Норми проектування сховищ і ПРУ


Будівництво захисних споруджень ЦО ведеться по наступним нормативних документах, розробленим Держбудом СРСР:

- норми проектування інженерно-технічних заходів ЦО (ІТЗ ЦО)- визначають де, для кого і які захисні споруджень будуються;

- будівельні норми і правила БНіП – П – П –77 * (перевидання в 1985 році) - дають основні положення і матеріали по проектуванню знову споруджуваних і реконструируйованих захисних споруджень ЦО, визначають розміщення, об'ємно - планувальні рішення притулків і ПРУ, вимоги до їх інженерно – технічному устаткуванню, а також розрахунок несущих і конструкцій, що обгороджують, і протирадіаційного захисту захисних споруджень;

- будівельні норми БН – 148 – 76 («Інструкція про порядок підготовки метрополітену як сховища») визначають порядок підготовки експлуатації метрополітенів як притулки цивільної оборони

- Посібник із проектування будівельних конструкцій притулків цивільної оборони» видавництво 1982 рік і «Посібник із проектування протирадіаційних укриттів» видавництво 1981 рік - для роз'яснення окремих положень БНі П – П – 77* і СН 148 – 76.

Для того, щоб захисні споруди відповідали своєму призначенню, вони повинні зводити з урахуванням наступних вимог.

До сховищ:

- сховища повинні забезпечувати надійний захист людей, що вкриваються в них, від усіх вражаючих факторів НС (в першу чергу від вражаючих факторів ЯВ);

- будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню і пожежі;

- мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу - аварійні виходи;

- конструкції притулку повинні мати необхідну міцність і термічну стійкість, що запобігає прогріванню внутрішніх поверхонь при пожежах;

- не дозволяється прокладання транзитних інженерних комунікацій через притулки;

- мати підходи, а також під'їзні колії вільні від складування небезпечних, пальних речовин,;

- мати висоту основних приміщень більше 2,2 м, а рівень підлоги повинний бути вище рівня ґрунтових вод більш ніж на 20 см;

- мати фільтровентиляційне устаткування, що забезпечувало б очищення повітря від домішок і подачу в сховище не менш чим 2 м3 повітря в годину на одну людину;

- інженерно-технічне устаткування притулків повинне забезпечувати перебування в них людей не менше двох діб.

До протирадіаційних укриттів (ПРУ):

- ПРУ повинні забезпечувати захист людей, що вкриваються в них від радіації, відповідно розрахунковій кратності ослаблення;

- для підтримки життєдіяльності людей, що вкриваються, ПРУ повинні мати санітарно-технічні пристрої.

До найпростіших укриттів:

- найпростіші укриття повинні забезпечувати захист населення від комбінованих поразок.

Захисні спорудження будуються з обліком їх двоякого використання:

- для захисту населення від впливу факторів НС мирного і військового характеру,

- для виробничих і господарсько-побутових нестатків у мирний час. У них можуть розміщатися гардероби, склади, приміщення для побутового обслуговування населення, спортивні зали і т.п.

При погрозі збройного конфлікту (виникнення НС), ці приміщення повинні бути приведені в стан готовності, як засіб захисту населення, не пізніше, ніж через добу після повідомлення про можливість збройного конфлікту (НС).

Проектування

1. Під час проектування підприємств із технологіями, що використовують джерела іонізуючих випромінювань, повинні бути передбачені всі необхідні заходи, що забезпечують такий рівень радіаційної безпеки персоналу і населення, який випливає з вимог санітарного законодавства України.

2. До проектна документація, у тому числі концептуальний проект, техніко-економічне обґрунтування проекту, у частині, що стосується радіаційного захисту персоналу і населення, повинна містити:

- обґрунтування виправданості запланованої практичної діяльності;

- докази дотримання принципу не перевищення дозових лімітів (у тому числі - попередні оцінки доз опромінення) персоналу і населення;

- докази дотримання принципу оптимізації в запропонованих проектних рішеннях.

Ці відомості повинні бути зазначені у ЗВСЗ.

3. Проектна документація повинна містити необхідну і достатню інформацію, розрахунки, обґрунтування, зведення, що стосуються:

- радіаційних характеристик джерел;

- геометричних параметрів джерел у системі "джерело - захист";

- методів розрахунку радіаційно-гігієнічних характеристик або посилання на відповідні методики, погоджені з МОЗ України;

- доказів дотримання принципу не перевищення дозових лімітів персоналу і населення;

- доказів дотримання принципу оптимізації у запропонованих проектом конструктивно-технологічних рішеннях;

- характеристик проектної радіаційно-дозиметричної обстановки в приміщеннях підприємства і навколишньому середовищі;

- проектних значень викидів і скидів;

- характеристик засобів, що застосовуються для очистки технологічних середовищ, газо-аерозольних і рідких відходів;

- характеристик систем поводження з твердими і рідкими радіоактивними відходами;

- значень проектних індивідуальних доз поточного і потенційного опромінення персоналу;

- значень проектних колективних доз опромінення персоналу;

- заходів з дезактивації приміщень і обладнання в зоні можливого забруднення під час роботи з відкритими джерелами;

- проекту системи дозиметричного контролю, включаючи програму дозиметричного контролю і ті елементи системи, які спрямовано на запобігання потенційному опроміненню персоналу (наприклад, блокування дверей, пристрої сигналізації);

- засобів індивідуального захисту персоналу, що застосовуються під час різних видів робіт із джерелами, а також під час виникнення аварій, і обґрунтування необхідності цих засобів;

- вихідних даних, що включають перелік можливих радіаційно-ядерних аварій, сценарії їхнього розвитку, розрахунки доз потенційного опромінення та план заходів щодо захисту персоналу, населення і навколишнього середовища у випадку радіаційної аварії, у тому числі поза проектної аварії;

- обґрунтування розмірів санітарно захисних зон (СЗЗ) і затісних зон (ЗС) або обґрунтування можливості функціонування підприємства без СЗЗ і ЗС.

Зазначені відомості повинні бути зазначені у ЗВСЗ.

4. Проектування захисту від опромінення персоналу, включаючи захист персоналу, який відвідує бокси і приміщення періодично або під час проведення ремонтних робіт, необхідно здійснювати з 2- кратним запасом на проектування за річною ефективною та еквівалентною дозами поточного і потенційного опромінення.

5. Проектна сумарна доза зовнішнього і внутрішнього поточного опромінення персоналу не повинна перевищувати ліміту дози, встановленого для персоналу, а для населення - квоти ліміту дози, встановленої для даного підприємства.

6. Під час проектування захисту слід враховувати:

- призначення приміщень, території та місце їх розташування;

- категорії осіб, які опромінюються, і запланований час їх перебування в зоні опромінення;

- наявність інших джерел, що впливають на персонал;

- перспективне збільшення активності або інтенсивності джерел, що застосовуються;

- радіаційну стійкість матеріалів і апаратури;

- сорбцію радіоактивних речовин конструкційними матеріалами.

7. Перед проектна і проектна документація повинна розглядати радіаційну безпеку персоналу і населення на всіх фазах життєвого циклу підприємства або виробництва:

- під час будівництва і монтажу обладнання;

- за нормальної експлуатації;

- під час розширення або інтенсифікації виробництва;

- під час зняття з експлуатації;

- під час можливих позаштатних і аварійних ситуацій на кожній із цих фаз.



Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 322;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.01 сек.