Особливості розвитку та розміщення галузей основної хімії

Основний продукт виробництва — сірчана кислота, найбільшим споживачем якої є так звана тукова промисловість (виробництво мінеральних добрив). Для виробництва сірчаної кислоти використовується самородна сірка Прикарпаття (Яворів і Роздол), сірка коксохімічних нафтопереробних заводів, сірчисті гази, які виділяються при металургійній переробці мідних, цинкових і нікелевих руд. Крім того, сірчанокислотні цехи зосереджені там, де є виробництво мінеральних, а саме фосфорних і азотних добрив (Суми, Одеса, Вінниця, Рівне, Горлівка). Виробництво сірчаної кислоти орієнтується на споживача через високу хімічну активність і низьку транспортабельність, оскільки перевозити її на великі відстані економічно невигідно.

Серед мінеральних добрив основне місце належить виробництву азотних добрив (сульфат амонію, аміачна селітра, аміачна вода тощо), що зосереджене поблизу центрів переробки коксу і природних газів. Сировиною для виробництва азотних добрив є кам’яне вугілля, коксові гази, природні горючі гази, буре вугілля. Так як коксових газів у природі не існує, тому галузь зосереджена там, де є відходи коксохімічної промисловості (Донбас, Придніпров’я, райони чорної металургії). Виробництво на основі природного газу зосереджене у Центральній і Західній Україні (Рівне-ВАТ ”Рівнеазот”, Черкаси-ВАТ”Азот”). Основними центрами є: Сіверськодонецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Запоріжжя.

Виробництво фосфатних добрив орієнтується на споживача. Сировиною для їх виробництва є апатити і фосфорити, які зосереджені в Кролевецькому (Сумська обл.) та Ізюмському (Харківська обл.) родовищах фосфоритів. Певна частина фосфорних добрив отримується з доменних шлаків заводу “Азовсталь”. Ця галузь в основному працює на привізній сировині (хібінських апатитах Кольського п-ва та казахських фосфоритах). Основні підприємства з виробництва фосфатних добрив зосереджені у костянтинівні (суперфосфатний цех), Одесі (суперфосфатний завод), Вінниці(ВАТ “Хімпром”, суперфосфатний завод), Сумах (ВАТ “Сумихімпром”, знефторені фосфати).

Виробництво калійних добрив орієнтоване на сировину і зосереджене в районах залягання родовищ калійних солей (Калуш, Стебник).В Україні склалися сприятливі передумови функціонування і розвитку калійної промисловості, зокрема потужні запаси та якісний склад руд. Родовища Передкарпаття є унікальними щодо сульфатного хімічного складу. Аналогічним складом характеризуються лише родовища Сицилії, які є практично вичерпаними. Основним споживачем (понад 90%) продукції калійної промисловості є сільське господарство. Калійні добрива необхідні для вирощування таких важливих для України сільськогосподарських культур, як цукровий буряк, кукурудза, яра пшениця.

Калійний завод концерну “Оріана” (Івано-Франківська обл.) проводить комплексну переробку всіх компонентів сировини. Крім мінеральних добрив, тут виробляється соляна кислота, гіпохлорит, хлор, карбомідні смоли, хлористий магній тощо.

Неабияке значення в основній хімії відводиться содовому виробництву, зокрема виготовленню кальцинованої та каустичної соди. Содове виробництво розміщене в районах видобування сировини, зокрема кухонної солі і вапняків. Найкращі умови для содового виробництва є Слов’янськ (Донецька обл.), Лисичанськ (Луганська обл.). У Криму на базі ропи Сиваша у м. Красноперекопську працює содовий комбінат з випуску каустичної соди. Таку ж саму соду виробляють у м. Калуш.