З’єднання автоматів
Існує декілька основних способів з'єднання автоматів.
Паралельне з'єднання автоматів і
представлено на рис. 6.10, а. Є загальний вхідний алфавіт X і деякий пристрій
, об'єднуючий виходи автоматів:
:
.
Автомати задані:
,
.
В результаті об'єднання отримуємо новий автомат , для якого задані наступні параметри:
– множина станів , утворюється з пар станів автоматів
і
, тобто
;
– вхідний алфавіт X;
– вихідний алфавіт ;
– функція переходів, визначається правилом , де
;
– функція виходів, визначається правилом .
Нехай два автомати, що сполучаються паралельно, задані наступними таблицями: табл. 6.13 – , табл. 6.14 –
.
Таблиця 6.13.
![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Таблиця 6.14.
![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
(а) (б)
(в)
Рис.6.10. З’єднання автоматів
Функція перетворення виходів в об'єднаній схемі задана в табл. 6.15:
Таблиця 6.15.
![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
Отримуємо наступний результуючий автомат , для якого
,
,
.
Функція переходів задається табл. 6.16.
Таблиця 6.16.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Тут, наприклад, .
Функція виходів задається табл. 6.17:
Таблиця 6.17.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Тут, наприклад, .
Послідовне з'єднання двох автоматів представлене на рис. 6.10, б. В цьому випадку перший автомат , другий автомат
, тобто виходи першого автомата є входом другого. Результуючим автоматом послідовного з'єднання
і
буде автомат
, для якого
, або
;
Х = Х;
Y=Y;
функція переходів:
,
або
;
функція виходів :
, або
.
Як приклад розглянемо ті ж автомати і
задані табл. 6.18, табл. 6.19.
Таблиця 6.18.
![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Таблиця 6.19.
![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
Результуючим автоматом послідовного з'єднання автоматів і
буде автомат, для якого:
;
;
.
Функція переходів визначається табл. 6.20:
Таблиця 6.20.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Тут, наприклад
.
Функція виходів визначається табл. 6.21:
Таблиця 6.21.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Тут, наприклад, .
З'єднання автоматів із зворотним зв'язком представлене на рис. 6.10, в. В цьому випадку автомати і
. Є деякий функціональний перетворювач
, що є автоматом без пам'яті, який реалізує відображення
. В цьому випадку принаймні один з автоматів
або
має бути автоматом Мура. Нехай
– автомат Мура, у якого
. Тоді результуючим автоматом такого з'єднання із зворотним зв'язком буде новий автомат
, для якого:
;
;
.
Функція переходів визначається таким чином:
,
,
або ,
.
Функція виходів визначається таким чином:
,
або
.
Як приклад розглянемо два автомати: і
, які задані табл. 6.22 і табл. 6.23.
Таблиця 6.22.
![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Таблиця 6.23.
![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
Функціональний перетворювач заданий в табл. 6.24.
Таблиця 6.24.
![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Результуючим автоматом з'єднання із зворотним зв'язком буде автомат , для якого
;
;
.
Функція переходів визначається таким чином (табл. 6.25):
Таблиця 6.25.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Тут, наприклад,
;
.
Функції виходів задається табл. 6.26:
Таблиця 6.26.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
В цьому випадку:
.
Дата добавления: 2016-09-26; просмотров: 1757;