Методи оцінки вартості основних фондів

Оцінка основних фондів –це грошовийвираз їхньої вартості, який змінюється в зв’язку з довгостроковим функціонуванням і поступовим спрацюванням засобів праці.

Існують декілька видів оцінки основних фондів: первісна, відновна, залишкова, ліквідаційна, балансова.

Первісна вартість основних фондів– цевартість, яка включає витрати на зведення (спорудження) або придбання основних фондів, витрати на їх доставку й установку, інші витрати, яких зазнає підприємство для остаточного доведення даного об’єкту до стану готовності до експлуатації за призначенням.

Первісна вартість основних фондів (ПВ_оф) визначається за формулою:

,

(12.1)

де

В_придб – витрати на придбання, зведення (спорудження) основних фондів, грн.;

В_т – транспорті витрати на доставку основних фондів, грн.;

В_м – витрати на монтаж основних фондів, грн.

Існує декілька різних варіантів залучення основних коштів на підприємство. Залежно від цього і визначається первісна вартість залучених основних фондів:

- при внесенні засновниками в рахунок їх внеску в статутний капітал підприємства – за домовленістю сторін;

- виготовлених на самому підприємстві – виходячи з фактично зроблених витрат по зведенню (спорудженню) об’єкта основних фондів;

- придбаних за плату в інших підприємств або осіб – за ціною придбання цих об’єктів, включаючи витрати на доставку, монтаж, установку, налагоджування;

- отриманих від інших підприємств або осіб безкоштовно, а також як субсидії урядового органу – експертним шляхом, або за даними документів приймання-передачі;

- довгостроково орендованих – за домовленістю сторін.

Відновна вартість основних фондів – це вартість їхнього відтворення в сучасних умовах. Величина відхилення відновної вартості основних фондів від їх первісної вартості залежить від темпів прискорення науково-технічного прогресу, рівня інфляції та ін. Відновна вартість (ВВ_оф) визначається за формулою:

,

(12.2)

де

БВ_о – балансова вартість основних фондів, грн.;

К_і – коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт індексації залежить від рівня інфляції за попередній рік у країні. Він визначається за формулою:

,

(12.3)

де

І_і – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Індексація проводиться тільки в тому випадку, коли К_і > 1.

В умовах інфляції переоцінка основних фондів на підприємстві дозволяє:

- об’єктивно оцінити вартість основних фондів;

- більш точно визначити витрати на виробництво і реалізацію продукції;

- більш точно визначити величину амортизаційних відрахувань, достатню для відтворення основних фондів.

На території України відновлення вартості основних фондів підприємств національного господарства проводилася один раз – на 1 травня 1992 р., коли рівень інфляції у країні перевищив 110%.

Залишкова вартість основних фондів – це різниця між первісною (відновною) вартістю основних фондів і сумою зносу, якому піддаються основні фонди підприємства, тобто та частина вартості основних коштів, яка ще не перенесена на виготовлену продукцію. У загальному вигляді залишкова вартість (ЗВ_оф) визначається формулою:

,

(12.4)

де

ПВ_оф – первісна вартість основних фондів, грн.;

ВВ_оф – відновна вартість основних фондів, грн.;

З_оф – знос основних фондів, грн.

Варто відзначити, що при розрахунку залишкової вартості основних фондів застосовується показник первісної вартості. У випадку проведення відтворення основних фондів буде застосовуватись показник відновної вартості.

Оцінка основних фондів за залишковою вартістю необхідна для того, щоб знати їхній якісний стан (визначати коефіцієнти придатності і фізичного зносу), а також складати бухгалтерський баланс.

Залишкова вартість основних фондів на момент їхнього вибуття представляє собою ліквідаційну вартість.

Ліквідаційна вартість основних фондів – це сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних фондів після закінчення терміну його корисного використання та після відрахування витрат, пов’язаних із ліквідацією. Ліквідаційна вартість основних фондів визначається за формулою:

,

(12.5)

де

ОФ_лом – вартість основних фондів за ціною металолому, грн.;

ОФ_дем – вартість демонтажу основних фондів: зі знаком «-», якщо вона врахована у вартість лому та зі знаком «+», якщо не врахована, грн.

Балансова вартість основних фондів – це вартість основних фондів підприємства на початок розрахункового року з урахуванням змін, що відбулися з основними фондами підприємства протягом минулого року.

Балансова вартість основних фондів підприємства на початок розрахункового року (БВ_оф) обчислюється за формулою:

,

(12.6)

де

БВ_о – балансова вартість основних фондів на 1 січня попереднього року, грн.;

В_п – витрати на придбання нових основних фондів за рік, грн.;

В_рек – витрати на реконструкцію виробничих будинків і модернізацію устаткування за рік, грн.;

В_в – вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом року, що передував звітному, грн.;

АВ_о – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному, грн.

Для визначення балансової вартості виробничих основних фондів на початок наступного за звітним року необхідно враховувати абсолютні величини їхнього запровадження в дію і вибуття протягом звітного року, оскільки останні повинні діяти (не діяти) протягом усього наступного року незалежно від дати уведення чи вибуття основних фондів у звітному році.