Переклад як об’єкт наукового дослідження. Переклад як засів міжмовного спілкування

Процес і результат перекладу з точки зору мовознавства. З точки зору мовознавства текст перекладу с кінцевим продуктом, результатом дій перекладача. Разом з тим, переклад може означати певну послідовність дій перекладача. Тому в деяких працях початкового періоду розвитку теорії перекладу підкреслювалася необхідність вважати об’єктом дослідження саме динамічний аспект перекладу, тобто переклад як процес.

Подальший аналіз показав, що недоцільно протиставляти процес перекладу його результату. Адже саме результат перекладу являє собою ту реальність, яку можна спостерігати, на підставі якої можна судити про те як відбувається процес перекладу, недосяжний для пересічного споглядача.

Крім того, в лінгвістиці під процесом перекладу розуміють перетворення одних мовних структур або одиниць на інші. Звідси випливає, що при описі ПП необхідно враховувати як вихідні, так і кінцеві структури й одиниці. У нашому випадку це, відповідно, одиниці ТО і ТП.

Таким чином, об’єктом вивчення ЛТП одночасно є:

o тексти «вихідною» мовою і мовою перекладу;

o процес перетворення ТО на ТП.

Врешті-решт, і такий підхід не можна вважати достатнім.

Перекладацька діяльність має посередницький характер, адже її мета – зробити сповіщення доступним для реципієнтів. Таким чином, завдяки перекладу забезпечується можливість спілкуванні між людьми, які розмовляють різними мовами, тобто можливість міжмовної комунікації.

Переклад як засіб міжмовної комунікації. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора сповіщення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначено це сповіщення, разом з їхніми знаннями та досвідом, а також реальність, відображену в сповіщенні, характер адресатів та інші аспекти міжмовної комунікації. Тому ЛТП розглядає переклад у широких рамках міжмовної комунікації і вивчає всі її аспекти як власне мовні і, разом з тим, зовнішні стосовно мови, але як такі, що впливають на вибір мовних одиниць у процесі перекладу.

Комунікативна рівноцінність сповіщень, що передаються і приймаються. Здатність обмінюватися думками за допомогою мовлення є найважливішою людською властивістю. Розум людини має здатність до розвитку лише завдяки одержанню знань про навколишній світ. Це – знання, що люди передають один одному засобами мови. Цивілізація, яка створюється людським колективом, продовжує існувати завдяки людському спілкуванню, тобто завдяки здійсненню мовної комунікації.

Джерело і рецептор інформації. У будь-якому акті мовлення відбувається спілкування між джерелом інформації (тобто тим, хто пише або розмовляє) і її рецептором (тим, хто читає або слухає). Кожен рецептор одержує у сповіщенні різну за обсягом інформацію залежно від його знань, ступеня зацікавленості проблемою і тієї мети, яку він собі ставить, коли бере участь в акті комунікації. Через це кожне сповіщення існує у двох формах, не зовсім тотожних:

o сповіщення, передане відправником (текст для того, хто говорить);

o сповіщення, сприйняте одержувачем (текст для того, хто слухає).