Основні положення деяких законодавчих актів

1. Закон України № 2974-XII вiд 03.02.1993 р. «Про Цивільну оборону України»

Основними положеннями є:

Стаття 1. - Систему цивільної оборони складають:

- органи виконавчої влади всіх рівнів;

- органи повсякденного управління процесами захисту населення в складі міністерств, органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

- сили й засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів;

- системи зв'язку, оповіщення;

- МНС України;

- курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

- служби цивільної оборони.

Стаття 4. завдання влади - Кабінет Міністрів України створює:

- резерви засобів індивідуального захисту й майна ЦО;

- розподіляє міста й території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо дій цивільної оборони;

- створює єдину систему підготовки органів управління в справах ЦО;

- визначає створення спеціалізованих і пошуково-рятувальних формувань особливого періоду.

Стаття 8. «Керівництво підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності й підпорядкування забезпечує своїх робітників засобами індивідуального й колективного захисту, організовує евакозаходи, створює сили для ліквідації наслідків НС і забезпечує їхню готовність до практичних дій, проводити інші заходи цивільної оборони й несе пов'язані з цим матеріальні й фінансові витрати в порядку й обсягах, передбачених законодавством».

Розділ 3 – Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, що підпорядковуються МНС.

2.Закон України від 08.6.2000 р. „Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”

Він визначає організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, захисту об'єктів виробничого й соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Основними положеннями є:

- основні завдання в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на НС;

забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання НС і реагування на них.

- основні принципи в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення й територій від НС;

особистої відповідальності й піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС;

відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

обов'язковості завчасної реалізації заходів спрямованих на запобігання виникненню НС та мінімізацію їх негативних психо-соціальних наслідків;

урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС;

максимально можливого, ефективного й комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС і реагування на них

3.Закон України № 791а-XII вiд 27.02.1991 р. „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Основними положеннями є:

- стаття 2. визначає категорії зон радіоактивно забруднених територій

Розділи II - IV Визначають правовий режим зон відчуження та відселення