Фінансово-економічний аналіз як складова інтегральної ефективності функціонування підприємства

 

В умовах ринкових відносин,суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємства, оцінки ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошук шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємства може бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою більш ефективного функціонування підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають всі ці види діяльності підприємства.

 

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку, як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, іншими підприємствами та установами.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

об'єктивна оцінка динаміки і стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

 

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: бухгалтерського балансу (форма №1); звіту при фінансові результати (форма №2); звіту про рух грошових коштів (форма №3); звіту про власний капітал (форма №4); приміток до річної фінансової звітності (форма №5) тощо.

 

Інформація, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту і закриту (таємну). Інформація, яка міститься у бухгалтерській і статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою.

Наведені форми звітності розкривають різні аспекти діяльності підприємства і дозволяють проводити ретроспективний аналіз його діяльності (табл. 23.2).

 

 

Таблиця 23.2.

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Форма фінансової звітності Зміст Використання інформації
Форма №1 Баланс Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін у економічних ресурсах
Форма №2 Звіт про фінансові результати Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат
Форма №3 Звіт про власний капітал Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Форма №4 Звіт про рух грошових коштів Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Форма №5 Примітки до річної фінансової звітності Обрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова для П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпеченості її зрозумілості Оцінка та прогноз: облікової політики, ризиків або невпевненості, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання, діяльність підрозділів підприємства, тощо

 

До основних показників фінансового стану належать групи:

показники фінансової стійкості;

показники платоспроможності;

показники ділової активності;

показники ліквідності;

показники рентабельності.

Розглянемо сутність та методичні підходи до оцінки окремих складових фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства.

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого ризику.

До показників фінансової стійкості належать:

коефіцієнт автономії (незалежності) (Кавт), який характеризує ту частину зобов'язань, яка може бути покрита за рахунок власних коштів. Він визначається таким чином:

 

Кавт = граничне значення > 0,7 (23.1)

де

ВК – власні кошти підприємства, грн.;

М – майно підприємства (підсумок балансу), грн.;

коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) характеризує стійкість підприємства відносно зовнішніх коштів. Він визначається за формулою

 

Кфс = граничне значення ≤ 1 (23.2)

 

де

ВК – власні кошти підприємства, грн.;

ПК – позикові кошти підприємства, грн.;

коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (Кп.в.):

 

Кп.в.= граничне значення ≤ 0,3 (23.3)

 

де

ПК – позикові кошти підприємства, грн.;

ВК – власні кошти підприємства, грн.

 

Платоспроможність – це можливість підприємства розплатитися за своїми обов’язками.

Показники платоспроможності дають уявлення не тільки про платоспроможність фірми на даний момент, але й у разі надзвичайних подій:

коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) дає загальну оцінку, він показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань:

 

Кзл = , граничне значення 2–2,5   (23.4)

де

ОК – оборотні кошти підприємства, грн.;

КЗ – короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) (строгої ліквідності) є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яку частину заборгованості можна погасити поточними активами за мінусом запасів:

 

Кшл = граничне значення 0,7–0,8 (23.5)

де

ОК – оборотні кошти підприємства, грн.;

ВЗ – вартість запасів підприємства, грн.;

КО – короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

 

коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл) визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується по формулі:

 

Ктл = граничне значення 0,2–0,25 (23.6)

де

ГК – грошові кошти підприємства, грн.;

КФВ – короткострокові фінансові вкладення підприємства, грн.;

ЧДЗ – чиста дебіторська заборгованість підприємства, грн.;

КО – короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

 

Коефіцієнт термінової ліквідності є найбільш твердим критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості фірма може погасити найближчим часом.

 

Для аналізу використовуються також показники ділової активності підприємства, до яких належать:

коефіцієнт оборотності активів (Коа), що показує, скільки разів за період відбувається цикл виробництва і реалізації продукції. Він визначається за формулою:

 

Коа = (23.7)

де

ЧВР – чиста виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

СВА – середньорічна вартість активів підприємства, грн.

 

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кодз), показує скільки разів за досліджуваний період обернулася дебіторська заборгованість. Він розраховується за формулою

 

Кодз = (23.8)

де

ЧВР – чиста виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

ЧДЗ – чиста середньорічна дебіторська заборгованість підприємства, грн.

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз) показує, скільки оборотів продукції необхідно підприємству для погашення своїх зобов'язань:

 

Кокз = (23.9)

де

СРП – собівартість реалізованої продукції підприємства, грн.;

КЗ – кредиторська заборгованість підприємства, грн.

коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів (Комвз) характеризує швидкість реалізації даної групи активів:

 

Комвз = (23.10)

де

СРП – собівартість реалізованої продукції підприємства, грн.;

ВМВЗ – середньорічна вартість матеріально-виробничих запасів підприємства, грн.

 

Ліквідність – це ступінь покриття зобов’язань підприємства такими активами, термін перетворення яких в грошові кошти відповідає терміну погашення зобов’язань.

Оскільки деякі види активів обертаються в гроші швидше, інші – повільніше, необхідно групувати активи підприємства за ступенем їх ліквідності, тобто можливості їх обернення в грошові кошти. Активи за ступенем ліквідності групуються таким чином:

Найбільш ліквідні (А1) → грошові кошти на розрахунковому рахунку і в касі підприємства; короткострокові цінні папери. Швидкореалізовані (А2) → дебіторська заборгованість, депозити. Повільнореалізовані (Аз) → сировина і матеріали, готова продукція, незавершене виробництво. Важкореалізовані(А4) → основні фонди, нематеріальні активи.

Для визначення ступеня ліквідності підприємства частіше за все використовують баланс. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні розмірів коштів по активу, згрупованих за рівнем ліквідності з сумами зобов’язань по пасиву, згрупованих за термінами їх погашення.

Пасиви балансу за термінами їх погашення можна поділити таким чином:

Найбільш термінові зобов’язання (П1) → кредиторська заборгованість. Короткострокові пасиви (П2) → короткострокові кредити і займи. Довгострокові пасиви (П3) → довгострокові кредити і займи, орендні обов’язки тощо. Постійні пасиви (П4) → власні кошти за виключенням орендних обов’язків і заборгованості перед засновниками.

Основні положення даної методики зображені в табл. 23.2.

 

Таблиця 23.2.

Умови ліквідності балансу підприємств

Абсолютна ліквідність
Умови ліквідності Критерії Строки балансу Критерії Строки балансу
А1 ≥ П1 А1 Швидко реалізовані активи 220, 230, П1 Найбільш термінові зобов’язання 530, 540-600, 610
А2 ≥ П2 А2 Середньо реалізовані активи 150, 160, 170-210, П2 Короткострокові зобов’язання 500-520
А3 ≥ П3 А3 Повільно реалізовані активи 100-140, 270 П3 Довгострокові зобов’язання
А4 ≤ П4 А4 Неліквідні П4 Постійні пасиви 380, 430, 630
Поточна ліквідність
Пл. = (А1 + А2) - (П1 + П2) Пл. > 0 поточна ліквідність балансу
Пл. < 0 неліквідність балансу
Перспективна ліквідність = А3 - П3

 

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, та обов'язково виконується остання нерівність, що має глибоке економічне значення (наявність у підприємства власних оборотних коштів) і додержується мінімальна умова фінансової сталості. У випадку, коли одна або декілька нерівностей мають знак, протилежний, який зафіксовано в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної.

 






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 43; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.058 сек.