Сутність і зміст економічної безпеки підприємства
Логічним продовженням і конкретизацією положень Концепції економічної безпеки України є визначення змісту категорії економічної безпеки підприємства, її структури і показників оцінки. Необхідність вирішення цієї проблеми і напряму рішення щодо особливостей національної економіки мають відповідне обґрунтування у вітчизняній та світовій теорії і практиці.
Що стосується терміну «економічна безпека підприємства», то часто його ототожнюють із захистом від різноманітних економічних злочинів (крадіжки, шахрайство, промислове шпигунство, інформаційна безпека, комерційна таємниця). Однак на практиці це поняття значно ширше. |
Рівень економічної безпеки підприємства ґрунтується на тому, наскільки ефективно службам підприємства вдається вирішувати завдання з виявлення, запобігання, нейтралізації, припинення, локалізації, відбиття і знищення загроз, а також усунення збитків від негативних впливів на ріні аспекти економічної безпеки. Допомогти вирішити ці завдання й покликана система забезпечення економічної безпеки підприємства.
Отже,економічна безпека підприємства –це найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому.
Таке розуміння економічної безпеки підприємства показує, що виробниче підприємство знаходячись у ситуації невизначеності, непередбачуваності, зміни як внутрішніх умов господарювання, так і зовнішніх (політичних, економічних, правових тощо) приймає ризикові рішення в умовах твердої конкуренції, домагається запобігання, ослаблення чи захисту від існуючих чи прогнозованих загроз і небезпек та що в даних умовах воно забезпечує досягнення цілей бізнесу.
Для своєї економічної безпеки підприємство використовує сукупність власних корпоративних ресурсів.
Корпоративні ресурси – це фактори бізнесу, що використовуються власниками і менеджерами підприємства для виконання цілей бізнесу.
Серед них виділимо ряд найважливіших ресурсів.
1. Ресурс капіталу. Акціонерний капітал підприємства в поєднанні з позиковими фінансовими ресурсами є кровоносною системою підприємства і дає змогу купувати і підтримувати інші корпоративні ресурси, первісно відсутні у засновників даного підприємства.
2. Ресурс персоналу. Менеджери підприємства, штат інженерного персоналу, виробничих робітників і службовців з їхніми знаннями, досвідом і навичками є основною провідною і спонукальною ланкою, що поєднує в одне ціле всі фактори даного бізнесу, забезпечуючи проведення у життя ідеології бізнесу, а також досягнення цілей бізнесу.
3. Ресурс інформації й технології. Інформація, що стосується усіх сторін діяльності підприємства, є нині найбільш цінним і дорогим з ресурсів підприємства. Саме інформація про зміну політичної, соціальної, економічної та екологічної ситуації, зміни на ринках підприємства, науково-технічна і технологічна інформація, конкретні ноу-хау, що стосуються певних аспектів даного бізнесу, нове в методах організації і управління бізнесом дають можливість підприємству адекватно реагувати на будь-які зміни зовнішнього середовища, ефективно планувати і здійснювати свою господарську діяльність.
4. Ресурс техніки і обладнання. На основі фінансових, інформаційно-технологічних і кадрових можливостей, що має підприємств, воно купує технологічне та інше обладнання, необхідне, на думку менеджерів підприємства, і доступне, виходячи з наявних ресурсів.
5. Ресурс прав. З розвитком цивілізації, вичерпанням природних ресурсів і підвищенням цінності нематеріальних активів різко зросла роль ресурсу права. Цей ресурс виключає права на використання патентів, ліцензій і квот на використання природних ресурсів, а також експортні квоти, права на користування землею. Цей ресурс дозволяє підприємству залучитися до використання передових технологічних розробок, не проводячи власних наукових досліджень, що дорого коштують, а також отримати доступ до виключних можливостей розвитку бізнесу.
Головною метою економічної безпекипідприємства є його стійке й максимально ефективне функціонування в даний час та забезпечення високого потенціалу розвитку і зростання підприємства в майбутньому. Найбільш ефективне використання корпоративних ресурсів підприємства досягається шляхом запобігання загрозам функціонування підприємства і досягненню таких основних функціональних цілей:
1) забезпечення високої фінансової ефективності роботи підприємства, його фінансової стійкості та незалежності;
2) забезпечення технологічної незалежності підприємства і досягнення високої конкурентоспроможності його технологічного потенціалу;
3) висока ефективність менеджменту підприємства, оптимальність і ефективність його організаційної структури;
4) високий рівень кваліфікації персоналу, його інтелектуальних якостей, ефективність наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок;
5) високий рівень екологічності роботи підприємства, мінімізація руйнівного впливу результатів виробничої діяльності на стан довкіллі;
6) якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;
7) забезпечення захисту інформаційного середовища, комерційної таємниці, досягнення високого рівня інформаційного забезпечення роботи всіх служб;
8) забезпечення фізичної безпеки персоналу підприємства, його капіталу, майна, комерційних інтересів.
Метою системи безпеки підприємства є виявлення і запобігання як зовнішніх, так і внутрішніх загроз і небезпек, забезпечення захищеності діяльності підприємства і досягнення ним цілей бізнесу. Домогтися поставленої мети можна на основі рішення комплексу завдань, найважливішими з яких є наступні:
- виявлення реальних і прогнозування потенційних небезпек і загроз;
- визначення способів їхнього запобігання чи ослаблення, ліквідація наслідків їхнього впливу;
- встановлення сил і засобів, необхідних для забезпечення безпеки підприємства;
- організація взаємодії з правоохоронними і контрольними органами з метою запобігання і припинення правопорушень, спрямованих проти інтересів підприємства;
- створення власної служби безпеки підприємства тощо.
Необхідність постійного дотримання економічної безпеки порозумівається об'єктивно коштує перед кожним суб'єктом господарювання задачею забезпечити стабільне функціонування і досягнення головної мети своєї діяльності. Рівень економічної безпеки визначається тим, наскільки ефективно його керівництву і фахівцям (менеджерам) удається запобігти можливі погрози й усунути збиток від негативних впливів на ті чи інші складові економічній безпеці. Джерелами негативних впливів можуть бути:
1) усвідомлені чи неусвідомлені дії окремих посадових осіб і суб'єктів, що хазяюють, (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємства-конкурентів);
2) вплив найрізноманітніших об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури, наукові відкриття і технологічні розробки, форс-мажорні обставини і т.п.).
У залежності від їхньої суб'єктної обумовленості фактори негативного впливу на економічну безпеку можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, що виникають без участі і мимо волі конкретного чи підприємства його окремих працівників, а суб'єктивні – є наслідком неефективної роботи підприємства в цілому чи його працівників (насамперед керівників і функціональних менеджерів).
Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 436;