Предмет, мета і завдання фізіології спорту

Визначення понять.

Фізіологія спорту – це наука, яка вивчає механізми адаптації організму до фізичних навантажень різної потужності і спрямованості з урахуванням віку, статі, стану здоровя, рівня тренованості, впливу факторів довкілля.

Адаптація– це пристосування організму до впливу факторів довкілля в тому числі до фізичних навантажень.

Термінова адаптація– це реакції фізіологічних систем організму на одноразові фізичні навантаження.

Довготривала адаптація – це формування системного структурно–функціонального сліду адаптації під впливом фізичнгих навантажень.

Історичний аспект фізіології спорту.Фізіологія спорту є порівняно новою наукою, яка виникла в кінці 19 століття. Перший підручник з фізіології фізичних вправ „Фізіологія фізичного навантаження” був написаний в 1889 році Фернандом Ла Гранжем. На початку 20 століття лауреат Нобелівської премії Арчибальд А.В. Хіл заклав основи сучасного розуміння процесів утоворення енергії при фізичних навантаженннях. Значний вклад в розвиток фізіології спорту внесли П.Ф. Леcгафт, Зімкін Н.В., Коц Я.М., Кучеров І.С., Яремко Є.О. та інші.

Мета фізіології спорту і м’язової діяльності полягає у дослідженні адаптації організму до фізичних навантажень на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному, органному, системному й організм енному рівнях.

Завдання фізіології спорту:

1.Дослідження термінових адаптаційних реакцій організму на фізичні навантаження різної спрямованості й потужності;

2.Вивчення закономірностей формування системного структурно–функціонального сліду адаптації організму до фізичних навантажень;

3.Наукове обгрунтування засобів і методів спортивного тренування;

4.Розробка засобів та методів стимулювання спеціальної фізичної працездатності спортсменів;

5.Розробка засобів та методів відновлення організму після фізичних навантажень;

6.Розробка критеріїв спортивної орієнтації й спортивного відбору на етапах багаторічної підготовки спортсменів.

Методи дослідження у фізіології спорту:

–фізіологічні спостереження – це фізіологічні методи які не передбачають втручання дослідника в перебіг адаптаційних фізіологічних процесів (пульсометрія, електрокардіографія, спірометрія, електроенцефалографія, динамометрія, велоергометрія та інші );

– фізіологічний експеримент – це сукупність фізіологічних методів, які передбачають втручання дослідника в перебіг адаптаційних процесів організму до фізичних навантажень.

Сучасні тенденції розвитку фізіології спорту( удосконалення методів тестування функціональної підготовки спортсменів з урахуванням специфіки різних видів спорту, розробка не інвазивних, телеметричних методів оперативного контролю за перебігом фізіологічних реакцій в організмі під впливом фізичних навантажень, реконструкція генетично обумовлених структурно – функціональних можливостей людини, розробка нових раціонів харчування та засобів стимулювання й відновлення фізичної працездатності ).