Для АЕС потужністю більше 4 Гвт - у радіусі 50 кілометрів.

У плані евакуації, складовою частиною якого є карта (схема), зазначаються:

- висновки з оцінки обстановки в разі виникнення надзвичайної ситуації;

- порядок оповіщення населення про початок евакуації;

- кількість населення, яку підлягає евакуації, за віковими категоріями;

- терміни проведення евакуації;

- склад евакуаційних органів і терміни приведення їх у готовність;

- кількість населення, яку вивозиться різними видами транспортних засобів окремо й виводиться пішки;

- розподілення об'єктів за збірними евакуаційними пунктами, пунктами посадки, районами (пунктами) розміщення та евакуаційними напрямками;

- маршрути евакуації;

- райони (пункти) розміщення евакуйованого населення;

- пункти посадки на транспортні засоби, пункти висадки в безпечному районі, порядок доставки населення з пунктів висадки до районів (пунктів) розміщення;

- заходи щодо організації приймання, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованого населення в безпечному районі;

- порядок організації управління й зв'язку.

На карті (схемі) позначаються:

- райони (пункти) розміщення евакуаційних органів, вихідні пункти та пункти посадки (висадки);

- схема оповіщення, організації зв'язку й управління;

- розміщення евакуйованого населення по об'єктах у безпечному районі.

Розділ плану, у якому визначаються види забезпечення евакуації, розробляється відповідними службами. До цього розділу включаються:

- основні завдання служби;

- перелік сил і засобів, які залучаються для виконання евакуаційних заходів;

- терміни виконання завдань.

План евакуації розробляється евакуаційною комісією відповідного рівня, затверджується керівником відповідного органу виконавчої влади, який очолює цю комісію, погоджується з керівником відповідного органу виконавчої влади, який приймає й розміщує евакуйоване населення, та підписується головою евакуаційної комісії.

Евакуаційна комісія відповідного органу виконавчої влади, на території якої планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання й розміщення в безпечному районі з картою (схемою).

У плані зазначаються:

1) кількість евакуйованого населення за віковими категоріями, яку прибуває в район, місто, район у місті, селище, село;

2) кількість об'єктів й їх розподіл за районами в місті, сільськими й селищними радами, населеними пунктами;

3) чисельність населення, яку проживає на відповідній території;

4) будівлі й споруди для розміщення об'єктів господарювання;

5) пункти висадки евакуйованого населення;

6) порядок і терміни доставки евакуйованого населення з приймальних евакуаційних пунктів до районів (пунктів) розміщення;

7) порядок розміщення евакуйованого населення;

8) порядок забезпечення евакуйованого населення продуктами харчування, водою, предметами першої необхідності, медичним та іншими видами обслуговування;

9) порядок оповіщення посадових осіб, які відповідають за приймання евакуйованого населення, про початок евакуації й терміни прибуття населення.

На карті (схемі) позначаються:

1) місця розгортання приймальних евакуаційних пунктів, пункти висадки евакуйованого населення, розподілення об'єктів за районами (пунктами) розміщення;

2) склад евакуаційних органів і термін приведення їх у готовність;

3) схема оповіщення, організації зв'язку й управління;

4) райони (пункти) розміщення людей у безпечному районі, їх кількість, категорія й розподілення за об'єктами.

План приймання й розміщення евакуйованого населення підписується головою

евакуаційної комісії й затверджується керівником відповідного органу виконавчої влади.

План приймання і розміщення евакуйованого населення включає також розділ з транспортного забезпечення евакуації, у якому зазначається:

- кількість транспортних засобів шкірного виду й термін їх подачі до пунктів посадки;

- кількість населення, яку підлягає евакуації;

- терміни відправлення евакуйованого населення в безпечні райони;

- терміни прибуття евакуйованого населення до пунктів посадки;

- маршрути рухові транспортних засобів;

- кількість рейсів.

Розділ плану з транспортного забезпечення евакуації розробляється транспортною службою, погоджується з відповідним уповноваженим управлінням МНС й затверджується керівником органу управління відповідного виду транспорту.

На всіх громадян, які підлягають евакуації, завчасно складаються списки за об'єктами й житлово-експлуатаційними організаціями в трьох примірниках, один з яких залишається на об'єкті або в житлово-експлуатаційній організації, другий (у разі одержання рішення про проведення евакуації) після уточнення списків надсилається на збірний евакуаційний пункт, третій - до евакуаційної комісії району (пункту) розміщення.

У числі документів, що планують проведення розосередження й евакуації, розробляються схеми маршрутів евакуації, у тому числі схеми маршрутів для евакуації пішим порядком. Ці схеми призначаються для начальників маршрутів і начальників колон і є для них основними документами.

На схемі начальника пішохідного маршруту вказуються:

- перелік колон, їхній склад і нумерація, маршрут руху, вихідний пункт, пункти регулювання, час проходження їхніми колонами;

- райони й тривалість привалів; медичні пункти й пункти обігріву;

- проміжні пункти евакуації; райони постійного розміщення в заміській зоні;

- порядок і строки вивозу (виходу) населення із проміжних пунктів евакуації в райони постійного розміщення; сигнали керування й оповіщення.

Плани евакуації населення щороку уточнюється станом на 1 січня.