Суть процесу і види штампування

Характеристика процесу. Об’ємне штампування – процес виготовлення поковок у штампах, при якому плин металу в сторони під час деформування обмежений поверхнями окремих частин штампа. Робоча порожнина штампа при замиканні його складових частин наприкінці штампування – рівчак – відповідає формі поковки.

У порівнянні з вільним куванням об’ємне штампування має такі переваги:

1) у 50...100 разів більша продуктивність (десятки і сотні поковок у годину);

2) велика однорідність і точність поковок (припуски і допуски на поковку в 3...4 рази менші, ніж при куванні), завдяки чому значно зменшується витрата металу в стружку;

3) можливість одержання поковок складної форми без напусків;

4) висока якість поверхні.

На одному штампі, залежно від складності, матеріалу, маси заготовки і способу штампування, можна виготовити від 10 до 25 тисяч поковок.

Недоліки об’ємного штампування: складність і дорожнеча інструмента-штампа (іноді декількох), обмеженість маси поковок (0,3...100 кг, в окремих випадках до 3т), тому що зусилля деформування при штампуванні набагато більші, ніж при куванні.

Найефективнішим об’ємне штампування є у великосерійному і масовому виробництвах.

Залежно від типу штампа розрізняють штампування у відкритих, закритих штампах і в штампах для витискування.

Штампування у відкритих штампах характеризуються тим, що зазор між верхньою і нижньою частинами штампа є змінним і зменшується в процесі деформування металу (рис.14, а) – д). У зазор випливає надлишок металу, що утворює облой. Останній є небажаним відходом, однак він необхідний для забезпечення повного заповнення рівчака штампа.

Штампування в закритих штампах відрізняються тим, що невеликий зазор між верхньою і нижньою частинами штампа забезпечує лише їх взаємне переміщення і в процесі деформування металу залишається постійним (рис.14, є) – к). Відсутність облою у закритих штампах зменшує витрату металу, виключає необхідність в обрізанні облою. Однак цей тип штампів застосовується для порівняно простих деталей, в основному тіл обертання, і вимагає використання точних заготовок з каліброваного прокату чи попередньо оброблених.

При штампуванні в штампах для витискування (рис.15, а), б) витрата металу на виготовлення поковок знижується (до 30%), поковки виходять точні і максимально наближаються за формою і розмірами до готових деталей, продуктивність праці при механічній обробці збільшується в 1,5...2,0 рази. Поковки мають високу якість поверхні, щільну мікроструктуру. Точність розмірів досягає 12-го квалітету. Однак вимагаються ретельна підготовка вихідних заготовок під штампування, висока точність виготовлення і налагодження штампів, використання спеціальних змащувальних сумішей. Цим способом одержують заготовки з вуглецевих і легованих сталей, алюмінієвих, мідних і титанових сплавів. Широке застосування стримується високими питомими зусиллями деформування, великими енерговитратами і низькою стійкістю штампів.

Рисунок 14 – Стадії штампування у відкритому (а – д) і закритому

(е – л) штампувальних рівчаках

Рисунок 15 – Схеми штампування в штампах для прямого (а) і зворотного (б) витискування: 1 – пуансон; 2 – матриця; 3 – поковка;

4 – виштовхувач

Перспективним є застосування штампування рідкого металу і штампування витискуванням у рознімних матрицях.

Штампування рідкого металу займає проміжне положення між звичайним штампуванням і литтям під тиском. Цим способом одержують тонкостінні заготовки, різні за складністю і за масою (до 10 кг), з високою щільністю металу і підвищеними механічними властивостями: заготовки зубчастих коліс, фланці, корпусні деталі і кришки, прес-форми для переробки пластмас, барабани і т.п.

При штампуванні витискуванням у рознімних матрицях остання має одну чи кілька площин роз’єднання, по яких її частини прилягають одна до одної (рис.16). Загальною особливістю штампованих заготовок є те, що вони складаються з двох частин: центральної у вигляді суцільного чи пустотілого циліндра, призми і периферійної у виді фланців, відростків, виступів, ребер і ін. До переваг штампування в рознімних матрицях у порівнянні з відкритими штампами відносяться: відсутність облою; можливість одержання поковок без штампувальних нахилів чи з незначними нахилами (до 1...30); максимальне наближення форми поковок до форми готової деталі за рахунок формування внутрішніх порожнин; можливість одержання поковок з більш високою точністю розмірів за рахунок сталого зусилля деформування.

Рисунок 16 – Схеми штампування витискуванням у рознімних матрицях:

поперечний (а), подовжній (б), змішаний (в) роз’єми

Однак штампування в рознімних матрицях вимагає складнішого і дорожчого устаткування і технологічного оснащення, декількох штампувальних переходів із проміжними нагрівами, через інтенсивніше охолодженням заготовки в штампі, підвищеного зусилля деформування.

Поковки простої форми штампують в однорівчакових штампах – з однією порожниною (рис.17, а – б). Складні поковки з різкими змінами перерізу по довжині виготовляють у багаторівчакових штампах з послідовним деформуванням заготовки в декількох рівчаках та поступовим наближенням її до остаточної форми поковки (рис.17, е – и).

Рисунок 17 – Схеми гарячого об’ємного штампування і заготівельних рівчаків

Рівчаки штампіву багаторівчакових штампах розділяють на заготівельні і штампувальні.

Заготовочні рівчакипризначені для одержання фасонної заготовки, і в них метал перерозподіляється для підготовки до остаточного штампування. У заготовочних рівчаках виконують: осаджування (звичайно на плоскій площадці штампа); протягування – подовження частини заготовки 3(рис.17, д); підкатування – місцеве збільшення перерізу заготовки за рахунок зменшення товщини сусідніх ділянок (рис.17, е); перетискання – розширення заготовки поперек її осі; формування – для надання заготовці форми, що наближається до форми поковки в площині рознімання (рис.17, ж); згинання (рис.17, и); а також відрубування заготовок при штампуванні з прутка.

Штампувальні рівчаки бувають чорнові (попередні) і чистові (остаточні). Чорновий рівчак не має облойної канавки. Його призначення – охороняти чистовий рівчак від зношування. Форма чорнового рівчака така ж, як у чистового, але радіуси заокруглень і штампувальні нахили трохи більші. Чистовий рівчак – точне відображення деталі, але з розмірами, більшими на величину усадки при остиганні (близько 1,5%), По периметру чистового рівчака розташовується канавка для облою. Вона складається з вузького містка 1(рис.17, а) і магазина 2. Призначення містка – утруднити вихід металу із рівчака, щоб створити в порожнині штампа високий тиск, і полегшити обрізання облою.