Кримінальна відповідальність у галузі державного експортного контролю

Кримінальним кодексом України встановлено сувору відповідальність фізичних осіб-громадян за порушення законодавства у галузі державного експортного контролю.

Безпосередньо порушення законодавства у галузі державного експортного контролю, вчинення яких тягне за собою кримінальну відповідальність, визначені у статті 333 Кримінального кодексу України (порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю). Зазначена стаття передбачає, що:

(1) Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, –

карається штрафом від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(2) Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою, –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під час розгляду питань про “кримінальні” правопорушення у галузі державного експортного контролю застосовуються також і інші статті Кримінального кодексу, перш за все, стаття 201 (контрабанда), яка передбачає, що:

(1) Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.

(2) Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Крім зазначених статей Кодексу, до статей, що пов’язані із правопорушеннями у галузі державного експортного контролю слід віднести статтю 265 (незаконне поводження з радіоактивними матеріалами) та статтю 440 (розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення).

Так статтею 265 передбачено, що:

(1) придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу –

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

(2) Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров’ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, –

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

(3) Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Згідно з цією статтею майнова шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Статтею 440 передбачено, що:

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

За ступенем тяжкості, відповідно до статті 12 Кодексу, злочини, що пов’язані із товарами, які підлягають державному експортному контролю, відносяться до середньої тяжкості (стаття 333), тяжких (стаття 440) та особливо тяжких (статті 201 та 265).

9.7.1. Загальні питання кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю

Покарання у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Підставою кримінальної відповідальності за вчинення фізичною особою злочину у галузі державного експортного контролю є суспільна небезпечність діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Слід підкреслити, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

До поняття злочину відноситься передбачене Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. При цьому Кодекс не відносить до злочину дію або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Зазначеними вище статтями Кодексу, що мають безпосереднє відношення до галузі державного експортного контролю, передбачено застосування таких видів основних покарань як:

штраф від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (стаття 333);

обмеження волі на строк від двох до п’яти років (стаття 333);

позбавлення волі на строк від двох до п’ятнадцяти років (статті 201, 265, 333 та 440);

конфіскація предметів контрабанди та конфіскація майна (стаття 201).

Крім того зазначеними статтями передбачено також можливість застосування таких додаткових покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 333).

Штраф, як вид покарання, за вчинення злочину у галузі державного експортного контролю, є грошовим стягненням, що накладається судом у випадках і межах, встановлених статтею 333 Кодексу. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

У якості додаткового покарання статтею 333 передбачена можливість позбавлення винної особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Обмеження волі на строк до п’яти років, як вид покарання за вчинення злочину у галузі державного експортного контролю, передбачений статтею 333 Кодексу. Таке покарання полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

Позбавлення волі, як вид покарання за вчинення злочину у галузі державного експортного контролю або пов’язаного з цією галуззю, передбачений статтями 201, 265, 333 Кодексу. Відповідно до цих статей Кодексу покарання у вигляді позбавлення волі може бути встановлено судом на строк від двох до п’ятнадцяти років. Таке покарання полягає в ізоляції засудженого та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи.