Особливості розвитку та розміщення галузей хімії органічного синтезу

Хімія органічного синтезу-це збірна назва галузей, які працюють на основі переробки вуглеводнів і тих синтетичних препаратів, що виходять з вуглеводнів, природного газу, нафти, вугілля. Орієнтується на вуглеводневу сировину, водні ресурси та енергетичну базу. Завершальна стадія вимагає певного економіко-географічного положення, трудових ресурсів, споживача та екологічний фактор.

Основними галузями є виробництво синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон.

Виробництво синтетичних смол і пластмас об’єднує підприємства, які на основі синтезу та інших видів хімічної обробки природних чи штучних матеріалів виготовляють високомолекулярні сполуки: різноманітні смоли, полімерні матеріали та вироби з них. Здебільшого синтетичні смоли використовуються для виготовлення хімічних волокон. Пластмаси-це конструктивні матеріали, які широко використовуються в різних галузях господарства, побуті.

Виробництво синтетичних смол і пластмас зосереджено там, де є в достатній кількості водні ресурси. Найбільшими виробниками є Донецьк (поліхлорвінілові смоли і пластмаси), Сєвєродонецьк (склопластики і пластмасові вироби), Луцьк, Запоріжжя, Лисичанськ, Сімферополь, Слов’янськ.

Виробництво хімічних волокон характеризується високою матеріало-, енерго- і водомісткістю. Хімічні волокна поділяються на штучні, що виробляються із целюлози і синтетичні, що виробляються із синтетичних смол. Вони використовуються в авіакосмічній техніці, автомобілебудуванні, побуті. Найбільші підприємства розташовані в Києві (Дарницький шовковий комбінат), Черкасах (штучний шовк), Чернігові (штучні волокна).

У структурі хімічних галузей виділяють так звану “тонку хімію” або хімію тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари), хіміко-фармакологічну та парфумерну галузі.

Лакофарбова промисловість виготовляє різні декоративно-захисні та оздоблювальні матеріали промислового та побутового призначення. Найбільшими центрами лакофарбової промисловості є Дніпропетровськ, Львів, Київ, Одеса.

Фотохімічна промисловість виготовляє кіно-, фотоплівки, рентгенівські плівки, магнітні стрічки, технічний і фотографічний папір. Основними центрами є Шостка (об’єднання “Свема”), Київ (фабрика “Фотон”).

Парфумерна промисловість зосереджена у Миколаєві, Харкові, Києві.

В останні роки інтенсивно розвивається хіміко-фармакологічна промисловість, підприємства якої виробляють синтетичні лікарські засоби, медикаменти, вітаміни, антибіотики, кровозамінники, готові лікарські препарати тощо. Сировиною для виготовлення ліків є продукція хімічних, коксохімічних, харчових та інших підприємств, а також лікарські рослини.

В Україні є Полтавський, Львівський, Донецький, Борщагівський та Дарницький хіміко-фармацевтичні заводи. Київське АТ “Індар” випускає інсулін (10 млн. флаконів у рік), київське ВАТ “Фармак”- препарати для лікування хвороб щитовидної залози (120 млн. таблеток на рік).

За нормативами Всесвітньої організації охорони здоров’я, країна з населенням понад 50 млн. чоловік для забезпечення власних потреб повинна мати на фармацевтичному ринку не менше 3000 найменувань медичних препаратів, самостійно забезпечувати потреби медицини потрібними ліками та вакцинами. Цим стандартам Україна поки що не відповідає. Вона виробляє понад 100 найменувань препаратів, з яких близько 80% виготовляється з імпортної сировини. Відсутність у необхідних обсягах власної сировини зменшує конкурентоспроможність українських ліків. За рахунок власного виробництва потреби ринку ліків задовольняються лише частково, тому Україна залежна від імпорту лікарських препаратів. Ефективнішим (до 70%) використанням наявних виробничих потужностей хіміко-фармацевтичної промисловості можливе у разі створення державою правових, економічних і організаційних умов для всіх учасників процесу розробки й освоєння нових лікарських засобів.