Прямолінійний метод

Його сутність полягає у тому, що сума амортизації залежить тільки від терміну використовування об'єкта основних фондів. Річна норма амортизації (А_р) у вартісних показниках (грн.) визначається наступним чином:

,

(12.14)

де

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ЛВ_оф – ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Т – термін корисного використовування (кількість років) об'єкта основних фондів, років.

Перевагами прямолінійного методу амортизації є: простота розрахунків; можливість рівномірного розподілу амортизації, що є зручним для аналітичного обліку продукції. Недоліками методу рівномірної амортизації є: не враховується моральний знос об'єкту; не враховується чинник збільшення витрат на ремонт останніми роками експлуатації.

2. Метод зменшення залишкової вартостізаснований на тому, що новий об'єкт основних фондів дає найбільшу віддачу на початку терміну експлуатації. Річна норма амортизації визначається за такою формулою:

,

(12.15)

де

ЗВ_оф – залишкова вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Н_а.р. – річна сума амортизації, %.

У свою чергу, річна сума амортизації визначається:

,

(12.16)

де

ЛВ_оф – ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Т – термін корисного використовування (кількість років) об'єкту основних фондів, років.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом попереднього методу оскільки, норма амортизації за яким визначається як наведено вище, а річна сума амортизації визначається за формулою:

На.р. = ,

(12.17)

де

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ЛВ_оф – ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Т – термін корисного використовування (кількість років) об'єкту основних фондів, років.

Сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.

4. Кумулятивний метод (метод суми чисел).Цей методхарактеризується більш високими нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим її зниженням у другій половині. За даним методом річна сума амортизації визначається за формулою:

,

(12.18)

де

ЗВ_оф – залишкова вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

К_к – коефіцієнт кумуляції, який розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну експлуатації об'єкта на суму чисел років його використовування.

Приклад розрахунку коефіцієнту кумуляції для верстата із трирічним терміном експлуатації. Сума чисел першого, другого та третього років становить: 1+2+3=6. Визначаємо коефіцієнт кумуляції для кожного року експлуатації: Кк1 = 3/6; Кк2 = 2/6; Кк3 = 1/6. Розраховані коефіцієнти далі використовуються для визначення річної суми амортизації.

5. Виробничий метод.При виробничому методі амортизація визначається не як річна (як у попередніх методах), а як щомісячна сума амортизації, що розраховується за формулою:

(12.19)

де

V_м – щомісячний фактичний обсяг продукції, од.;

ВС_а – виробнича ставка амортизації, %.

Виробнича ставка амортизації визначається таким чином:

(12.20)

де

ПВ_оф – первинна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

ЛВ_оф – ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

V_заг – загальний обсяг продукції, який підприємство планує випустити за весь період експлуатації об'єкта, од.

До переваг виробничого методу нарахування амортизації відноситься відповідність нарахованої суми амортизації обсягу продукції. Недоліком є складність прогнозування обсягів випуску продукції.