ІІІ. Термінологічний словник з гігієни

1. PWC ₁₇₀ – метод визначення фізичної працездатності людини шляхом знаходження величини потужності навантаження, при якій ЧСС= 170 уд/хв.

1. Антропометричні підходи в діагностиціздоров’я - визначення росто-вагових співвідношень, на підставі яких судять про здоров’я.
2. Білки– це органічні речовини, які служать основним пластичним матеріалом для побудови та оновлення клітин і тканин організму, беруть участь в утворенні ферментів, гормонів, антитіл.
3. Вітаміни- це група низькомолекулярних органічних біологічно активних сполук, які в організмі виконують роль каталізаторів – прискорювачів обмінних процесів. Вітаміни належать до незамінних факторів харчування, однак не являються джерелом енергії.
4. Вуглеводи – основне джерело енергії. Гігієнічними нормативами передбачається вміст вуглеводів у харчовому раціоні до 350-550 г, що забезпечує 56-57% його добової енергетичної цінності.
5. Гігієна- це наука, що вивчає закономірності впливу чинників оточуючого середовища на організм людини та громадське здоров’я з метою розробки гігієнічних нормативів, санітарних правил і заходів, які б забезпечили оптимальні умови для життєдіяльності, зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням.
6. Гігієна ФВіС– це наука про вплив факторів, пов’язаних із заняттям ФКіС на стан здоров’я людей
7. Гігієнічна норма рухової активності школярів – це науково обґрунтовані кількісні її параметри, які відповідають біологічній потребі ростучого організму в рухах і, реалізуючись в повсякденному житті, сприяють гармонійному фізичному розвитку, збереженню і укріпленню здоров’я школярів.
8. Гігієнічна оцінка уроку фізичної культури - передбачає проведення хронометражних спостережень (вступна, підготовча, основна і заключна частини), визначення загальної і моторної щільності уроку та зовнішніх ознак утоми, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб, дослідження рівня рухової активності та ступеня фізичної підготовленості, здійснення контролю за повітряно-тепловим режимом внутрішньошкільного середовища та оцінку правильності гігієнічного забезпечення уроку.
9. Гіпервітаміноз- розвивається при надмірному надходженні синтетичних вітамінів в організм, для нього характерним є нервове збудження, почервоніння шкіри, загальна слабкість, втрата сну.
10. Гіпергідратація – споживання води у більшій кількості, ніж звичайно.
11. Гіперкінезія - надмірна рухова активність, основною причиною якої є рання спортивна спеціалізація, веде до виснаження симпатоадреналової системи і зниження загального неспецифічного імунітету організму.
12. Гіповітаміноз –стан, який виникає у людини, яка не отримує достатньої кількості вітамінів; основними ознаками є погіршення самопочуття, швидка втома, спад працездатності, зниження захисних сил організму. Авітаміноз- стан, який виникає у людини при тривалій і повній відсутності у їжі будь якого вітаміну.
13. Гіпокінезія- обмеження кількості і об’єму рухів, пов’язаних з переміщенням тіла в просторі, обумовлене способом життя, особливостями професійної діяльності.
14. Дегідратація – втрата організмом води .
15. Діуретики – сечогінні речовини, що використовуються для зниження маси тіла ( для досягнення відповідної вагової категорії).
16. Жири –джерело енергії в організмі і поряд з тим виконують пластичну, захисну, терморегуляторну функцію, входять до складу оболонок клітин, нервової тканини, гормонів.
17. Загальна щільність уроку ФК— це співвідношення корисного часу, тобто часу, що був витрачений на виконання різних рухів, показ фізичних вправ та їх пояснення вчителем, шикування та перешикування, а також прибирання спортивного реманенту до загальної тривалості заняття. Відповідно до гігієнічних вимог її величина має становити не менше, ніж 80 %.
18. Загартування– це система гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення резистентності організму до несприятливих впливів різних метеорологічних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації, пониженого атмосферного тиску).
19. Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних недоліків
20. Здоров’я – це такий психофізіологічний стан людини, який характеризується не тільки відсутністю патологічно змінених окремих органів і систем, але і такими функціональними резервами організму людини, які є достатні для її ефективної біологічної і соціальної адаптації та збереження високої фізичної і розумової працездатності.
21. Здоровий спосіб життя – це оптимальний руховий режим, загартування, раціональне харчування, раціональний режим життя (праці та відпочинку), відсутність шкідливих звичок.
22. Здоровий спосіб життя – це спосіб життєдіяльності, спрямований на збереження і покращення здоров’я людей.
23. Кіфоз – природній грудний вигин хребта з випуклістю назад.
24. Кіфотичний хребет-характеризується сильно вираженимишийною і поперековою кривизною.
25. Коефіцієнт зношування білка – це кількість білка, що розпалась в організмі при вживанні безбілкової їжі (в середньому для дорослої людини масою 70 кг ця величина становить 13-30 г на добу).
26. Критичні періоди розвитку - стрибкоподібні моменти розвитку цілого організму, окремих його органів і тканин, що жорстко контролюються генетично. З ними частково збігаються так звані сенситивні періоди.
27. Лордоз – шийний фізіологічний вигин хребта, який направлений опуклістю вперед.
28. Лордотичний хребет-характеризується незначною шийною кривизною і сильно вираженою поперековою.
29. Моторна щільність уроку ФК - це співвідношення часу, витраченого на виконання різних рухів, до загальної тривалості заняття. Згідно з гігієнічними нормативами її величина не повинна складати менше, ніж 60 %.

31. МСК – максимальне споживання кисню людини, визначають при ступінчасто зростаючому велоергометричному навантаженні, дозволяє судити про фізичну працездатність, а відповідно і резерв здоров’я .

1. Неповноцінні білки – білки, в яких відсутня одна або кілька незамінних амінокислот (валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, триптофан, треонін, фенілаланін, аргінін, та гістидин).
2. Неспецифічний ефект загартування - проявляється в оздоровчому впливі на організм.
3. Пікова ЧСС – найбільша ЧСС, яка не може бути перевищена в процесі заняття.
4. Плоскостопість - деформація, яка полягає в частковому або повному опущенні повздовжнього або поперечного (іноді обох) склепінь стопи.
5. Повноцінні білки - містять всі незамінні амінокислоти, які не синтезуються в організмі.
6. Повторний максимум – це спосіб дозування фізичних вправ, який базується на максимальній кількості повторів даної вправи, яку може виконати дана особа за певний проміжок часу (30с).
7. Порогова ЧСС – це найменша ЧСС (інтенсивність), нижче якої не виникає тренувального ефекту.
8. Постава – це звичне положення тіла людини під час ходьби, стояння, сидіння або роботи.
9. Психогігієна – сучасна наука, що вивчає проблему психічного здоров’я та впливу на нього різноманітних факторів навколишнього середовища і розробляє заходи, спрямовані на збереження і зміцнення психічного здоров’я з метою забезпечення гармонійного психічного і духовного розвитку особистості.
10. Регідратація – відновлення запасів води в організмі.
11. Рухова активність – це сума рухів, що виконується людиною в процесі життєдіяльності.
12. Світловий коефіцієнт – це відношення загальної площі вікон до загальної площі підлоги.
13. Сенситивні періоди (періоди особливої чутливості) - виникають на базі критичних періодів, менше всього контролюються генетично, тобто періоди особливо сприйнятливі до впливів зовнішнього середовища, у тому числі педагогічних і тренерських.
14. СередняЧСС - відповідає середній інтенсивності навантаження даного заняття.
15. Сколіоз– бічне викривлення хребта, поділяється на лівобічний, правобічний і двобічний.

47. Соматичне здоров’я – фізичне (тілесне) здоров’я людини.

1. Соматометричні ознаки фізичного розвитку - довжина тіла й окремих його частин, маса, діаметри, обводи.
2. Соматоскопічні ознаки фізичного розвитку – ознаки, які оцінюють під час огляду (стан кістково-м'язового апарату, шкірних покривів, слизових, ступінь жировідкладення, форма грудної клітки, хребта, ніг, стоп, поява молочних зубів і заміна їх на постійні, ступінь статевого розвитку) ознаками.

50. Соматотип – тип тілобудови.

1. Специфічний ефект загартування - підвищення стійкості організму до впливу певних метеорологічних факторів під впливом загартовуючих процедур.
2. Фізичний розвиток — це сукупність морфологічних і функціональних властивостей організму, що характеризують процес його росту та формування.
3. Фізіологічна крива фізичних наванатажень— це графічне зображення реакцій провідних показників функціонального стану організму (ЧСС, АТ, частота дихання тощо) у відповідь на фізичні навантаження.
4. Фізіологічні підходи в діагностиці здоров’я – визначення динаміки провідних показників функціонального стану організму (ЧСС, АТ, ЧД…) під впливом фізичних навантажень.
5. Фізіометричні ознаки фізичного розвитку- ознаки, що характризують функціональний стан організму (життєва ємність легень, м'язова сила, кров'яний тиск, пульс).