Елементи системи соціально-економічної безпеки підприємства

З трансформаційних процесів в економіці видно, що проблеми економічної безпеки підприємств і організацій є дуже актуальними. Це потребує їх подальшого розроблення, обґрунтування наукового апарату, винаходу методів забезпечення економічної безпеки на різних рівнях економіки. З цією метою важливим завданням є визначення складу економічної безпеки підприємства і встановлення способів обчислення рівня безпеки.

Аналіз наукових публікацій вітчизняних та іноземних вчених свідчить про такий склад соціально-економічної безпеки (рис. 27.3).

Рис. 27.3. Складові соціально-економічної безпеки підприємства

Розглянемо більш докладно кожну із складових соціально-економічної безпеки підприємства.

Фінансова складова. Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки фінансова складова вважається вирішальної, оскільки в ринкових умовах господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.

Першим етапом оцінки даної складової є визначення переліку загроз, що включають:

- внутрішні негативні впливи (неефективне фінансове планування і управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова і кадрова політика);

- зовнішні негативні впливи (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова й інша форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);

- форс-мажорні обставини (стихійні лиха, страйки, військові конфлікти) і обставини, що наближаються до форс-мажорного (несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, значна різка зміна курсу валют і т.п.).

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складовий економічної безпеки підлягають належному аналізу:

1) фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) – платоспроможність, фінансова незалежність, структура, використання капіталу і прибутку;

2) конкурентний стан підприємства (організації) на ринку – частка ринку, який володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

3) ринок цінних паперів підприємства (організації) – оператори й інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складовий економічної безпеки є планування (включаючи і бюджетне) комплексу необхідних заходів і оперативна їхня реалізація в процесі здійснення тим чи іншому суб'єкту господарювання фінансово-економічної діяльності.

Інтелектуальна і кадрова складова.Належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелектуального потенціалу і професіоналізму. Охорона інтелектуальної і кадрової складової економічної безпеки охоплює два взаємозалежних і в той же час самостійні напрямки діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання:

перше – орієнтоване на роботу з персоналом фірми, на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

друге – націлене на збереження і розвиток інтелектуального потенціалу, тобто на охорону сукупності прав на інтелектуальну власність (у тому числі на патенти і ліцензії), а також на використання накопичених знань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).

Першою стадією процесу забезпечення цієї складовий економічної безпеки є оцінка загроз негативних впливів і можливого збитку від таких впливів. Основні негативні впливи на соціально-економічну безпеку – недостатня кваліфікація працівників тих чи інших структурних підрозділів, їхнє небажання чи нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути обумовлено низьким рівнем управління персоналом, відсутністю коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним їх витратою.

Процес планування і управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня безпеки, повинний охоплювати організацію підбора, наймання, навчання і мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні і моральні стимули, забезпечення соціальними благами, заходи щодо підвищення престижності професії, посиленню в ній творчого початку.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня безпеки є оцінка ефективності заходів, здійснюваних шляхом зіставлення загальної величини витрат на попереджувальні заходи і втрат для підприємства (організації).

Техніко-технологічна складова. Процес охорони техніко-технологічної складової безпеки, як правило, передбачає здійснення декількох послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій виробництва продукції, що відповідає профілю даного підприємства (збір і аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, що випускають аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації з нових розробок у даній галузі, а також щодо технологій, здатних зробити прорив на галузевий технологічний ринок).

Другий етап включає аналіз застосовуваних на даному підприємстві технологічних процесів і пошук внутрішніх ресурсів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі концентрують зусилля на аналізі товарних ринків по профілю продукції, що випускається підприємством, і ринків товарів-замінників, а також на оцінці перспектив розвитку ринків виробленої підприємством продукції і прогнозування можливої специфіки технологічних процесів для випуску конкурентноздатних товарів.

Четвертий етап звичайно присвячується розробці технологічної стратегії розвитку підприємства, що включає:

1) виявлення перспективних товарів із групи (номенклатури, асортименту), виготовленої підприємством;

2) планування комплексу технологій для виробництва перспективних товарних позицій;

3) бюджетування технологічного розвитку підприємства на основі оптимізації витрат і вибору альтернативи: проведення власних чи розробок придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;

4) розробка загального плану технологічного розвитку підприємства (з відображенням у ньому вибору альтернативного варіанта, термінів і обсягів фінансування, відповідальних виконавців);

5) складання плану власних корпоративних НДДКР відповідно до плану технологічного розвитку.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення його господарської й іншої діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати реалізації заходів щодо забезпечення техніко-технологічної складової безпеки на основі спеціальної карти розрахунків ефективності здійснення таких заходів.

Як додаток до плану забезпечення техніко-технологічної складової безпеки потрібно розробити планову карту розрахунку ефективності заходів з виділенням необхідних прогнозованих показників. У такій карті, як правило, указуються: вартість відверненого збитку від негативних впливів, витрати на реалізацію заходів щодо запобігання очікуваного збитку і забезпеченню техніко-технологічної безпеки підприємства (організації) із указівкою функціональних підрозділів, відповідальних за реалізацію пропонованого комплексу мір, а також можливі значення одиничного функціонального критерію (коефіцієнта) ефективності прийнятих заходів для забезпечення цієї складовий ЕБП.

Політико-правова складова. Загальний процес забезпечення політико-правової складової безпеки здійснюється в такий спосіб.

Насамперед детально аналізують погрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, виходячи з можливих причин їхнього виникнення. Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів на цю складову безпеки можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичних служб підприємства (організації) і помилки в підборі персоналу цих служб;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення бізнесу;

в) небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище бізнесу. Останнє звичайно виявляється в слабкому правовому проробленні договірних відносин підприємства зі своїми партнерами, неефективному плануванні юридичного забезпечення бізнесу-діяльності підприємства (організації).

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів звичайно мають двоякий характер:

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можуть бути віднесені: а) зіткнення інтересів різних суспільних груп (шарів) населення по економічних, національних, релігійних і інших мотивах; б) військові конфлікти (дії); в) економічні і політичні кризи світового (міжнародного) характеру. В другій групі причин звичайно виділяють: а) здійснення політичних і інших цілей партіями, що знаходились у влади, (суспільними рухами); б) зміна положень діючого законодавства з питань власності, господарського і трудового права, оподатковування і т.п.

Інформаційна складова.На кожному підприємстві (в організації) відповідні служби виконують функції, що характеризують процес інформаційної складовий безпеки. До основних відносяться такі функції:

1. Збір усіх видів інформації, що має відношення до діяльності підприємства чи іншого суб'єкта господарювання (інформація з усіх видів ринків, щодо політичних подій і тенденцій макроекономічного розвитку світової і національної економіки; науково-технічна інформація; нові законодавчі і нормативні документи, що регулюють діяльність підприємств і організацій).

2. Аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних, по специфічних і загалькорпоративних проблемах) організації робіт.

3. Прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві, у країні й у світі щодо конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об'єктів виробництва і технологічного розвитку даного чи підприємства даної організації).

4. Оцінка рівня безпеки по всім складовим і в цілому, розробка рекомендацій з підвищення його рівня на даному суб'єкті господарювання.

5. Інші види діяльності по забезпеченню інформаційної складовий ЕБП (зв'язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу фірми, зашита конфіденційної інформації).

На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються по джерелах їхнього формування (виникнення). У зв'язку з цим прийнято виділяти:

- відкриту офіційну інформацію;

- достовірну несекретну інформацію, одержувану з неформальних контактів співробітників фірми з носіями такої інформації;

- конфіденційну інформацію, одержувану шляхом несанкціонованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів щодо забезпечення інформаційної складовий безпеки включає визначений комплекс робіт:

а) збір різних видів інформації, здійснюваний через офіційні канали, контакти з використанням різноманітних джерел відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних коштів;

б) обробка і систематизація отриманої інформації, проведені відповідної службою підприємства (організації) з метою упорядкування для подальшого більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації і досьє, внутрішні бази даних і каталоги;

в) аналіз отриманої інформації, що включає всебічну обробку даних, що надійшли, з використанням різних технічних коштів і методів аналізу. У процесі проведення аналітичних робіт виконують прогнозні розрахунки по всіх аспектах інформаційної діяльності і можливих варіантів поводження середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання;

г) захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

- заходи щодо захисту суб'єктів господарювання від промислового шпигунства з боку чи конкурентів інших юридичних і фізичних осіб;

- технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу зацікавлених осіб до закритої інформації;

- збір інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигунства і проведення необхідних превентивних дій з метою припинення таких спроб;

д) зовнішня інформаційна діяльність, що направляють на створення в суспільстві сприятливого іміджу підприємства (організації) і протидія спробам нанести шкоду репутації даної фірми шляхом поширення про неї неправдивої (помилкової) інформації.

Екологічна складова. Проблема забезпечення екологічної безпеки суспільства з боку підприємства, що здійснює комерційну діяльність, може бути вирішена тільки шляхом розробки і дотримання національних (міжнародних) норм максимально припустимої концентрації шкідливих речовин, що попадають у навколишнє середовище, і екологічних параметрів продукції, що випускається. Підприємства-продуценти добровільно не будуть здійснювати заходу щодо забезпеченню екологічного контролю за виробничими процесами і продукцією, що випускається, оскільки це зв'язано з додатковими витратами на очисні спорудження й екологічно чисті технології. Єдиним фактором, що спонукує підприємства до належного екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушення національного екологічного законодавства.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприємства можна представити у виді функції наступного типу:

де

Z – витрати на заходи щодо дотримання екологічних норм у відношенні технологічних процесів, випуску продукції;

Q – втрати від штрафних санкцій за порушення зазначених норм;

m – витрати від неприступності для продукції підприємства ринків держав з більш твердими нормами екологічної чистоти товарів.

При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично припустимої концентрації шкідливих речовин, установлені законодавством, а з іншого боку – рівень ефективності заході щодо забезпечення економічної складової безпеки.

На основі загальних стратегічних рекомендацій, розроблених за результатами аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс мір для розробки забезпечення екологічної складової безпеки у майбутньому. План забезпечення екологічної складової є частиною загального плану (програми) для досягнення належного рівня екологічної безпеки в цілому. Він має вид логічного сценарію здійснення необхідного комплексу мір у календарній послідовності з додатком розрахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової безпеки складається в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів щодо охорони екологічної складової безпеки на основі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації);

2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій з підвищення ефективності здійснюваних заходів;

3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

4) вибір пріоритетного сценарію на основі порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

5) передача обраного планового сценарію в складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, що здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) практичне здійснення запланованих мір у процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Силова складова. Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової безпеки залежать від ряду причин. Основними з них є:

- нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалювання маркетингових досліджень ринку і т.п.;

- кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів шляхом шпигунства, чи шахрайства розкрадання;

- некомерційні мотиви зазіхань на життя і здоров'я керівників і працівників підприємства (співробітників організації), а також на майно фірми.

Названі спонукальні мотиви можуть обумовити спроби негативного впливу у фізичному і моральному плані на працівників фірми. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних фахівців виникають звичайно в результаті зіткнення комерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів, конфліктних ситуацій між керівництвом підприємства (організації) і злочинними особами (угрупованнями), а також по політичних мотивах. Спроби морального тиску на працівників тієї чи іншої фірми, як правило, з метою здійснення ними дій, здатних спричинити за собою збиток економічної безпеки й ефективності функціонування підприємницької структури, здійснюється шляхом погроз фізичного знищення, нанесення шкоди здоров'ю, добробуту і репутації відповідальних працівників даної фірми. Виконавцями зазначених дій можуть бути представниками криміналітету, а також спеціально найняті для цього люди і навіть цілі організації.

В остаточному підсумку сукупність негативних впливів, що торкаються безпосередньо силову складову ЕБП, може бути коротко сформульована в такий спосіб:

- фізичний і моральний вплив, спрямований проти конкретної особистості;

- негативний вплив, спрямований на нанесення збитку майну і включаючи погрозу зменшення вартості активів і утрати фінансової незалежності фірми;

- негативні впливи на інформаційне середовище підприємства (організації), у тому числі у виді промислового шпигунства.

Зрозуміло, що необхідний рівень силової складової економічної безпеки конкретного суб'єкта господарювання відповідні служби фірми повинні підтримувати постійно.

Основні напрями комплексу заходів по усуненню відхилень від нормативів показників економічної безпеки підприємства за структурними складовими наведено у табл. 27.3.

Таблиця 27.3.

Заходи по усуненню відхилень від нормативів показників економічної безпеки