ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

1. Поняття о хімічному стані та його оцінка

Хімічна обстановка (ХО) – це сукупність наслідків хімічного зараження навколишнього середовища небезпечними хімічними речовинами, що трапились в наслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом небезпечних хімічних речовин або застосуванні хімічної зброї (отруйних речовин - ОР).

Під хімічною обстановкою розуміється наявність у навколишнім середовищі певної кількості й концентрацій різних хімічно небезпечних речовин, в основному техногенного характеру.

Територія зараження НХР, у небезпечні для життя людей концентраціях, називається зоною хімічного зараження (3X3). Зона хімічного зараження, утворення НХР, включає місце безпосереднього розливу отруйних речовин і територію, над якою поширилися пари отруйних речовин у вражаючих концентраціях.

Масштаби зараження НХР, залежно від їхньої фізичної властивостей і агрегатного стану, розраховуються по первинній і вторинній хмарі, наприклад:

для зріджених газів - окремо по первинній і вторинній хмарі;

для стиснених газів - тільки по первинній хмарі;

для отрутних рідин киплячих при температурі навколишнього середовища, - тільки по первинній хмарі.

Радіус району аварії залежить від виду НХР й умов його зберігання (використання) і може досягати до декількох кілометрів. При проведенні практичних розрахунків рекомендується для низько киплячих рідких НХР значення радіуса приймати рівним 0,5-1 км, для високо киплячих НХР - 0,2-0,5 км.

При виникненні пожеж при хімічно небезпечних аваріях радіус району аварії рекомендується збільшувати в 1,5-2 рази, що обґрунтовується можливістю викидів у цих умовах великої кількості НХР, а також розкиду НХР за рахунок вибуху.

Осередком хімічної поразкиназивається територія, у межах якої в результаті впливу НХР відбулися масові поразки людей і сільськогосподарських тварин.

У медико-тактичному відношенні осередки поразки НХР характеризуються:

- раптовістю, швидкістю й масовістю виникнення поразок;

- зараженістю зовнішнього середовища;

- більшою кількістю важких поразок;

- наявністю комбінованих поразок (інтоксикація НХР + опік, інтоксикація НХР + механічна травма й ін.).

Осередки поразки НХР, залежно від тривалості зараження місцевості й часу прояву вражаючої дії, підрозділяються на 4 види:

1^й-поразка нестійкими швидкодіючими речовинами, утворюється при зараженні синильною кислотою, акрілонитрилом, метилизоціанатом, окисом вуглецю, аміаком й ін.;

2^й-поразка нестійкими повільно діючими речовинами - фосгеном, хлорпікрином, азотною кислотою та ін.;

3^й-поразка стійкими швидкодіючими речовинами - аніліном, фурфуролом, деякими фосфорорганічними з'єднаннями та ін.;

4^й-поразка стійкими повільно діючими речовинами - сірчаною кислотою, тетраетілсвинцом й ін.

У осередку хімічного зараження розрізняють наступні зони поразки:

- смертельних токсодоз,

- токсодоз, що виводять із ладу,

- токсодоз, що вражають.

Для осередків поразки, створюваних швидкодіючими речовинами характерно:

- одноманітне (протягом хвилин, десятків хвилин) поразка значної кількості людей;

- швидкий плин інтоксикації з перевагою важких поразок;

- дефіцит часу в органів охорони здоров'я для зміни існуючої організації роботи й приведення її у відповідність із виникаючою ситуацією;

- необхідність надання ефективної медичної допомоги у осередку поразки (вирішального значення набуває само - і взаємодопомога) у максимально короткий термін;

- швидка евакуація уражених з вогнища поразки.

Можливі втрати населення у осередку поразки залежать від:

- щільності населення (чол/км²) на території осередку;

- кількості й токсичності НХР;

- глибини його поширення (на відкритій і закритій місцевості);

- ступеня захищеності населення й своєчасності його оповіщення про небезпеку;

- метео умов (швидкості вітру, ступеня вертикальної стабільності повітря) і ін.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) — територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) — територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Хмара НХР — суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (уражальних концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.

Первинна хмара НХР — це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Вторинна хмара НХР — це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) — розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

На об'єктах господарської діяльності хімічну обстановку виявляють пости радіаційного й хімічного спостереження, ланки й групи радіаційної й хімічної розвідки. За результатами розвідки оцінюється хімічна обстановка.