Економічна сутність та класифікація грошових потоків

У сучасній теорії корпоративних фінансів та в повсякденній роботі фінансових менеджерів питанням управління грошовими потоками приділяється значна увага, оскільки останні є матеріальною основою фінансового менеджменту. Платоспроможність та ліквідність підприємства безпосередньо залежать від його спроможності своєчасно та в необхідному розмірі генерувати грошові потоки. Ця залежність потребує реалізації цілісної системи прогнозування, планування та контролю за грошовими по­токами, що формуються в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства, тобто управління грошовими потоками. Ефективність такого управління визначається рівнем кваліфікації фінансового менеджера.

Фінансовий менеджмент як функціонально-організаційна модель управління фінансами суб’єкта господарювання включає такі напрями:

- операційна та інвестиційна діяльність;

- фінансування потреби підприємства у капіталі (фінансова діяльність);

- фінансовий контролінг ефективності та адекватності усіх складових такої моделі.

Системоутворюючим механізмом кожного із складових елементів, а отже і моделі фінансового менеджменту загалом, є грошові потоки як фінансове вираження підприємницької діяльності суб’єкта господарювання в умовах ринкової економіки. При цьому грошові потоки розглядаються як основа самофінансування суб’єкта господарювання — покриття потреби підприємства в капіталі за рахунок внутрішніх джерел. Тому грошові потоки можна визначити як матеріальну основу фінансового менеджменту, а ефективність та реалістичність моделі управління фінансами суб’єкта господарювання безпосередньо залежатиме від результативності моделі управління грошовими потоками такого підприємства.

У фінансовій літературі грошовий потік розглядається як стійка сукупність розподілених у часі процесів надходження та вибуття грошових коштів, що генеруються суб’єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Грошовий потік можна визначити як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов’язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв’язку з виконанням договірних зобов’язань між економічними агентами (суб’єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов’язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб’єкта господарювання коштів та їх еквівалентів і їх використання.

Слід зазначити, що виникнення та формування грошового потоку при здійсненні господарських операцій у рамках реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є результатом прояву сукупності фінансово-економічних відносин, а отже, має певні ознаки, серед яких необхідно виділити такі.

По-перше, рух грошових коштів здійснюється у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань між суб’єктами господарювання як фінансова складова виконання відповідних господарських угод. Наприклад, угода з купівлі-продажу матеріальних цінностей передбачає поставку товару одним із учасників договору і відповідну оплату іншим учасником. Така характеристика грошового потоку потребує документарного оформлення та підтвердження причини формування грошового потоку.

По-друге, функціонально-організаційні особливості господарських операцій підприємства дають змогу ідентифікувати рух коштів за видами грошових потоків відповідно до встановлених критеріїв групування. Так, залежно від виду фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства розрізняють: грошовий потік від операційної діяльності; грошовий потік від інвестиційної діяльності та грошовий потік від фінансової діяльності.

За впливом на майновий стан підприємства виділяють вхідні та вихідні грошові потоки (табл. 3.1). Зауважимо, що не всі господарські операції, пов’язані з рухом грошових коштів, включаються до грошового потоку підприємства. Зокрема, не розглядаються як грошові потоки перекази грошових коштів між відособленими підрозділами підприємства, видача (повернення) грошових коштів підзвітним особам, інкасація готівки, переказ грошових коштів із розрахункового на депозитний рахунок. Однак це не означає, що такі операції не повинні розглядатися як об’єкт фінансового менеджменту.

По-третє, грошові потоки, що генеруються суб’єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер. Адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл та використання фондів грошових коштів суб’єкта господарювання (формування виручки від реалізації товарів; виплата грошових дивідендів; оплата рахунків постачальників; виплата заробітної плати; сплата податків та інших обов’язкових платежів до бюджету та позабю­джетних фондів; емісія та розміщення акцій для формування ста- тутного-капіталу; погашення основної суми боргових зобов’язань суб’єкта господарювання та виплата процентів). Грошові потоки як форми вираження фінансових відносин на підприємстві відображають порядок та особливості їх реалізації, а також формування результату таких фінансових відносин (наприклад, формування та використання прибутку, формування резерву ліквідності^[1]). При цьому грошові потоки реалізуються виключно як рух грошових коштів.

Зупинимося на основних (базових) функціонально-організаційних характеристиках грошових потоків. До них слід віднести такі:

- причину та джерело формування грошового потоку, що відповідає господарській операції суб’єкта господарювання (або їх сукупності), виконання якої і передбачає генерування руху грошових коштів — формування грошового потоку;

- фактори формування абсолютної величини грошового потоку;

- вплив грошового потоку на майно підприємства в частині зміни (збільшення або зменшення) абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що перебувають у розпорядженні цього підприємства, — формування його резерву ліквідності;

- форма узгодження грошового потоку — процедура ідентифікації та структурування грошового потоку, забезпечення з метою управління його зіставності (віднесення, виходячи із характеристик господарської операції, руху грошових коштів до того чи іншого виду грошового потоку), групування та зведення грошових потоків з метою формування узагальнюючих показників оцінки грошових потоків;

- кількісне оцінювання грошового потоку — розрахунок на основі узгодження грошових потоків абсолютної величини узагальнюючих показників руху грошових коштів (наприклад, операційного грошового, інвестиційного чи фінансового грошових потоків), відносних показників та фінансових коефіцієнтів оцінки грошових потоків (наприклад, CFROI (Cash Flow Returns on Investments), CVA (Cash Value Added) тощо).

Об’єктивною необхідністю при управлінні грошовими потоками є структурування грошових потоків — формування упорядкованої сукупності грошових потоків відповідно до встановленого критерію (або групи критеріїв) та визначення їх базових функціонально-організаційних особливостей. При цьому структурування грошових потоків дає змогу забезпечити нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління за рахунок формування об’єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків, а також спрощення та зменшення обсягів інформаційної бази прийняття управлінських фінансових рішень за рахунок використання результуючих показників (як загальних, так і часткових). Тому для потреб управління грошовими потоками підприємства та формування інформаційної бази, яка використовується для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень, сукупність грошових потоків, що генерується суб’єктом господарювання, доцільно згрупувати в однорідні цілісні групи — види грошових потоків (табл. 3.1).

Необхідність структурування грошових потоків за таким критерієм пов’язана із необхідністю врахування часової вартості грошей у процесі управління грошовими потоками підприємства. Необхідність урахування часової вартості грошових потоків виникає під час обґрунтування управлінських рішень щодо господарських операцій, які генерують грошові потоки, розподілені у довгостроковому періоді (насамперед, реалізація інвестиційних проектів, залучення довгострокового капіталу^[2]).

Таблиця 3.1

Формування грошових потоків на підприємстві характеризується різним рівнем їх значущості для забезпечення стабільності фінансово-господарської діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах. Так, управління доцільно поділяти на категорії, що відображають рівень їх впливу на кінцевий результат (див. рядок 5 табл. 3.1):

- пріоритетні грошові потоки;

- другорядні грошові потоки;

- обслуговуючі грошові потоки.

Основна увага фінансового менеджера має бути зосереджена на грошових потоках підприємства, що віднесені до складу пріоритетних, — грошових потоків за операціями, які забезпечують створення більшої частини вартості або прибутку підприємства і, відповідно, формуються на регулярній основі. До пріоритетних грошових потоків можна віднести, зокрема, надходження виручки від реалізації; оплату рахунків постачальників; сплату податків, інших обов’язкових платежів; виплату заробітної плати, формування доходів власників (грошові дивідендні виплати, викуп власних корпоративних прав).

Обслуговуючі грошові потоки підприємства формуються за господарськими операціями, які хоча безпосередньо і не створюють вартості підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування. До господарських операцій, що генерують обслуґовуючі грошові потоки, можна віднести, наприклад, організацію відносин із комерційним банком, із страховою компанією.

Рис. 3.1. Узгодження вхідних та вихідних грошових потоків

Грошовий потік (рис. 3.1) класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів у рамках господарської операції, що генерує такий грошовий потік, веде до збільшення абсолютної величини грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на певний момент часу. Сукупність вхідних грошових потоків є складовою чистого грошового потоку суб’єкта господарювання. Сукупність вхідних грошових потоків суб’єкта господарювання наведена на рис. 3.2.

Рис. 3.2.

Другою складовою чистого грошового потоку суб’єкта госпо­дарювання від операційної, інвестиційної та фінансової діяльнос­ті є сукупність вихідних грошових потоків.

Вони характеризуються протилежним до вхідних грошових по­токів напрямом впливу на фінансовий стан підприємства і являють собою напрями використання грошових коштів підприємства. Так, грошовий потік класифікується як вихідний, якщо рух коштів у рам­ках такого грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів, що перебувають у розпорядженні су­б’єкта господарювання на певний момент часу. Сукупність вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання наведена на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Типова сукупність вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання

Організацію управління грошовими потоками підприємства із високим рівнем диверсифікації фінансово-господарської діяльно­сті доцільно здійснювати на основі поопераційного менеджменту (АВМ). *Рйк, для потреб управління грошові потоки суб’єкта гос­подарювання поділяють у розрізі центрів формування таких гро­шових потоків, що дає змогу забезпечити прийняття адекватних управлінських фінансових рішень відповідно до специфіки окре­мих господарських операцій та особливостей їх виконання. Під центрами формування грошових потоків розуміють, як правило, відособлені та логічно завершені напрями фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства (див. розд. 5).