Методи знімання контурів ситуації.

Для одержання планового розміщення об’єктів застосовують такі способи знімань:

- полярних координат;

- перпендикулярів;

- засічок;

- обходу;

- створів;

- спосіб перпендикулярів.

Спосіб перпендикулярів (ординат або прямокутних координат) полягає в тому, що розміщення окремих точок місцевості визначають відносно базису чи сторони полігона. За вісь абсцис зазвичай слугує пряма лінія (вона ж базис), а перпендикулярні до неї напрями відіграють роль ординат. Спосіб перпендикулярів часто застосовують під час знімання витягнутих кривих і ламаних контурів, об’єктів місцевості, розташованих поблизу сторін полігона, а також визначення відстаней, недоступних для безпосереднього вимірювання (рис. 4).

Рис. 4 Спосіб перпендикулярів

Спосіб полярних координат застосовують під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом β, утвореним полярною віссю і напрямом на точку, яку знімають, та відстанню (радіусом-вектором) l від полюса до цієї точки (рис. 5). Полюсом знімання є центр компаса чи іншого кутомірного приладу, встановленого на станції (точці знімальної мережі). За полярну вісь приймають північний 6 напрям магнітного меридіана або напрям на візирну ціль (віху, рейку) передньої станції.

Рис. 5. Спосіб полярних координат

Спосіб засічок. Під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості застосовують спосіб кутових засічок. Для цього кутомірним приладом вимірюють кути δ і γ в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево, яке знімають (рис. 6а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів, побудованих за цими кутами. Найліпші результати одержують, коли кут при шуканій точці близький до 90°; засічки під кутом до 30° і понад 150° дають неточні положення знімальних точок.

Рис. 6 Спосіб засічок: а – кутових; б – лінійних

У разі знімання доступних об’єктів з чіткими обрисами (будівлі, інженерні споруди тощо), розташованих поблизу сторін полігона, можна застосувати спосіб лінійних засічок (рис. 6б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійні відрізкиd₁таd₂ до точки, яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержать у перетині виміряних відрізків, відкладених у масштабі від вихідних точок.

Спосіб обходу застосовують у закритій місцевості для знімання об’єктів, які не можна зняти з точок і сторін робочої основи (полігона). В цьому випадку навкруги об’єкта, який знімають, прокладають додатковий знімальний хід з прив’язкою до основного ходу (рис. 7). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об’єкта, який знімають, має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя, лісонасадження, забудови тощо), то знімальний хід прокладають безпосередньо вздовж меж об’єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об’єкта.

Рис. 7 Спосіб обходу

Спосіб створів (промірів) застосовують у випадках, коли межі ситуації перетинають сторони полігона або продовження сторін, для визначення положення допоміжних опорних точок, під час знімання забудованих територій, особливо в поєднанні зі способами перпендикулярів та лінійних засічок (рис. 8).

Рис. 8 Спосіб створів (промірів)

Спосіб перпендикулярів застосовують при зйомці витягнутих, а також звивистих ліній, наприклад брівок ярів, берегових ліній річок і струмків, доріг. Застосування цього способу видно на прикладі зйомки берегової лінії озера Глибокого (рис. 9). Вздовж берегів прокладено зйомочний хід. Відстані від точки І до основ перпендикулярів вимірюють одночасно з вимірюванням відстані між точками І і II, тоді ж рулеткою вимірюють довжини перпендикулярів. Перпендикуляри до 20м будують на око, а від 20 до 100м – екером, більше 100м – теодолітом.