзду транспорту в умовах експлуатації притулків у мирний час. Для сховищ ЦО (крім сховищ, збудованих в особливий період) важливою вимогою є їхнє використання в мирний час для потреб суб'єктів господарювання держави. Ця вимога впливає на вибір об'ємно-планувальних і конструктивних рішень споруджень. Якщо для цілей, які вирішує притулок, раціональні приміщення незначних розмірів, то для нормальної експлуатації приміщень у мирний час, як правило, ці розміри в проекті необхідно збільшувати.

Складним завданням є переклад у короткий термін приміщень, що використовуються у мирний час, на режим роботи сховища. Насамперед, це ставиться до звільнення площі приміщень від технологічного встаткування, машин, матеріалів і максимального використання площі для розміщення осіб, що вкриваються.

Тривале перебування людей у сховищах висуває до них вимоги щодо забезпечення життєзабезпечення людей. Для цього сховища оснащують системою внутрішнього встаткування, що підтримує припустимі санітарно-гігієнічні умови. У комплекс устаткування сховищ повинні входити елементи, що забезпечують протирадіаційний, протихімічний й протибактеріальний захист.

Надійність захисту від зазначених засобів поразки забезпечується необхідною герметичністю конструкцій, що обгороджують, зі створенням необхідного підпору повітря усередині приміщень притулку.

За часом зведення сховища бувають: побудовані завчасно ще в мирний час і швидко збудовані, що будуються при погрозі нападу, або виникнення НС. Сховища ЦО класифікуються по параметрах, що залежить від часу й умов зведення споруджень, ступеня захисту, місткості, вертикальної посадки, розміщення в умовах міської забудови й т.д. (мал. 1).

Параметром, що найбільше істотно впливає на об'ємно-планувальні й конструктивні рішення сховищ, є час зведення захисних споруджень. За часом зведення сховища підрозділяються на завчасно зведені й збудовані в особливий період, як правило, у короткий термін. Сховища, зведені завчасно, характеризуються значними прольотами несучих конструкцій і висотою приміщень, виходячи з вимог технології підприємств, розташовуваних у притулках в умовах мирного часу. Спорудження зводять зі збірного, збірно-монолітного й монолітного залізобетону. Припустимо застосування кам'яної (цегельної) кладки. Сховища, збудовані в особливий період і короткі строки, мають менші прольоти й висоту приміщень. Вони менше по площі (місткості) і простіше по своїм планувально-конструктивним рішеннях. Це порозумівається тим, що до зазначених споруджень не пред'являються вимоги по обов'язковому їхньому використанню в мирний час. Характерним для швидко збудованих сховищ є застосування в конструкціях що обгороджують і несуть підручних матеріалів і виробів зі збірного залізобетону, а також дерева, металу й т.д.

По місцю розташування в забудові притулки підрозділяються на окремо стоячи й убудовані. Окремо розташовані притулки зводять на вільних від забудови ділянках.

Убудовані притулки влаштовують у підвальних, напівпідвальних (цокольних) і перших поверхах будинків. До убудованих, ставляться притулки, збудовані усередині одноповерхових виробничих будинків і не пов'язаних з його конструкціями що обгороджують і несуть.

По вертикальній посадці окремо варті сховища бувають заглибленими, полу заглибленими й таким що підіймаються.

У дійсній класифікації й далі не розглянуті захисні спорудження, розташовані на значній глибині, (спорудження підземного типу - тунелі метрополітену глибокого закладення, гірські вироблення й т.д.).

У заглиблених притулках покриття спорудження перебуває на рівні або трохи нижче планувальної оцінки землі. У полу заглиблених - рівень статі спорудження повинен бути не менш чим на 1,5 м нижче планувальної оцінки землі. Сховища що підіймаються варто вважати притулками, у яких рівень статі коливається від 0 до -1,5 м від рівня планувальної оцінки землі. Заглиблені сховища покривають ґрунтовим засипанням верствою товщиною не більше 1 м. Полузаглиблені й возвишаючі окремо стоячи притулки також мають ґрунтове засипання покриття й стін.

за поверховістю

за часом збудування

за місцем у забудові

за ступенем захисту (класи)

за вертикальною посадкою

за уміщіваністю

сховища

I

напів-заглиблені (напів-підвали)

II

III

заглиблені (підвали)

Піднесені (вбудовані в перші поверхі будівель)

окремостоячі

малі

середні

великі

збудовані в особливий час

вбудовані

завчасно збудованні

одноповерхові

багатоповерхові

Мал. 1 Класифікація сховищ

Найбільш доцільне будівництво заглиблених притулків, тому що в них найбільшою мірою знижені динамічні навантаження на стіни. При високому рівні ґрунтових вод, виході близько до поверхні землі скельних порід, наявності комунікацій на невеликій глибині й т.д. більше економічним (а для водо насичені ґрунтів і більше надійним) може виявитися будівництво полу заглиблених або притулків, що піднімаються. Заглиблені й полу заглиблені притулку, збудовані в короткий термін, обов'язково повинні мати ґрунтове обсипання покриття й стін. Підвальні, напівпідвальні сховища й сховища, розташовані в перших поверхах будинків, по характері вертикальної посадки й розрахункових характеристик в основному аналогічні відповідно заглибленим, полузаглибленим і возвишаючимся окремо стоячим сховищам. Різновидом підвальних сховищ, збудованими завчасно, є притулки, розміщені під технічними підпіллями, у житлових будинках.

Під убудованими сховищами, збудованими в короткий термін, розуміються існуючі підвальні приміщення, що пристосовують під захисні спорудження. У перелік робіт із пристосування підвалів входять в основному заходи щодо підвищення несучої здатності конструкцій, що обгороджують і несуть, устрою входів й аварійного виходу. Убудовані сховища можуть розташовуватися під всім будинком або тільки під його частиною.

По місткості (числу людей, що вкривають,) сховища підрозділяються на малі, середні й більші. Сховища малої місткості, збудовані завчасно, укривають до 150 чол., середньої - 150-600 чол. і великої - більше 600 чол. Притулки малої місткості, збудовані в особливий період, розраховані на 40-60 чол., середньої - 60-100 чол., і великої - більше 100 чол.

По захисних властивостях сховища підрозділяються на класи залежно від розрахункової величини тиску ∆_ф ударної хвилі ЯВ. До притулків кожного класу пред'являються відповідні вимоги по ослабленню радіаційного впливу, а також по захисту від вибухів звичайних боєприпасів (снарядів, авіабомб), особливо об’ємного вибуху й підвищеної могутності розрахункових калібрів.

Мал. 2Види сховищ, що збудовані завчасно

У мирний час сховища можна використати під: приміщення культурно-побутового призначення (кімнати психологічного розвантаження, різні контори, невеликі майстерні, класи для занять різних кружків, навчальні пункти цивільної оборони, тири ОСОУ); пішохідні й транспортні тунелі; гаражі для легкових автомобілів; стоянки електрокарів, складські приміщення для зберігання неспаленних матеріалів; приміщення торгівлі й громадського харчування й т.п.

Подвійне використання сховищ необхідно передбачати ще на стадії їхнього проектування.

Використання сховищ у мирний час для виробничих і господарсько-побутових потреб не повинне порушувати їхніх захисних властивостей. Переклад таких приміщень на режим воєнного часу повинен здійснюватися в можливо короткий термін не більше ніж 12 годин.

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для осіб що вкриваються. Основними показниками цих умов є: зміст вуглекислого газу, температура й вологість повітря.

У сховищах, призначених для вкриття населення, повітря повинне містити вуглекислого газу не більше 1% (гранично припустиме 3%), мати відносну вологість не більше 70% (гранично припустимо 80%) і температуру не вище 23° С (гранично припустимо 31°С).