Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Успішна практична реалізація фінансового менеджменту багато в чому визначається обґрунтованістю його стратегії і тактики.

Під фінансовою стратегією підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії підприємства.

Основна мета загальної стратегії — забезпечення високих темпів економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється у кілька етапів:

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії. Цей період залежить від низки чинників. Головним із них є тривалість періоду, який установлено для формування загальної стратегії розвитку підприємства, оскільки фінансова стратегія має відносно неї підлеглий характер, вона не може виходити за межі цього періоду.

Важливим елементом визначення періоду формування фінансової стратегії підприємства є передбачення розвитку економіки в цілому та кон’юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими пов’язана майбутня фінансова діяльність підприємства. В умовах нинішнього нестабільного розвитку економіки країни цей період не може бути, на думку багатьох учених, більшим трьох років.

2. Дослідження зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку. Для такого дослідження необхідно вивчити економіко-правові умови фінансової діяльності підприємства і можливі їх зміни в наступному періоді. Крім того, на цьому етапі розроблення фінансової стратегії аналізуються кон’юнктура фінансового ринку та фактори, які її визначають, а також розробляється прогноз кон’юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов’язаних з наступною фінансовою діяльністю підприємства.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності. Головою метою цієї діяльності є підвищення рівня виробничого та соціального розвитку підприємства і максимізація його ринко­вої вартості. Водночас ця головна мета потребує конкретизації з урахуванням завдань і особливостей подальшого фінансового розвитку підприємства.

Система стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і капіталу, що використовується; прийнятного рівня фінансових ризиків у процесі господарської діяльності.

Систему стратегічних цілей фінансового розвитку треба формулювати чітко і коротко, відображаючи кожну мету в конкретних показниках — цільових стратегічних нормативах. Такими нормативами в окремих аспектах фінансової діяльності підприємства можуть бути:

- середньорічний темп зростання власних фінансових ресур­сів, які сформовані із власних джерел;

- мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі ви­користаного капіталу підприємства; ,

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

- співвідношення оборотних і необоротних активів підприєм­ства;

- мінімальний рівень грошових активів, який забезпечує поточ­ну платоспроможність підприємства;

- мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

- граничний рівень фінансових ризиків у розрізі основних на­прямів господарської діяльності підприємства.

4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації. У процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх зовнішня і внутрішня узгодженість у часі.

Зовнішня узгодженість передбачає узгодження у часі реаліза­ції розроблених показників фінансової стратегії з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також з прогнозованими змінами кон’юнктури фінансового ринку.

Внутрішня узгодженість передбачає узгодження в часі основних цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності між собою.

5. Розроблення фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей етап формування фінансової стратегії є найбільш відповідальним.

Фінансова політика являє собою форму реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від фінансової стратегії в цілому фінансова політика формується лише за конкретними напрямами фінансової діяльності підприємства, які потребують забезпечення найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності.

Формування фінансової політики з окремих питань фінансової діяльності підприємства може мати багаторівневий характер. Так, наприклад, в рамках політики управління активами підприємства можуть бути розроблені політика управління оборотними і необоротними активами. У свою чергу, політика управління оборотними активами може включати як самостійні блоки політику управління окремими її видами.

Система формування фінансової політики підприємства за основними аспектами його фінансової діяльності в рамках загальної фінансової стратегії складається з таких структурних елементів:

Політика управління активами з питань:

формування активів;

управління оборотними активами, у тому числі:

а) управління запасами;

б) управління дебіторською заборгованістю;

в) управління грошовими активами;

г) фінансування оборотних активів.

управління необоротними активами, у тому числі:

а) управління основними засобами;

б) управління нематеріальними активами;

в) фінансування необоротних активів.

Управління капіталом з питань:

формування структури капіталу;

управління власним капіталом;

управління позиковим капіталом.

Політика управління інвестиціями (інвестиційна політика):

управління реальними інвестиціями: у тому числі:

а) управління капітальними інвестиціями;

б) управління інноваційними інвестиціями.

політика управління фінансовими інвестиціями; у тоїйу числі:

а) формування портфеля грошових інструментів інвестування;

б) формування портфеля фондових інструментів інвестування.

Політика управління грошовими потоками з питань:

а) управління операційними грошовими потоками;

б) управління інвестиційними грошовими потоками;

в) управління фінансовими грошовими потоками;

г) управління прибутком та його складовими.

Політика управління фінансовими ризиками з питань:

а) уникнення фінансових ризиків;

б) диверсифікація фінансових ризиків;

в) хеджування фінансових ризиків.

Політика антикризового фінансового управління з питань:

а) фінансової стабілізації підприємства;

б) санації підприємства.

6. Розроблення системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії. У системі цих заходів передбачається формування на підприємстві «центрів відповідальності» різних типів; визначення прав, обов’язків та міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності; розроблення системи стимулювання працівників за їх внесок у підвищення ефективності фінансової діяльності.

7. Оцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії. Вона є завершальним етапом розроблення фінансової стратегії підприємства і проводиться за такими основними параметрами:

- узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. При цьому виявляється ступінь узгодження цілей, напрямів та етапів у реалізації фінансової стратегії;

- узгодження фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища. Під час цієї оцінки визначається, якою мірою розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегме'нтів;

- внутрішня збалансованість фінансової стратегії. Під час такого оцінювання визначається, якою мірою узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; наскільки ці цілі і нормативи кореспондують зі змістом фінансової політики з окремих аспектів фінансової діяльності; якою мірою узгоджені між собою за напрямами і в часі заходи з забезпечення реалізації фінансової стратегії;

- можливість реалізації фінансової стратегії. У процесі такого оцінювання передусім розглядаються потенційні можливості підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій завдань реалізації фінансової стратегії;

- оптимізація рівня ризиків, пов ’язаних з реалізацією фінансової стратегії. У даному разі необхідно визначити, якою мірою рівень прогнозних фінансових ризиків, пов’язаних із діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників та відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, якою мірою рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства;

- ефективність розробленої фінансової стратегії. Результативність фінансової стратегії може бути оцінена насамперед на підставі прогнозних розрахунків. Поряд з цим можуть бути оцінені і нефінансові-результати реалізації розробленої стратегії — зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (у процесі створення «центрів відповідальності»); підвищення рівня матеріальної і соціальної забезпеченості фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результатами фінансової діяльності; більш високого рівня технічного оснащення їх робочих місць).

Розроблення та практична реалізація фінансової стратегії і фінансової політики з найбільш важливих питань фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.

Стратегічний фінансовий менеджмент — це управління інвестиціями. Він пов’язаний з реалізацією обраної стратегічної мети і передбачає:

— фінансову оцінку проектів вкладення капіталу;

— відбір критеріїв прийняття інвестиційних рішень;

— вибір оптимального варіанта вкладення капіталу;

— визначення джерел фінансування.

Оцінка інвестицій здійснюється за допомогою різних критеріїв. Наприклад, капітал вигідно вкладати, якщо: прибуток від вкладення капіталу в проект перевищує прибуток від депозиту; рентабельність інвестицій перевищує рівень інфляції; рентабельність даного проекту з урахуванням фактору часу вища, ніж рентабельність інших проектів.

У стратегічному менеджменті широко використовуються такі прийоми, як капіталізація прибутку, дисконтування капіталу, компаундинг, прийоми зниження ступеня фінансового ризику.

Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент — це оперативне управління готівкою. Готівка виражається показником «каш флоу» (Cash Flow).

Управління готівкою спрямоване, по-перше, на забезпечення такої суми грошових коштів, якої буде достатньо для виконання фінансових зобов’язань; по-друге, на досягнення високої дохідності від використання тимчасово вільних грошових коштів як капіталу.

Окрім стратегії, для підприємства важливо розробити раціональну тактику фінансового менеджменту.

Тактика фінансового управління підприємством має включати процес планування та прогнозування основних фінансових рішень щодо формування та використання усіх видів фінансових ресурсів, вжиття комплексу заходів щодо максимізації прибутковості підприємства. Зокрема, до тактики фінансового менеджменту належить вирішення питань контролю та регулювання руху грошових коштів, мобілізації та розподілу фінансового капіталу, визначення фінансових ризиків та факторів, що впливають на прибуток підприємства.

Цільовими завданнями тактики фінансового менеджменту на підприємстві незалежно від виду діяльності та форми власності мають бути такі:

- максимізація прибутку підприємства за рахунок систематичного пошуку резервів його зростання;

- максимізація власного капіталу підприємства;

- оптимізація руху грошових коштів;

- систематичне та якісне планування і прогнозування фінан­сових ресурсів підприємств на основі аналізу їх формування та використання за ретроспективний період;

- систематичне зміцнення фінансової стійкості підприємства на основі його фінансового оздоровлення;

- підвищення платоспроможності та конкурентоспроможності підприємства;

- забезпечення ліквідності балансу підприємства;

- оцінювання фінансового стану підприємства;

- підвищення ефективності використання майна підприємства;

- забезпечення ділової активності підприємства;

- оптимізація цін на продукцію та послуги підприємства;

- оптимізація управління фінансовими ресурсами підприємст­ва та його інвестиційною діяльністю;

- прискорення обертання оборотних коштів;

- посилення фінансового контролю та внутрішнього аудиту діяльності підприємства;

- забезпечення нормальних співвідносин з бюджетом, банка­ми, партнерами підприємства.

Тактичні завдання фінансового управління підприємством здійснюють фінансові служби підприємств, зокрема фінансові менеджери. Саме вони мають визначати завдання у галузі фінансів та фінансову політику підприємства; здійснювати систематичний аналіз планування та прогнозування фінансових показників; обґрунтовують найвигідніші варіанти інвестиційних рішень; вживають заходів щодо оптимізації структури майна та капіталу підприємства; здійснюють поточне управління формуванням та використанням фінансових ресурсів.

Виконання тактичних завдань фінансово-господарської діяльності підприємства його фінансовою службою забезпечує регулювання фінансових відносин керівництва цього підприємства з зайнятими на ньому працівниками; з його структурними підрозділами (цехами, відділами); з постачальниками та дебіторами; з державним та місцевими бюджетами; з банками та іншими кредиторами; з біржами (фондовими, валютними, майно­вими, товарними); з іншими організаціями, підприємствами та установами.

Тактичні цілі та завдання фінансового менеджменту реалізуються в ході професійної діяльності фінансової служби, спрямованої на управління фінансово-господарською діяльністю підприємства із застосуванням сучасних методів управління.

Тактика фінансового менеджменту реалізується через:

- розроблення та реалізацію фінансової стратегії підприємства із використанням відповідних фінансових інструментів;

- прийняття фінансових рішень, визначення конкретних шляхів їх практичного здійснення;

- інформаційне забезпечення фінансового управління підприємством;

- оцінювання варіантів інвестування та формування портфеля інвестицій підприємства;

- оцінювання доцільності усіх видів витрат підприємства, зо­крема витрат на формування капіталу;

- фінансове планування, прогнозування і контроль;

- організацію роботи фінансової служби підприємства.

Отже, у процесі вирішення тактичних завдань фінансового менеджменту оцінюється ефективність роботи підприємства, вживаються заходи щодо прискорення обертання його капіталу, підвищення продуктивності, оцінюються можливі фінансові ризики і вигідність варіантів вкладання коштів.

У кінцевому підсумку виконання тактичних завдань фінансового менеджменту дасть можливість обґрунтувати прийняття конкретних рішень щодо забезпечення найефективнішого використання фінансових ресурсів, оптимізацію джерел їх формування, як зовнішніх, так і внутрішніх.

Роль тактики фінансового менеджменту в управлінні підприємством визначається тим, що'вона охоплює усі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства і відображає в кінцевому підсумку вплив багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів.

У рамках єдиної фінансової політики і тактики підприємства здійснюється пошук джерел фінансування його фінансових ресурсів та їх розподіл між структурними підрозділами підприємства.

Конкретні форми та методи здійснення фінансової політики і тактики підприємства багатогранні. Найважливішими з них є розподіл та перерозподіл прибутку, фінансування і кредитування діяльності підприємства та його структурних підрозділів, визначення структури та характеру внутрішньофірмових фінансових операцій і розрахунків.

Розроблення та практична реалізація фінансової політики і тактики підприємства відіграють важливу роль у загальному механізмі управління підприємством.