Підготовка аналітичних даних


Відповідальним етапом в економічному аналізі є підготовка інфор­мації, що включає перевірку даних, забезпечення їхньої порівнювано­сті, спрощення числової інформації.

Доброякісність аналізу і вірогідність аналітичних висновків будуть залежати насамперед від якості звітних матеріалів. Помилки, непо­год­женості і всі інші недоліки, що містяться часом у звітності, можуть вплинути на аналітичні розрахунки, зіпсувати результати аналізу. Тому попередньою умовою аналізу є ретельна перевірка всіх залучених до аналізу матеріалів. Підготовка даних до аналізу полягає здебільшого у їхній перевірці, у перевірці якості звітних матеріалів. Перевірка проводиться з двох сторін:

по-перше, аналітик перевіряє, наскільки є повними дані, що міс­тять плани і звіти, чи правильно вони оформлені, а також правильність арифметичних підрахунків, він має звернути увагу на те, чи узгоджу­ються показники, приведені в різних таблицях або плані звіту. Така перевірка носить технічний характер;

по-друге, проводиться перевірка всіх залучених до аналізу даних. У його процесі визначається дійсність показників. Засобами цієї перевірки є як логічне осмислення даних, так і перевірка стану обліку, взаємоузгодження й обґрунтованості показників різних джерел.

Перевірка звітних матеріалів здійснюється з метою встанов­лення:

1) правильності оформлення звітів, правильності підрахунків і об­числень;

2) повноти, якості і термінів проведення інвентаризації, відобра­ження її результатів в обліку і заходів, прийнятих щодо виявлених нестач;

3) відповідності показників звітності за платежами в бюджет і фінансуванні з бюджету за даними фінансових органів;

4) обґрунтованості і законності списань на рахунок "Прибутки та збитки", зміни статутного фонду, списання втрат за операціями ми­ну­лих років, за незатребуваною дебіторською заборгованістю, при неста­чах, списання утрат від стихійному лиха, від ліквідації основних засо­бів і ін;

5) правильності оцінки статей балансу у відповідності з діючими положеннями.

Особливу увагу при перевірці звітних матеріалів варто звертати на повноту звіту і його відповідність установленим формам, взаємне ув'язування показників, на порівнюваність і наступність звітних показників.

Аналіз буде значно менш трудомістким, якщо забезпечена порівнюваність показників. Для цього всю числову інформацію після пере­вірки її доброякісності приводять у порівнянний вид.

Система бухгалтерського обліку і звітності забезпечує необхід­ний зв'язок між показниками, якщо облік ведеться правильно, а звітність складена за установленими формами і з суворим дотриманням інст­рукцій. Тому наступна перевірка узгодження показників здійснюється з метою виявлення окремих помилок і неточностей.

Баланс та інші звітні форми складаються з дотриманням встанов­ле­них законом правил оцінки основних і оборотних коштів. Дотримання цих правил також необхідно перевірити, готуючи звітний матеріал до аналізу.

Аналітичне дослідження часто носить прогнозний характер і не вимагає такої точності, як, наприклад, у бухгалтерському обліку. Тому для полегшення сприйняття інформації зменшують обсяг аналітичних даних.

При спрощенні вихідних даних дуже часто визначають середні чи відносні величини, що дозволяє полегшити узагальнюючу оцінку діяльності суб'єктів господарювання.

Аналітична обробка даних – це вже безпосередній аналіз, тому вона є найбільш відповідальним етапом роботи аналітика. Організація обробки вимагає відповідного методичного забезпечення, певного рівня підготовки осіб, що займаються аналізом, їхньої забезпеченості технічними засобами проведення аналізу.

Відповідальність за все це найчастіше покладається на фахівців, що здійснюють керівництво ана­літичної роботи на підприємстві, вони зобов'язані постійно удоско­на­лювати методику аналізу на основі вивчення досягнення науки і пере­дового досвіду в області аналізу і впроваджувати її на всіх ділянках виробництва.

Контрольні запитання

1. Сутність інформації та її роль для аналітичного дослідження.

2. Які основні вимоги ставляться до аналітичної інформації?

3. Охарактеризувати принципи створення раціонального потоку інформації

4. Оперативність інформації і використання комп’ютерної технології.

5. Як класифікуються джерела аналітичної інформації?

6. Які джерела інформації економічного аналізу належать до облікових і які – до позаоблікових?

7. Показники та їх класифікація.

8. Дати характеристику абсолютним і відносним показникам.

9. Які показники використовуються при вивченні причинно- наслідкових зв’язків?

10. Які показники в економічному аналізі називаються результативними?

11. З якою метою здійснюється перевірка звітних матеріалів?

12. Як здійснюється перевірка доброякісності інформації за фор­мою і змістом?

13. Назвати основні прийоми перевірки якості інформаційної бази економічного аналізу.

14. Які цілі та процедура підготовки даних для економічного аналізу?

15. Хто є користувачами інформації внутрішнього економічного аналізу?

 



Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2724;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.009 сек.