Визначення віку гірських порід.
Стратиграфічна й геохронологічна таблиця
Важливим завданням геології є визначення віку гірських порід. Існують два основні напрямки встановлення віку: відносний і абсолютний. Першими, отримали розвиток відносні методи, що базуються на законі Н. Стенона (1669 р.): «при непорушеному заляганні кожний шар, що залягає нижче, давніший покриваючого шару». На основі цього закону сформувався стратиграфічний метод визначення послідовності нашарування порід. На рубежі XVIII і XIX ст. виник палеонтологічний метод, що дозволяє по викопних залишках тварин і рослин установлювати відносний вік порід. У другій половині ХХ ст. широке поширення отримав палеомагнітний метод. Він заснований на постійній зміні параметрів магнітного поля (місце розташування полюсів, інтенсивність і т.д.) в часі. Під час утворення гірська порода набувала намагніченість відповідну до напрямку й силі магнітного поля даного часу. Метод досить трудомісткий, тому розроблений тільки для пізнього кайнозою й застосовується для ефузивних порід і опадів океанічного дна.
Розвиток абсолютних методів визначення віку гірських порід (геохронологія) почався після відкриття закону радіоактивного розпаду в 1896 р. А. Беккерелем. Дані методи базуються на співвідношенні маси знову утвореного хімічного елемента до маси материнського ізотопу, згідно з періодом напіврозпаду. Найпоширенішими з них є: уран-свинцевий, калій-аргоновий, рубідієво-стронцієвий і радіо вуглецевий методи.
Для визначення порядку залягання й віку гірських порід розроблена стратиграфічна й геохронологічна шкала (табл. 3.1-3.2). У шкалі прийняті підрозділи різного рангу. Найбільший – акротема (акрон)[1], далі еонотема (еон), система (період), відділ (епоха).
Таблиця 3.1
Стратиграфічна (геохронологічна) шкала докембрію (D
)
| Акротема (Акрон)1 | Еонотема (Еон) | Система (Період) | Вік границь, млн. рок | Колір | |
| Протеро-зойська PR | Верхній PR3 | Венд V | 2600 | бузково-рожевий | |
| Ріфей R | |||||
| Середній PR2 | |||||
| Нижній PR1 | |||||
| Архейська AR | Верхній AR3 | розовый | |||
| СереднійAR2 | |||||
| Нижній AR1 |
Таблиця 3.2
| Еонотема (Еон) | Ератема (Ера) | Система (Період) | Відділ (Епоха) | Вік границь, млн. років | Колір |
| Фанерозойська FZ | Кайнозойська KZ | Четвертинна Q | Голоценовий H | 0,9 1,8 65 245 570 | блідо-сірий |
| Плейстоценовий P | |||||
| Неогенова N | Пліоценовий N2 | жовтий | |||
| Міоценовий N1 | |||||
Палеогенова
| Олігоценовий 3
| помаранчево-жовтий | |||
Еоценовий 2
| |||||
Палеоценовий 1
| |||||
| Мезоозойська MZ | Крейдова K | ВерхнійK2 | зелений | ||
| НижнійK1 | |||||
| Юрська J | ВерхнійJ3 | синій | |||
| Середній J2 | |||||
| НижнійJ1 | |||||
| ТріасоваT | ВерхнійT3 | фіолетовий | |||
| СереднійT2 | |||||
| НижнійT1 | |||||
| Палеозойська PZ | Пермська P | ВерхнійP2 | помаранчево-коричневий | ||
| НижнійP1 | |||||
| Кам'яновугільна C | ВерхнійC3 | сірий | |||
| СереднійC2 | |||||
| НижнійC1 | |||||
| ДевонськаD | ВерхнійD3 | коричневий | |||
| Середній D2 | |||||
| НижнійD1 | |||||
| Силурійська S | ВерхнійS2 | сіро-зелений (світлий) | |||
| НижнійS1 | |||||
| Ордовикська O | Верхній O3 | ||||
| Середній O2 | оливковий | ||||
| НижнійO1 | |||||
Кембрійська
| Верхній 3
| синьо-зелений (темний) | |||
Середній 2
| |||||
Нижній 1
|
Стратиграфічна (геохронологічна) шкала фанерозойської еонотеми
Дата добавления: 2021-02-19; просмотров: 646;

3










