Фізіологічні механізми уваги

1. І. П. Павлов. Увага пов’язана з виникненням оптимальних осередків збудження внаслідок особливого орієнтувального рефлексу (рефлекс «Що таке?»).

2. Закон індукції нервових процесів – нервові процесі, що сконцентровані в одній області кори головного мозку, викликають гальмування в інших областях. Осередок оптимальної збудженості є динамічним.

3. О. О. Ухтомський – принцип домінанти. Домінанта – стійкий осередок збудження, який утворюється внаслідок «притягування» до себе слабких збуджень та підсилюється за рахунок них.

4. Ретикулярна формація – система, що активізує кору головного мозку, і з якою пов’язаний стан неспання мозку – скупчення нервових клітин, які досягають підкоркових та коркових зон мозку. Тобто ретикулярна формація – це фільтр на шляху інформації, яка потрапляє до мозку.

У висхідному напрямку – фільтрація інформації, що потрапляє до мозку:

ü оцінка важливості тих чи інших сигналів;

ü висновок про те, чи є необхідність дозволити активізувати кору головного мозку для розшифровування цих сигналів.

У низхідному напрямку – стимулювання рухових компонентів, що пов’язані з увагою.

Види уваги

Психологічні властивості видів уваги

Залежно від характеру походження та способу здійснення

Властивості уваги

Увага характеризується складною функціональною структурою, що утворена взаємозв’язком основних властивостей уваги.

1. Стійкість уваги – часова характеристика уваги, яка

визначається

а) тривалістю збереження інтенсивності уваги;

б) мірою концентрації уваги за весь час її збереження;

і залежить

а) від особливостей об’єктів зосередження;

б) від активності особистості при спрямованому зосередженні.

Стійкість уваги підвищується при оптимальній складності об’єкта, тобто складний об’єкт потребує активної мислительної діяльності.

Стійкість уваги як її властивість не зводиться до статичності й тісно пов’язана з динамічними особливостями уваги.

Флуктуації (коливання) – періодичні короткотривалі мимовільні зміни інтенсивності уваги, тобто її періодичне мимовільне посилення або послаблення. Це відбувається при пасивному сприйнятті слабких, простих, елементарних, нерухомих об’єктів (подвійні зображення, годинник). Час повної концентрації уваги – 2-3 секунди.

2. Переключення уваги – умисний перехід суб’єкта від однієї діяльності до іншої, від одного об’єкта до іншого.

Переключення уваги зумовлене:

1) Програмою свідомої поведінки;

2) Вимогами діяльності;

3) Необхідності включення до нової діяльності;

4) Метою відпочинку.

Показники переключення уваги:

1) Час, що витрачається на перехід від одної діяльності до іншої;

2) Продуктивність роботи (її об’єм або час виконання у порівнянні з діяльністю до переключення уваги);

3) Якість, точність роботи (безпомилковість або наявність помилок, зумовлених переключенням).

Умови успішності переключення уваги:

ü Особливості попередньої та наступної діяльностей;

ü Ставлення людини до попередньої та до наступної діяльностей;

ü Інтенсивність концентрації уваги до попередньої діяльності;

ü Індивідуально-психологічні особливості людини (особливості рухомості нервових процесів, рівень володіння діяльністю та розвитку навички).

3. Розподіл уваги– можливість одночасного успішного виконання (суміщення) двох і більше різних видів діяльності (або кількох об’єктів).

Умови розподілу уваги:

1) Оптимальна складність діяльностей та задач, що поєднуються;

2) Вид діяльності (що визначає активізацію однакових або різних аналізаторів);

3) Автоматизація дій, що поєднуються (навичка).

4. Об’єм уваги– кількість об’єктів, що сприймаються одночасно і чітко.

ü Якщо це прості об’єкти, то за 0,7-1 секунду охоплюється 5-7 об’єктів;

ü Якщо це осмислений текст – 14-буквенні слова.

З віком об’єм уваги розширюється, оскільки формуються уміння групувати, систематизувати, об’єднувати за смислом матеріал, який сприймається.