Перекладні словники

Двомовні словники - словники перекладні. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу (з якої на яку - відображено у назві словника). Поруч із перекладом уміщено типові приклади вживання слів у різних значеннях, оскільки у різних мовах похідні значення відповідних слів не збігаються, хоча основне значення в них спільне. До того ж у різних мовах неоднакова система омонімів, тому на іншу мову такі слова перекладаються не одним, а кількома відповідними, наприклад:

лицо - укр. лице, обличчя, вид, особа;

залог - укр. застава (відати під заставу), запорука (запорука миру), стан (дійсний стан).

Українська лексикографія має чимало перекладних словників, серед них - словники "Русско-украинский словарь" та "Українсько-російський словник".

"Русско - украинский словарь" вийшов кількома виданнями. Вперше - у 1948 р. одним томом. У ньому зареєстровано 80 000 слів російською мовою, українських відповідників більше. Головний редактор словника - акад. Калинович М.Я., редактори - академіки Л.А. Булаховський, М.Т. Рильський. Друге видання словника було здійснено в 1968 р. у трьох томах. Російська частина словника нараховує близько 120 000 слів. Головний редактор цього видання - акад. І.К. Білодід.

Зразки статей з останнього словника:

зеркало 1. дзеркало, реже люстро; уст., поэт. свічадо; уст. верцадло; 2. перен. дзеркало.

У 1975 р. у видавництві "Радянська школа" війшов "Русско – украинский словарь" Д.І. Ганича та І.С. Олійника, призначений для учнів середніх шкіл. У словнику вміщено понад 30 000 слів різних стилістичних груп. Словник витримав кілька видань.

Цими самими авторами було підготовлено й видано у 1990 р. "Русско-украинский и украинско-русский словарь" (К.: Вища шк.). І російська, й українська частина у реєстрі містять по 12 000 слів з перекладом їх на іншу мову.

У 1992 р. з’явився "Русско-украинский и украинско-русский словарь. Отличающаяся лексика", підготовлений колективом авторів у складі Л.І. Мацько, О.І. Сидоренко, С.В. Шевчук (К.: Вища шк.); у ньому зібрано слова російської мови, що перекладаються власне українськими словами, у другій частині подано переклад власне українських слів російською мовою. У додатках уміщено сталі російські вислови, відповідні їм українські, а також слова і вирази зі значенням часу, слова українського народного календаря.

Значним досягненням української лексикографії є шеститомний "Українсько-російський словник", виданий у 1953 - 1963 рр. Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР. Українська частина словника нараховує понад 120 000 слів. Головний редактор словника - чл.-кор. АН УРСР М.Т. Рильський.

У 1976 р. було випущено третім виданням однотомник "Українсько-російського словника" (відповідальні редактори Л.С. Паламарчук, Л.Г. Скрипник. - К.: Наук. думка). У ньому вміщено в українській частині близько 65 000 слів. Словник складений на основі названого вище шеститомного словника, розрахований на широке коло читачів, призначений для довідок при перекладах, читанні українських текстів різних жанрів.

Зразки статей з цього словника:

Дія – действие; воздействие, влияние; акт (театр.); обставина способу дії грам. обстоятельство образа действия; п’єса на три дії (театр), трехактная пьеса, пьеса в трех действиях (актах).

На основі словників-перекладачів існує вже чимало спеціалізованих автоматичних програм для перекладу з однієї мови на іншу. Якщо раніше на переклад однієї сторінки спеціаліст міг затрачати від 5 до 10 хвилин (наприклад, переклад з англійської на українську мову), то комп’ютерна програма робить це за лічені секунди, а людині залишається тільки підкорегувати результат автоматичного перекладача.

Більшість словників (не тільки вузькоспеціалізованих для системних адміністраторів та перекладачів) переведені в електронні форми. Так, можна швидко знайти відомості по конкретному історичному персонажу, переглянути його фотографію чи навіть почути запис його голосу тощо.

Мультимедійні словники, які сьогодні все більше і більше оточують сучасну людину економлять час і місце. Сучасний комп’ютер тепер легко може вміщувати у собі не один десяток Бібліотек імені Т.Шевченка, при чому пошук потрібної інформації настільки швидкий, що років 10-20 тому ці темпи видавалися б фантастикою.

Сучасна людина ніяк не може обійтися без словників. Якщо вона позбавляє себе цього джерела знань, вона одразу ж приречена бути відкинутою на задвірки мовного суржику, професійної некомпетентності, кар’єрного занепаду та деградації.