Г) Експертизи однорідні й комплексні.

Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки, а комплексні - експертами, які є фахівцями різних галузей наукового знання. Судові психіатри звичайно проводять комплексні експертизи разом із судовими психологами, судовими медиками, судовими сексологами.

Нарешті, у кримінальному процесі за його стадіями і за органами, що призначили експертизу, можна виділити: експертизи на попередій слідстві й експертизи в стадії судового розгляду; експертизи, призначені особою, що провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею одноосібно. У зв'язку із цим варто звернути увагу на неповний збіг понять «експертиза, призначена судом» і «експертиза, проведена в суді». Призначена судом експертиза може бути проведена як у суді (у залі судового засідання або в іншому приміщенні суду), так і в медичній установі. В останньому випадку саме проведення експертизи (експертних досліджень) нічим не відрізняється від експертиз, доручених експертам медичної установи слідчим, хоча порядок призначення експертизи слідчим і судом різний. Дана обставина значима в тім відношенні, що для судових психіатрів «експертиза в суді» є експертиза, судом призначена й у суді проведена, тоді як ст. 288 УПК (виробництво експертизи в суді), на яку при цьому звичайно посилаються, має скоріше більше широке втримування. Вона стосується насамперед особливого порядку призначення експертизи в залі судового засідання. Самі ж експертні дослідження можуть проводитися й поза судом (у медичній установі). У цивільному процесі судово-психіатрична експертиза призначається тільки судом (суддею).

Судово-психіатричні експертизи мають і свої специфічні класифікації. Найбільш відома з них складається в поділі цих експертиз на амбулаторні, стаціонарні, у кабінеті слідчого, у суді, заочні й посмертні. Дана класифікація втримується в підручниках і руководствах по судовій психіатрії, а також у діючій Інструкції про виробництво судово-психіатричної експертизи. Остання обставина надає наведеній класифікації офіційний і як би юридично обов'язковий характер. Практично вона досить зручна, а давня традиція використання зробила її недоліки майже непомітними.

Тим часом розглянута класифікація еклектична. У ній відсутній єдина ознака, по якому вона побудована. Мова йде по суті про декілька класифікацій, побудованих по різних підставах і злитих потім у подобу єдиної класифікації.

Членування судово-психіатричних експертиз щораз по одній підставі (одному з можливих ознак) дає наступний результат. По місцю проведення експертних досліджень судово-психіатричні експертизи можна підрозділити на проведені в медичній установі й поза ним. Розподіл експертиз на амбулаторн і стаціонарні стосуються, у першу чергу, експертиз, проведених у медичних установах, хоча тут можливі виключення, про які буде сказано нижче.

За іншою ознакою провадиться розподіл судово-психіатричних експертиз на очні й заочні. Очні експертизи припускають обов'язковий психіатричний огляд випробуваного. Заочні експертизи проводяться без такого огляду й базуються тільки на вивченні матеріалів справи. Заочні експертизи, проведені відносно померлої особи, іменуються посмертними. Заочні експертизи призначаються відносно осіб, які по тимі або інших причинах не можуть бути оглянуті експертами (наприклад, особа перебуває поза межами Російської Федерації). Посмертні судово-психіатричні експертизи призначаються переважно по цивільних справах (для визначення психічного стану заповідача під час складання їм заповіту). Посмертна судово-психіатрична експертиза можлива також у рамках кримінальної справи, проведеного, наприклад, з метою реабілітації померлого.

За процесуальним положенням всі судово-психіатричні експертизи діляться в карному процесі на експертизу обвинувачуваного (підозрюваного), експертизу потерпілого й експертизу свідка, а в цивільному процесі на експертизу особи, у відношенні якого розглядається питання про його дієздатність, експертизу цивільного позивача, експертизу цивільного відповідача й експертизу свідка.