Визначення віку гірських порід.

Стратиграфічна й геохронологічна таблиця

Важливим завданням геології є визначення віку гірських порід. Існують два основні напрямки встановлення віку: відносний і абсолютний. Першими, отримали розвиток відносні методи, що базуються на законі Н. Стенона (1669 р.): «при непорушеному заляганні кожний шар, що залягає нижче, давніший покриваючого шару». На основі цього закону сформувався стратиграфічний метод визначення послідовності нашарування порід. На рубежі XVIII і XIX ст. виник палеонтологічний метод, що дозволяє по викопних залишках тварин і рослин установлювати відносний вік порід. У другій половині ХХ ст. широке поширення отримав палеомагнітний метод. Він заснований на постійній зміні параметрів магнітного поля (місце розташування полюсів, інтенсивність і т.д.) в часі. Під час утворення гірська порода набувала намагніченість відповідну до напрямку й силі магнітного поля даного часу. Метод досить трудомісткий, тому розроблений тільки для пізнього кайнозою й застосовується для ефузивних порід і опадів океанічного дна.

Розвиток абсолютних методів визначення віку гірських порід (геохронологія) почався після відкриття закону радіоактивного розпаду в 1896 р. А. Беккерелем. Дані методи базуються на співвідношенні маси знову утвореного хімічного елемента до маси материнського ізотопу, згідно з періодом напіврозпаду. Найпоширенішими з них є: уран-свинцевий, калій-аргоновий, рубідієво-стронцієвий і радіо вуглецевий методи.

Для визначення порядку залягання й віку гірських порід розроблена стратиграфічна й геохронологічна шкала (табл. 3.1-3.2). У шкалі прийняті підрозділи різного рангу. Найбільший – акротема (акрон)[1], далі еонотема (еон), система (період), відділ (епоха).

Таблиця 3.1

Стратиграфічна (геохронологічна) шкала докембрію (D )

Таблиця 3.2

Еонотема (Еон)	Ератема (Ера)	Система (Період)	Відділ (Епоха)	Вік границь, млн. років	Колір
Фанерозойська FZ	Кайнозойська KZ	Четвертинна Q	Голоценовий H	0,9 1,8 65 245 570	блідо-сірий
Плейстоценовий P
Неогенова N	Пліоценовий N2	жовтий
Міоценовий N1
Палеогенова	Олігоценовий 3	помаранчево-жовтий
Еоценовий 2
Палеоценовий 1
Мезоозойська MZ	Крейдова K	ВерхнійK2	зелений
НижнійK1
Юрська J	ВерхнійJ3	синій
Середній J2
НижнійJ1
ТріасоваT	ВерхнійT3	фіолетовий
СереднійT2
НижнійT1
Палеозойська PZ	Пермська P	ВерхнійP2	помаранчево-коричневий
НижнійP1
Кам'яновугільна C	ВерхнійC3	сірий
СереднійC2
НижнійC1
ДевонськаD	ВерхнійD3	коричневий
Середній D2
НижнійD1
Силурійська S	ВерхнійS2	сіро-зелений (світлий)
НижнійS1
Ордовикська O	Верхній O3
Середній O2	оливковий
НижнійO1
Кембрійська	Верхній 3	синьо-зелений (темний)
Середній 2
Нижній 1

Стратиграфічна (геохронологічна) шкала фанерозойської еонотеми