Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини

До первинних форм відноситься "первинний афект", що виникає у випадку інфікування через шкіру. До цієї групи відноситься гострий міліарний туберкульоз шкіри і первинна гематогенна скрофулодерма, а також вторинна скрофулодерма (при туберкульозі периферичних лімфатичних вузлів). До вторинних форм туберкульозу шкіри відноситься хронічний прогресуючий туберкульоз (вовчий лишай) в різних варіантах. Особливу форму ураження підшкірної клітковини складають специфічні ін'єкційні абсцеси.

Контрольні питання:

1. Патогенез і патоморфологічні зміни при туберкульозішкіри та підшкірної клітковини.

2. Клінічні прояви туберкульозу шкіри та підшкірної клітковини. Ускладнення.

3. Методи діагностики (клінічні, лабораторні, мікробіологічні, морфологічні, хірургічні,

туберкулінодіагностичні) туберкульозу шкіри та підшкірної клітковини.

4. Диференційна діагностика туберкульозу шкіри та підшкірної клітковини.

5. Основні принципи лікування хворих на туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини.

6. Диспансерний нагляд, МСЕК і соціально-трудова реабілітація хворих на туберкульоз

шкіри та підшкірної клітковини

Література:

1. Патогенез и дифференциальная диагностика туберкулёза кожи. Пособие для врачей /

Беллендир Э.Н. и др. // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. – 2006. - № 11. –

С. 51-59, № 12. – С. 50-55.

Туберкульоз ока

Найбільш поширеною формою туберкульозу ока є гематогеннодисемінований увеїт, який поділяється на передній увеїт (ірит, цикліт, іридоцикліт), периферичний увеїт (задній цикліт), хоріоїдит (хоріоретиніт). Туберкульозні ураження придаткового апарату ока зустрічаються значно рідше, виникають у результаті гематогенної дисемінації або поширення з шкіри обличчя і, як виняток, шляхом екзогенного інфікування. Туберкульозно-алергічні захворювання очей харак-теризуються рецидивуючим перебігом з гострим початком кожного рецидиву, бурхливим і відносно коротким перебігом. Розрізняють такі варіанти: фліктенульозні кератити, кон'юнктивіти, кератокон'юнктивіти, скрофульозний панус, епісклерит, ірідоцикліт, хоріоретиніт.

Туберкульоз вуха

Специфічне туберкульозне ураження будь-якої анатомічної частини вуха: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

Туберкульоз зовнішнього вуха(вушної раковини і зовнішнього слухового проходу, хрящової та кісткової тканини) зустрічається рідко, частіше при туберкульозному вовчаку шкіри обличчя. Ці зміни можуть мати такі клінічні форми: туберкульома вушної мочки; інфільтративний або виразковий вовчак; туберкуліди; бородавчатий або виразковий туберкульоз шкіри; скрофулодерма; туберкульозний перихондрит. Туберкульоз зовнішнього слухового проходу проявляється у вигляді глибоких або розповсюджених виразок і переважно спостерігається як ускладнення туберкульозу середнього вуха.

Туберкульоз середнього вухавиникає гостро, підгостро або хронічно і характеризується пагорбковими змінами барабанної перетинки та гноєвиділенням, множинними її перфораціями, утворенням нориць і туберкульозним ураженням кістки. Інколи може ускладнитися туберкульозом мастоїдитом.

Туберкульоз внутрішнього вухазустрічається дуже рідко і характеризується ураженням анатомічних утворень внутрішнього вуха. Розвиток і перебіг нерідко безсимптомний, інколи глухота виникає раптово.