Коригувальні записи, здійснені при консолідації фінансових звітів

Крім того, готуючи консолідовані звіти, необхідно враховува­ти такі ситуації:

на кінець звітного року підприємство групи реалізувало продукцію (роботи, послуги) іншому підприємству цієї самої групи, а останнє потім повністю реалізувало цю продукцію кори­стувачам поза групою (третім особам);

на кінець звітного року підприємство групи реалізувало продукцію (роботи, послуги) іншому підприємству цієї самої групи, а останнє не реалізувало (повністю або частково) цю про­дукцію користувачам — третім особам.

У першій ситуації при консолідації фінансових результатів прибуток (збиток) підприємств групи складається. Водночас у консолідований звіт про фінансові результати не входить виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), яка відображає внутріш- ньогруповий оборот, а також відповідні затрати.

Проблема консолідації звітності ускладнюється, якщо проду­кція, яка становить внутрішньогруповий оборот, у звітному році залишається нереалізованою або реалізується частково (друга си­туація). Така продукція (для групи в цілому) вважається нереалі­зованою, її вартість відображається у вигляді запасів у балансі підприємства групи, а прибуток, отриманий одним із підприємств при реалізації продукції іншому, є нереалізованим прибутком групи. Складаючи консолідований звіт про фінансові результати, нереалізований прибуток вилучають із загальної величини при­бутку (збитку) групи за звітний період.

При складанні консолідованого балансу групи в пасиві на ве­личину нереалізованого прибутку зменшується нерозподілений прибуток (збиток) звітного року (отриманий за загальним прави­лом шляхом складання аналогічних показників групи). В активі на цю ж величину зменшується вартість запасів (попередньо отриманий шляхом складання аналогічних статей балансів під­приємств групи). Це пов’язано з тим, що нереалізований прибу­ток знайшов відображення в запасах материнського підприємства.

Розглянемо методичні основи визначення деяких показників в умовах застосування консолідованої звітності. Визначення част­ки власності материнської компанії в дочірній розглянемо на умовному прикладі:

Приклід 10.1.

Підприємство «М» сплатило за частку влас­ності у підприємстві «Д» третій стороні на суму КО 000 грн, придбавши її за номінальною вартістю (80 000 грн : 1 гри = 80 000 простих іменних акцій)

100 000 грн (статутний фонд підприємства, який складається виключно з простих іменних акцій) : 1 грн = 100 000 акцій, які дають право голосу.

80 000 акцій : 100 000 акцій х 100 % - 80 % — частка власнос­ті активів компанії «Д» на балансову дату.

Отже, необхідно консолідувати 80 % чистих активів компанії «Д» у звітності материнського підприємства. Залишкові 20 % бу­дуть ураховані при обчисленні частки меншості.

Розрахунок гудвілу може здійснюватись різними способами. Сутність першого способу полягає в такому.

У результаті придбання підприємства «Д» у консолідованій звітності об’єднання підприємств «М» і «Д» на дату придбання у складі необоротних активів повинен бути відображений негатив­ний гудвіл на суму 2922 грн (табл. 3).

Таблиця 10.15