Запаси основних видів мінеральної сировини України (станом на 01.01.1999 р.; дані Геоінформу України)

Україна добуває і споживає близько 5 % обсягу світової мінерально-сировинної продукції. У ній добувалося до ЗО % марганцевої руди, 14 % залізної руди, 7 % кам'яного вугілля від світового обсягу. Україна має 60 % європейських запасів облицювального каміння.

На території України поширені основні групи корисних копалин. Це перш за все горючі корисні копалини (вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф); рудні (родовища заліза, марганцю, нікелю, титану, берилію, уранових руд, хрому, золота); нерудні (кам'яні солі, каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина, флюсові вапняки, будівельний камінь та ін.). Це забезпечує розвиток багатьох галузей промисловості, у тому числі металургійної, хімічної, видобувної, енергетичної, промисловості будівельних матеріалів та ін.

Корисні копалини України зосереджені в трьох структурних ярусах, що склалися протягом тривалої історії її геологічного розвитку:

1) докембрійському фундаменті платформи (залізна руда, хроміти, нікель, графіт, кам'яні будівельні матеріали та ін.);

2) платформному осадочному покриві (вугілля, нафта, газ, марганцеві руди та ін.);

3) осадочному, осадочно-метаморфічному і вулканічному комплексах складчастої зони (нафта, газ, озокерит, солі, рудопрояви поліметалів, кам'яні будівельні матеріали, мінеральні води)

Встановлено, що палеогеографічні умови окремих геологічних періодів були винятково сприятливі для нагромадження певних видів мінеральної концентрації, наприклад, у докембрійських породах зосереджені залізні руди, у девонських — нафта і сіль, у кам'яновугільних — вугілля, у палеогенових і неогенових — нафта, газ і буре вугілля.

Паливні корисні копалинив Україні зустрічаються в усіх геоструктурних областях. Родовища кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах.

Донецький кам'яновугільний басейн у межах України займає територію понад 50 тис. км2. Внаслідок геологорозвідувальних робіт площа басейну значно розширилася, і тепер Великий Донбас у межах України перевищує 150 тис. км2. Більш як 2/3 цієї площі знаходиться в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і частково в Харківській областях.

Вугленосність Донбасу пов'язана з відкладами середнього (88 %) та частково верхнього і нижнього (11%) карбону, в яких зосереджено понад 300 пластів вугілля. Потужність більшості робочих пластів не перевищує 1,2 м, рідко — 1,5 м. Загальні геологічні запаси в Українській частині Донбасу (до глибини 1800 м у шарах потужністю 0,6—1,2 м) становлять 109 млрд т. Тут видобувають коксівне, газове, жирне вугілля, антрацит та ін.

Донецьке кам'яне вугілля середньозольне, середньосірчане, малофосфорне. Більше 70 % добутого вугілля припадає на шари з пологим падінням. З 1949 р. освоюється Західний Донбас, в якому прогнозні запаси вугілля оцінюються в 24,5 млрд т.

Львівсько-Волинський басейн розташований у межах Галицько-Волинської западини, має площу 10 000 км2. Вугілля зосереджене в нижньому і частково в середньому відділах карбону шарами пересічної товщини 0,5—1,5 м (максимальна товщина 2,8 м) на глибині 250—750 м. Вугільні пласти залягають майже горизонтально або мають незначне падіння на захід. Вугілля сірчане, середньозольне, довгополум'яне і жирне. Загальні запаси вугілля тут визначаються в 1,8 млрд т.

Буре вугілля. Основним буровугільним басейном України є Дніпровський, або Правобережний, який займає площу близько 150 тис км2. Вугленосна товща приурочена до бучацьких відкладів. Вугілля залягає в зниженнях доеоценового рельєфу Українського щита на глибині 20—50 м, іноді більше 100 м. Загальні геологічні запаси Дніпровського буровугільного басейну оцінюються в 6,0 млрд т (балансові — 3,5 млрд т). Родовища бурого вугілля залягають у Коростишівському, Звенигородському, Златопільському, Кіровоградському і Олександрійському районах. Вугілля тут видобувають переважно відкритим способом. Вугілля середньо і високозольне, переважно середньосірчане. Родовища бурого неогенового вугілля місцевого значення відомі в Придністров'ї, Передкарпатті й Закарпатті, Харківській і Полтавській областях.

Горючі сланці відомі в Карпатах, на Поділлі, у Кримських горах, у Бовтишській структурі Українського щита, заповненій мезо-кайнозойськими відкладами, запасами кондиційних сланців.

Торф поширений у сучасних і давніх річкових долинах, переважно на Поліссі й у лісостепу. Його промислові запаси оцінюються в 3,5 млрд т, а загальна площа в 2,2 млн га. До 65 % запасів! торфу припадає на Українське Полісся, 30 % — на лісостепову зону, і з них більше половини — на її лівобережну частину.

З найбільших промислових родовищ торфу відомі: Озерянське і Морочне в Рівненській, Бучанське в Київській, Замглай і Неданчичі в Чернігівській, Ірдинське в Черкаській, Радехівське і Брюховиць-ке у Львівській областях.

В Україні родовища нафти і газу зосереджені в трьох нафтогазоносних областях:Карпатській, Дніпровсько-Донецькій, Кримсько-Причорноморській.

До Карпатської нафтової області належать Передкарпатський прогин, Українські складчасті Карпати, Закарпатська западина. Більшість нафтогазоносних родовищ приурочені до Передкарпатського прогину і знаходяться в Івано-Франківській і Львівській областях.

Нафтогазоносними в Передкарпатті є юрські, крейдові, палеогенові й неогенові відклади. Нафта і газ залягають на глибинах ВІД 100—150 до 2500 м і більше. Родовища нафти зосереджені переважно у внутрішній зоні Передкарпатського передового прогину. Тут знаходяться Долинське, Бориславське,Небелівське,Битківське,Старунське, Стрільбищенське промислові родовища. Відкрито Страшевицьке нафтове та Тинівське газове родовища. Газові родовища (їх виявлено більше ЗО) зосереджені переважно в зовнішній зоні Передкарпатського прогину: Угерське, Рудківське, Дашавське, Опарське, Більче-Волицьке, Калуське, Коханівське таін.

Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область охоплює Дніпровсько-Донецьку западину та прилеглі до неї окраїни Донбасу. Тут виявлено більше 50 нафтових, газових та нафтогазових родовищ у Полтавській, Харківській, Сумській, Чернігівській, Донецькій та Луганській областях. На неї припадає 80 % видобутку нафти і газу в Україні.

Нафтоносними тут є відклади девону, карбону, пермі, тріасу, юри. Велика кількість нафтоносних горизонтів, значна товщина осадочних відкладів (2,5—10 км) і різноманітність структур є важливою передумовою для виявлення нових родовищ. У Дніпровсько-Донецькій западині відомо понад 200 структур, перспективних для розвідування на нафту і газ. Велику роль у формуванні нафтових і газових родовищ відіграє соляна тектоніка. Як зазначав В.Г. Бондарчук (1963), у найбільш рухливих зонах соляні маси утворили куполи — діапіри, які прорвали осадочну товщу і виступили на денну поверхню: Висачківський, Роменський, Чорнухинський, Слов'янський та ін. Тому при вивченні нафтогазоносних структур, поряд зі структурно-літологічним, геофізичним, геохімічним методами, широко застосовується структурно-геоморфологічний аналіз, метод ландшафтного дешифрування аерокосмічних знімків.

Головними нафтовими родовищами є: Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське, Кибинцівське, Глинсько-Розбишівське в Полтавській, Качанівське, Рибальське в Сумській та Прилуцьке, Гнідицівське, Леляківське в Чернігівській областях. Байрацьке газове родовище (Полтавщина) є найбагатшим із відкритих за останні 15 років.

Кримсько-Причорноморська нафтогазоносна область займає Причорноморську западину, Переддобруджинський прогин, акваторію Азовського і частково Чорного морів. Тут виявлені більше 60 родовищ, у тому числі промислові газові родовища: Джанкойське, 1 лібовське, Стрілківське, нафтогазові (Жовтневе) в Степовому Криму. Вони приурочені до крейдових, палеогенових і частково неогенових відкладів, розвідані на глибинах до 2500 м. Родовища нафти відомі на Керченському і Тарханкутському півостровах.

Україна не забезпечує себе нафтою і природним газом і змушена експортувати їх з інших країн.

Дослідники земних надр стверджують, що на газ і нафту перспективні глибинні ділянки земної кори, акваторії Чорного й Азовського морів. Про це свідчить відкриття в 1989—1991 рр. 12 промислових нафтогазових родовищ у Дніпровсько-Донецькій западині на глибинах 3,0—3,5 м (Сумська, Харківська, Луганська області). У підводних надрах Чорного моря є умови для виникнення ділянок з газогідратоутворенням на глибинах 700—750 м. На ділянках з глибинами 300— 350 м є умови для утворення сумішей вуглеводних газів. Про можливість їх видобутку свідчить досвід розвідки нафти і газу в Австралії, Іспанії, Новій Зеландії, Норвегії, Франції, США та ін. На думку прихильників небіологічного походження нафти і газу перспективним залишається найстаріший (за часом відкриття й експлуатації) в Україні Карпатський нафтовидобувний регіон. Така смуга простягається від родовищ нафти біля Коханівки, Судової Вишні у Львівській області до родовищ біля Лопушної і Таталова в Івано-Франківській області.

Які ж потенціальні можливості надр України? На думку спеціалістів, ресурси території разом з акваторіями Чорного й Азовського морів становлять 8417,8 млн т умовного палива (до глибини 7 км), у тому числі нафти і конденсату 1706,2 млн т, газу 6711,6 млн т. Найперспективнішими на українському морському шельфі вважаються Північно-Казантипське та Східно-Казантипське газові родовища із запасами газу понад 20 млрд м3.

Рудні корисні копалини України різноманітні: вони представлені залізними, марганцевими, титановими, хромітовими, нікелевими, алюмінієвими, ртутними рудами, поліметалічними та іншими рудопроявами. Більшість з них пов'язана з магматичними і метаморфічними породами Українського щита.

Залізні руди. На частку України припадає близько 16 % їх світових запасів, за їх видобутком вона посідає четверте місце після Бразилії, Австралії, Росії. Поширені такі промислові типи руд (за % вмісту заліза): багаті (58,1), залізисті кварцити (33,3), бурі залізня-ки (38). Добуваються шахтним і кар'єрним способами.

Основні родовища залізних руд знаходяться в Криворізькому і Керченському басейнах, залізорудних районах Кіровоградської, Запорізької, Донецької і Полтавської областей. Особливо велика роль належить Криворізькому басейну, одному з найбільших у світі. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського щита і займає площу близько 300 км2. Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат з умістом заліза 65 %. Руди з вмістом заліза 46—70 % поширені на Саксаганському (Головному) рудному полі, де зосереджено до 90 % запасів багатих залізних руд басейну. В Кривбасі відомо близько 300 родовищ багатих залізних руд. їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Зараз добування залізних руд ведеться вже на глибині понад 1000 м.

Кременчуцький залізорудний район приурочений до північно-східного схилу Українського щита. Вміст заліза в рудах становить 27—40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюються в 4 млрд т.

У 1956 р. відкрито Білозерське родовище високоякісних залізних руд. Рудні тіла залягають тут серед докембрійських залізистих кварцитів. Нині Білозерський залізорудний район тягнеться смугою шириною в 20 км і довжиною 65 км вздовж південного схилу Українського щита. Залізні руди представлені залізистими і магнетитовими кварцитами. У багатих рудах вміст заліза — 58—61 %. За запасами багатих залізних руд цей район є одним із найбільших після Кривбасу. Однак значна глибина залягання залізних руд зумовлює їх видобування шахтним способом.

На Українському щиті виявлено ще кілька залізорудних смуг (Чортомлицько-Верхівцевська, Оріхово-Павлоградська, Корсицько-Гуляйпільська).

Керченський залізорудний басейн об'єднує родовища оолітових бурих залізняків з умістом заліза до 40 %. Геологи вважають, що перспективним на залізну руду є Азовське море, яке знаходиться в Центрі Азово-Чорноморської залізорудної провінції. Вона приурочена в основному до Азово-Кубанської западини, в якій у кіммерійському морі (пліоцен) були умови для осадочного накопичення Це оолітові бурі залізняки, розвідані запаси яких оцінюються в з млрд т. Керченські руди вміщують ряд корисних домішок, зокема марганцю, ванадію і фосфору. Руди керченського типу виявлені також у Присивашші, на північному узбережжі Азовського моря.

Марганцеві руди. На південному схилі Українського щита знаходиться один із найбільших у світі Нікопольський марганцеворудний басейн. Основними його родовищами є Нікопольське та Інгулецьке в Дніпропетровській і Великотокмацьке в Запорізькій областях. Рудні верстви потужністю 0,5—4 м залягають глибоко серед узбережних відкладів олігоцену. Нікопольські руди містять до ЗО % марганцю. Загальні запаси марганцевої руди в Нікопольському басейні становлять понад 2 млрд т. Родовища марганцевих руд є також на Побужжі (Хощеватське), у Передкарпатті (Бурштинське) та в Карпатах (Чивчинське). За запасами марганцевих руд Україна посідає друге місце у світі.

Руди інших металів. В Україні наявні невеликі родовища нікелевих руд, розташовані на Українському щиті в Побужжі й на Середньому Придніпров'ї (родовища Деренюхське, Липовеньківське). Поліметалічні руди приурочені до схилу Воронезького масиву, Донецької складчастої споруди, Закарпатської западини. Промислові запаси свинцю і цинку зосереджені в Берегівському рудному районі. На Українському щиті виявлено Високопольське, Південно-Нікопольське і Смілянське родовища бокситів. Високоглиноземна сировина наявна в розсипних родовищах у Дніпропетровській області (Малишівське, Вовчанське). На Волині та Рівненщині виявлено родовища міді.

За розвіданими запасами ртуті Україна посідає друге місце у світі. Відомими є родовища Микитівське (Донбас), Вишківське (Закарпатська область) та ін. Україна займає перше місце у світі за запасами германію як супутнього розсіяного елемента в кам'яному вугіллі Донецького і Львівсько-Волинського басейнів. У поліметалічних рудах Берегівського і Рахівського рудних районів поширений кадмій (супутник цинку). На Українському щиті в басейні р. Ірша на Житомирщині наявне родовище ільменіту в юрських, крейдових, палеогенових, неогенових, антропогенових відкладах, які виповнюють зниження давнього рельєфу та поховані й сучасні річкові долини. На базі цього родовища працює Іршанський гірничозбагачувальний комбінат. В апатитово-ільменітових родовищах Українського щита, у керченських бурих залізняках наявний ванадій. У межах Українського щита зустрічаються титанові руди в корінному заляганні та в розсипищах переважно алювіального та узбережно-морського походження. З ультраосновними й основними породами Українського кристалічного щита пов'язані родовища хроміту (Побужжя). Перспективне Пержанське родовище берилі.в рудному полі на заході. У його межах наявні мідь, свинець, цинк, олово, молібден, вольфрам, тантал, ніобій, срібло, золото.

В Україні є значні запаси уранових руд. Уранові родовища і рудопрояви наявні в металогенічних провінціях: Українському щиті, Дніпровсько-Донецькій, Карпатській. В Україні виділяють декілька ураново-рудних районів:

1) Кіровоградський з Лелеківським, Мічуринським, Компаніївським рудними полями;

2) Центральноукраїнський з Ватутінським рудним полем;

3) Побузький з родовищами Південним, Лазоватським, Калинівським. До родовищ у залізистих породах належать Жовторіченське на околицях м. Жовті Води, де уран добувається з 1951 р., Первомайське. Уранобітумні родовища знаходяться в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини. Це Самаро-Торецький ураново-рудний район з родовищами Адамівським, Червонооскільським. Промислове значення мають Кіровоградський і Центральноукраїнський ураново-рудні райони, Криворізько-Кременчуцька ураново-залізорудна зона. У межах Кіровоградського металогенічного регіону є рудопрояви вольфраму, апатиту, урану, вісмуту, танталу, ніобію, рідкоземельних елементів, золота. В Україні виявлено понад півтора десятка родовищ золота на Українському щиті, у Закарпатті, Луганській і Донецькій областях. У Закарпатті розвідано Мужіївське і Саулякське родовища. Перспективними є родовища Майське на Одещині, Клинцівське на Кіровоградщині, Юр'ївське, Сергіївське, Широка Балка на Дніпропетровщині.

Супутнім компонентом золота є концентрації срібла в Донбасі й У Закарпатській западині (Берегівське поліметалічне родовище).

Неметалічні корисні копалини. За їх запасами Україна посідає вагоме місце у світі. Родовища первинних і вторинних каолінів утворюють у межах Українського щита одну з найбільших каолінових провінцій, вони поширені також у Закарпатській западині, на межі Дніпровсько-Донецької западини і Воронезького масиву. Родовища каолінів наявні у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Рівненській і Хмельницькій областях.

Родовища вогнетривких глин розвідано в Донбасі, на Українському щиті, у Дніпровсько-Донецькій западині. Із родовищ, які Розробляються, найбільшим є Ново-Райське в Донецькій області. відомі в Донбасі, на Українському Щиті, у Кримських горах. Серед них найбільшими є Єленівське,

Вотроїцьке, Каракутське в Донецькій області, Гасфортське в Криму. Бентонітові глини поширені на Українському щиті, у Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатському прогині, Закарпатській западині, Криму. Україна багата на формувальні піски, які використовуються в металургійному виробництві. Вони є в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Харківській і Чернівецькій областях. Родовища графіту приурочені до Українського щита, який є Українською графітоносною провінцією. Найбільшим із родовищ є Завалівське (Кіровоградська область). Унікальною є Буртинська група родовищ графіту, розвідана в Хмельницькій області. У межах щита поширені також пегматити і лужні каоліни, які є вмістилищем польових шпатів. Абразивна сировина (гранати, кремній, кварцеві піски) наявна у Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій областях. У Приазов'ї відкрито родовище алмазів.

Надра України містять величезні запаси різноманітних солей, які знаходяться в девонських, пермських і неогенових відкладах. Калійні солі видобувають у Передкарпатті (Калуш-Гомінське, Стебниківське родовища). Це один зі значних калієносних басейнів. Вони виявлені також у Дніпровсько-Донецькій западині. Найбільші родовища кам'яної солі знаходяться в пермських відкладах Донбасу (Слов'янськ, Артемівськ) та неогенових породах Закарпаття (Солотвина). Багато солей зосереджено в девонських і пермських товщах Дніпровсько-Донецької западини, де вони утворюють соляні куполи. Величезні соляні ресурси мають соляні озера і лимани Азово-Чорноморського узбережжя. У рапі кримських озер і Передкарпатському прогині наявні калійно-магнієві солі.

Родовища карбонатної сировини для вапнування кислих ґрунтів (вапняк, мергель, крейда, доломіт) наявні на Українському щиті, Волино-Подільській плиті, в Українських Карпатах. Вапняки, крейда, ракушняк як кормовий додаток поширені на Українському щиті, у Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах. В Українських Карпатах відомі родовища цеолітів. Родовища самородної сірки виявлено на межі Волино-Подільської плити і Передкарпатського прогину. Поклади сировини для фарб поширені в Дніпровсько-Донецькій западині, Донбасі, Кримських горах, Закарпатській низовині, на Українському щиті (глинисті, залізисті, фосфорнокислі, карбонатні, сульфатні пігменти).

В Україні є великі родовища різноманітних кам'яних будівель них матеріалів. Особливо важливе значення мають родовища гранітів (Лезниківське, Коростишівське, Корнинське на Житомирщині, Гніванське на Вінниччині, Новоукраїнське на Кіровоградщині та багато інших), габроноритів і лабрадоритів (Головинське, Турчинське, Горбулівське, Кам'янобрідське на Житомирщині), базальтів і андезитів (Закарпаття, Рівненська область), кварцитів (Овруцьке в Житомирській області), мармуру (Довгорунське, Требушанське на Закарпатті, Козіївське в Житомирській області, Балаклавське і Мармурове в Криму). З карбонатних порід велике поширення мають вапняки: сарматські, понтичні (Одеська, Миколаївська області, Крим)

Родовища цементної сировини приурочені до карбонатних порід у Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, на Воли-но-Подільській плиті, у Кримських горах. Діатоміт, трепел, опокл (кремнієва сировина) поширені в Донбасі, Приазов'ї, Львівсько-Волинській і Дніпровсько-Донецькій западинах. У цих регіонах розробляють родовища вапняків для обпалювання. Гіпс та інгідрит трапляються в Донецькій, Кримській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях. Повсюдне поширення мають мергелі, що використовуються для виробництва цементу, стінових матеріалів, цегли, вапнування ґрунтів. На Українському щиті, у Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, на Волино-Подільській плиті розвідано родовища будівельної крейди, скляних пісків (Ново-Миколаївське, Авдіївське в Донецькій області, Задвір'ївське у Львівській області). Скрізь в Україні наявні будівельні піски. В Україні є родовища Дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (берилу, аметисту, бурштину, яшми, кришталю, моріону), поширені на північному заході України, у Закарпатті, у Криворіжжі, Приазов'ї, Криму. Перспективні для видобутку бурштину Житомирська, Рівненська і Волинська області. З напівдорогоцінного каміння в Україні є перспективи відкриття родовищ і видобутку опалу, топазу, гранату, родоніту, оніксу. У всіх геоструктурних регіонах є керамзитова сировина. В Українських Карпатах відомі родовища перліту — заповнювача в бетонах та інших будівельних конструкціях. Як сировина для мінеральної вати використовується Берестовецьке родовище базальтів у Рівненській області. Тугоплавкі глини розвідано в Донбасі, Українських Карпатах, на Українському щиті. Цегляна і черепична сировина є в регіонах України, практично в усіх її областях. Новим видом кроисних копалин є розвідане родовище сапоніту — комплексної сировини, придатної для використання в агрохімії, для годування тварин.

Для водопостачання населення міст та сіл, господарських потреб інтенсивно використовують запаси підземних вод. Ними забезпечується 50 % потреб у питній воді багатьох областей України. Половина великих міст використовує підземні води. Зазначимо також, що в Україні ресурси підземних вод становлять до 16 % всього водопостачання. В Україні поширені майже всі різновиди мінеральних вод (Кримська, Одеська, Полтавська, Закарпатська, Донецька, Запорізька, Львівська, Хмельницька, Тернопільська та інші області). Родовища термальних вод є супровідними при бурінні на газ і нафту в Причорномор'ї і Закарпатті.

Розміщення корисних копалин ,поєднання їх різних ,глибина і характер залягання та запаси тісно пов’язані з геологічною будовою та палеогеографічними , характерними для території України .

У надрах України виявлено більше ніж 200 видів корисних копалин , з яких 96 видів мають промислове значення .

Україна видобуває та споживає близько 5 % обсягу світової мінерально–виробничої продукції .На її території видобувається до 30 % марганцевої руди, 14 % залізної руди, 7 % кам’яного вугілля від світового обсягу .

Україна багата на різні корисні копалини , нерудними , у т.ч. практично повністю забеспечена сировиною для виробництва будівельних матеріалів . В цілому значними є запаси паливних ресурсів , які характерезуються різним переважанням у їх структурі твердих видів палива та дефіцитним рідких та газоподібних вуглеводородів .Відсутність достатньої кількості нафти та природного газу є однією з найбільших проблем в Україні , вирішення якої необхідне для стабільності національної економіки та незалежності від зовнішніх чинників .

Таким чином Україна належить до країни з середньою забеспеченістю корисними копалинами .Забеспеченість деякими із них в декілька разів перевищує потреби (самородна сірка , ртуть , графіт , бром , каолін) , іншими – (залізні , марганцеві , титанові руди , кухонна сіль кварцева сировина) 1,4 – 2 рази.

Недостатьно забеспечена країна паливно – енергетичними ресурсами (нафта , пр.газ), рудами кольорових металів (боксити, мідні, свинцево - цинкові руди), деякими видами хімічної сировини (апатіти, фосфати, калійні солі).

Внаслідок цього Україна приймає участь в міжнародному розділі праці, експортуючи та імпортуючи деякі види корисних копалин.

Бодня О.В.